Ухвала

від 18.01.2019 по справі 640/560/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 січня 2019 року м. Київ № 640/560/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Медіа Уорлдвайд про накладення арешту на кошти боржника, ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної Фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Медіа Уорлдвайд про накладення арешту коштів на рахунках боржника.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначено статтями 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", у разі представництва інтересів у суді адвокатом.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.

Позовну заяву підписано представником в. о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М. Ільяшенком.

З матеріалів позову встановлено, що наказом від 20.12.2018 року №617-в про надання відпустки ОСОБА_3 покладено на ОСОБА_2 виконання обов'язків начальника Головного управління ДФС у м. Києві на період відпустки ОСОБА_3

Водночас, до матеріалів позовної заяви не надано жодного документа, зокрема, копії статуту (витягу) та установчих документів, або положення, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо повноважень начальника ОСОБА_3

Крім іншого, суд зазначає, що відповідно до частин другої, четвертої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною п'ятою статті 94 КАС України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено що позивачем надано до суду не завірені належним чином копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як для суду так і для відповідача.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в належному розмірі.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Про судовий збір (із змінами і доповненнями)).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Про судовий збір (із змінами і доповненнями) за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921,00 грн., встановленого з 01.01.2019 року Законом України від 23.11.2018 року № 2629-VІІІ Про Державний бюджет України на 2019 рік , становить, 1921, 00 грн.

Судом встановлено, що позовну заяву датовано 04.01.2019 року, зареєстровано канцелярією суду 10.01.2019 року №640/560/19.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи (платіжне доручення від 26.12.2018 року №5314), позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн., з огляду на що, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно доплатити суму несплаченого судового збору у розмірі 159,00 грн., що також є підставою для залишення позову без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 159,00 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва".

Також, до суду має бути подано належним чином завірені додатки до позовної заяви, та оригінали або належним чином завірені копій документів щодо повноважень ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна