Рішення

від 15.01.2019 по справі 1340/4891/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4891/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представники відповідачів не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Т.М.Бакай від 25.09.2018 № 1167 у частині звільнення ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ України в запас за пунктом 64 "є" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області;

- стягнути з Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня незаконного звільнення з даної посади до дня ухвалення судом законного рішення по справі та рішення в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що наказом Головного управління МВС України у Львівській області від 25.09.2018 № 1166-о/с, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 2а-6750/12/1370 позивача поновлено на посаді помічника дільничного інспектора Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 01.08.2012. Однак, наказом ГУ МВС України у Львівській області від 25.09.2018 № 1167-о/с ОСОБА_1 з 06.11.2015 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Звертає увагу, що ОСОБА_1 звільнений незаконно з посади помічника дільничного інспектора ще в липні 2012 року з іншої правової підстави і своєчасно звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про його поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та станом на 2015 рік зупинено провадження за позовом про поновлення ОСОБА_1 на роботі Львівським окружним адміністративним судом. Стверджує, що не міг передбачати, що буде повторно звільненим з посади помічника дільничного ще в 2015 році уже за скороченням штату. Крім того, відповідачем, підставою звільнення зазначено пункт 64"є" (через скорочення штату), хоча п."є" даного Положення передбачає звільнення працівника за порушення трудової дисципліни, а п. 64 "г" даного Положення передбачає звільнення з займаної посади у зв'язку з скороченням штату. Стверджує, що відповідачем ОСОБА_1 не запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, в порушення вимог пунктів 9 та 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" до прийняття спірного наказу від 25.09.2018. Таким чином, відповідачем при повторному звільненні позивача з займаної посади 25.09.2018 з 06. 11.2015 грубо порушено також вимоги ст.ст.4 2,49-2 КЗПП України, та Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивач вважає, що наказ про його звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву та заперечення від 27.12.2018 (вх. № 41843), у яких зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону, чітко визначено, що З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів . Таким чином, працівників міліції було попереджено про майбутнє звільнення через скорочення штатів в силу закону. Пунктом 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону передбачено, що Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ . Масове звільнення працівників міліції з 06.11.2015, відбулось виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України. Також, зазначає, що ГУМВС не вправі та не зобов'язаний був пропонувати посади що знаходяться в штаті іншої самостійної юридичної особи засновником якої він не є. Отримання від цивільних осіб (в тому числі колишніх працівників міліції звільнених з органів внутрішніх справ) заяв, їх реалізація у спосіб видачі відповідних наказів про призначення на посади в Національній поліції України не відносилось до повноважень відповідача - ГУМВС. Отже, ГУМВС не вправі був переводити працівника до НПУ без його бажання. Пропонувати посади в новоутвореному органі НПУ позивачу міг лише представник цього органу, а не ГУМВС України у Львівській області. Такі дії могли бути вчинені лише за умови, що позивач виявив би бажання, тобто подав відповідну заяву чи рапорт. Без волевиявлення працівника, НПУ не уповноважена пропонувати посади у своєму органі, у тому числі видати наказ про призначення чи переведення працівника, який не перебуває з ним у трудових відносинах та не виявив бажання розпочати такі. Підставою для видачі управлінського рішення - наказу є рапорт чи заява працівника. Тому, будь - яких законних підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС від 25.09.2018 № 1167 о/с в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1 на службі, в позові не наведено та не існує. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, в судове засідання не з'явився, відзив не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов судом розцінюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України, а справа вирішується у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 10.06.2007 проходив службу в органах внутрішніх справ України та на час звільнення перебував на посаді помічника дільничного інспектора Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Наказом від 13.07.2012 № 1133 прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за грубе порушення положень Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України від 16.03.2007 № 81, що призвело до надзвичайної події - порушення кримінальної справи, дискредитації звання працівника органів внутрішніх справ.

Вказаний наказ реалізований наказом начальника ГУ МВС України Львівській області від 31.07.2012 № 240 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 31.07.2012.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 2а-6750/12/1370, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1133 від 13 липня 2012 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області" в частині накладення на помічника дільничного інспектора Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення-звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 240 о /с від 13 липня 2012 року "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил України за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) старшину міліції ОСОБА_1 помічника дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 1 серпня 2012 року; стягнуто з Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Академіка Кучера, будинок № 5, код ЄДРПОУ 08673945) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2012 по 07.08.2018 у розмірі 125986 (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 41 копійку, з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів; постанову суду в частині поновлення на посаді помічника дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 1628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн 10 коп, звернуто до негайного виконання, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.09.2018 наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області № 1166 о/с "Про виконання рішення суду" поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01.08.2012.

25.09.2018 наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області "Про звільнення" № 1167 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 "є" /через скорочення штатів/ старшину міліції ОСОБА_1.(Т-955938), помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06.11.2015.

Наказ начальника Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області "Про звільнення" від 25.09.2018 № 1167 о/с, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку відбуття змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі звільнення, регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ та спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).

Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підпунктом "г" п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до пункту 8 Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону (опубліковано 06.08.2015, вступив в дію - 07.11.2015) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно з п. 8-11 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Таким чином, вищезазначені норми Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та Положення, на які йдеться посилання у спірному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється, та з'ясувати наявність наміру особи проходити службу в національній поліції.

Встановлено, що з моменту опублікування Закону України "Про Національну поліцію" та після винесення Львівським окружним адміністративним судом рішення від 07.08.2018 в адміністративній справі № 2а-6750/12/1370, відповідачами - 1, 2 не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, взагалі не було перевірено можливості його подальшого використання на службі та відповідності вимогам поліцейського, не вирішено питання про можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції.

Вищевказане, на думку суду, свідчить про порушення права позивача на подання заяви особисто до органу поліції з висловлення бажанням проходити службу саме у такому органі поліції та взагалі, розгляду її кандидатури на посаду в поліції.

Слід зазначити, що в силу тривалого судового процесу щодо оскарження звільнення позивача, останньому не пропонувалася нова посада, позивач не відмовлявся від запропонованої посади, позивач не міг пройти конкурс на посади, що заміщуються поліцейськими у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, суд зазначає, що наказом від 25.09.2018 № 1166 о/с "Про виконання рішення суду" в частині поновлення позивача на посаді, відповідачем не було відновлено порушене право на працю, передбачене Конституцією України.

Таким чином, Голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області приймаючи наказ від 25.09.2018 № 1167 о/с "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за пунктом 64 "є" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, не виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 2а-6750/12/1370, протиправно повторно звільнив позивача із займаної посади з 06.11.2015.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем, підставою звільнення зазначено пункт 64 "є" (через скорочення штату), однак п."є" даного Положення передбачає звільнення працівника за порушення трудової дисципліни, а п. 64 "г" даного Положення передбачає звільнення з займаної посади у зв'язку з скороченням штату.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх і належних правових підстав для прийняття наказу від 25.09.2018 № 1167 о/с "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за пунктом 64 "є" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015, а тому, оскаржений наказ є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 та 04.11.2014 встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відтак, наявні підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 26.09.2018.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 2а-6750/12/1370, яке набрало законної сили, грошове забезпечення позивача відповідно довідки Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області від 20.12.2017 № 14663/43/01-17 за травень 2012 року становило - 1676,70 грн, за червень 2012 року - 1579,50 грн. Відповідно середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить (1676,70 + 1579,50): 39 = 83,49 грн, середньомісячний заробіток позивача складає 1628,10 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 2а-6750/12/1370, стягнуто з Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2012 по 07.08.2018 у розмірі 125986,41 грн, з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Отже, період, за який слід стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у даній справі розпочався з 26.09.2018 по 15.01.2019.

Таким чином, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 26.09.2018 по 15.01.2019, що підлягає виплаті позивачу становить 9350,88 грн (89,49 грн * 112 календарних днів).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, слід допустити до негайного виконання рішення суду частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Т.М.Бакай від 25.09.2018 № 1167 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за пунктом 64 "є" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 26.09.2018.

4. Стягнути з Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (вул. Ак.Кучера, 5, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08673945) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн 88 коп., з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

5. Рішення частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 1628,10 грн, з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2019.

Суддя Костецький Н.В.