Постанова

від 17.01.2019 по справі 826/6245/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6245/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Патратій О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьменка В.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова будівельна компанія Луч до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2018 р. № 0003101404 та № 0003091404, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова будівельна компанія Луч (далі - позивач, ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФ у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 23.01.2018р. № 0003101404 та № 0003091404.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями та на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість посилання контролюючого органу на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року у справі № 537/1979/17 та відсутність товарно-транспортної накладної є недоречними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0003101404 від 23.01.2018 р. та № 0003091404 від 23.01.2018 р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу Головного Управління ДФС у м. Києві від 13.12.2017 р.№ 14659 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Будівельна Компанія Луч з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Підрядник 2015 (код 39791784) за листопад 2015, грудень 2015, січень 2016, лютий 2016, березень 2016 та з ТОВ Торгова Компанія Оператор (код 37227750) за грудень 2015 року.

За результатами даної перевірки складено Акт від 28.12.2017 № 935/26-15-14-04-05/39456063 (далі - Акт перевірки) в якому були наведено висновок, що перевіркою ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2015р. по 31.03.2016р., встановлені порушення:

п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 702 640 гривень, в тому числі за листопад 2015 року на суму 109 416 грн., грудень 2015 року на суму 142 519 грн., січень 2016 року на суму 693 грн., лютий 2016 року на суму 295 462 грн., за березень 2016 року на суму 154 550 гривень та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року (ряд.21 Декларації) на загальну суму 57 725 гривень.

На підставі Акта перевірки від 28.12.2017р. № 935/26-15-14-04-05/39456063 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві були винесені податкові повідомлення рішення від 23.01.2018 року (том І, а,с. 67-70):

- № 0003091404, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 57 725,00 грн.;

- № 0003101404 яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податку на додану вартість на 1 503 961,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 702 640,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 351 321,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо правового обґрунтування порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/2549/17, адміністративне провадження №К/9901/49439/18), визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно з п. 123.1 ст. 124 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції в межах договорів підряду, укладених з контрагентами ТОВ Підрядник - 2015 та ПП ТК Оператор , не спричинили настання реальних правових наслідків. Як на підставу таких висновків відповідач посилається на те, що за результатами аналізу наявної інформації щодо взаємовідносин між ПП ТК Оператор та ТОВ Фінансова Будівельна Компанія Луч встановлено:

- неможливість виконання ПП ТК Оператор оформлених господарських операцій за відсутності трудових ресурсів;

- відсутність у ПП ТК Оператор об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій;

- здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015170090000030 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 23.09.2015 року.

Також відповідач, обґрунтовуючи свої сумніви щодо реальності господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, вказав на інформацію, отриману в межах кримінальних проваджень №32016170090000027 та № 32015170090000030.

В Акті зазначено, що встановлено відсутність факту реального здійснення господарський операцій ТОВ Підрядник - 2015 та ПП Торгова Компанія Оператор , згідно з оформлених документів з контрагентами-постачальниками та покупцями. Отже, фактично ТОВ Підрядник - 2015 та ПП Торгова Компанія Оператор створено штучну видимість здійснення господарських операцій з ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч шляхом формального складання первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.

Також в Акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано додатки №1 та №2 до Договорів підряду, акти приймання товару, товарно-транспортні накладні, та документи, які підтверджують здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, що підтверджують поставку та транспортування товару та його складський облік.

Щодо господарських операцій між ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч та ТОВ Підрядник - 2015 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, встановлено, що між ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч та ТОВ Підрядник - 2015 були укладені договори підряду №90 від 22.12.2016 року, №9 від 10.02.2016 року, №10 від 10.02.2016 року, №70 від 27.10.2015 року.

Між ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч та ПП Торгова Компанія Оператор також був укладений договір підряду №77 від 18.12.2015 року.

Предметом вищевказаних договорів підряду є виконання ремонтно-будівельних робіт на різних об'єктах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Сторонами в договорі підряду є підрядник та замовник, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.

Підрядник при виконанні робіт, якщо інше не встановлено договором, може залучати інших осіб - субпідрядників, передоручаючи їм виконання частини робіт. Субпідрядниками можуть виступати спеціалізовані підрядні організації, зокрема в таких сферах діяльності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних, будівельних, пошукових робіт тощо. Підрядник при цьому виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Предметом договору підряду є результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота здається у вигляді, придатному для оцінки. Залежно від завдання замовника та виду робіт результат може бути виражений у створенні нової речі або в оновленні, зміні чи поліпшенні споживчих властивостей уже існуючих речей.

Робота, визначена договором підряду, виконується підрядником із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ст. 840 ЦК України).

Отже, в процесі виконання договорів підряду, предметом яких є проведення будівельних робіт, поставка товарів могла і не здійснюватися, як наслідок, акти приймання товару, товарно-транспортні накладні, документи, які підтверджують здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, сторонами могли і не складатися та не підписуватися.

Таким чином, у ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч не обов'язково повинні бути акти приймання товару, товарно-транспортні накладні, документи, які підтверджують здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, на виконання вказаних вище договорів підряду.

Крім того, в матеріалах справи наявні договори підряду № 571/11 від 10.08.2015 р., № 2 від 04.02.2015 р., № 21 від 15.12.2015 р., № 688/кб від 16.10.2015 р., за якими ТОВ Укрбуд Інвест , ТОВ Проф Консалт , ПП ФБК Завод Луч , ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд доручали ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч виконувати певну роботу.

Тобто, ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч у даному випадку виступав підрядником, який частину роботи передавав для виконання субпідрядникам.

Щодо посилання в акті перевірки на ненадання актів приймання-передачі товарів на підтвердження постачання ТОВ Підрядник - 2015 будівельних матеріалів на адресу ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч згідно рахунків-фактур та видаткових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує господарську операцію купівлі-продажу між продавцем і покупцем, тобто фактично видаткова накладна є аналогом акту здачі-приймання товару.

Отже, видаткова накладна, є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і складання будь-яких додаткових документів не потребує.

Також, в Акті перевірки вказано, що згідно ІС Податковий блок встановлено, що 31.08.2017р. ТОВ Підрядник 2015 було анульовано свідоцтво платника ПДВ, а 31.05.2017р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТК Оператор (код 37227750).

Проте встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч та ТОВ Підрядник - 2015 і ПП Торгова Компанія Оператор мали місце в листопаді-грудні 2015 року, січні-березні 2016 року. Як наслідок, той факт, що більш ніж через рік (травень, червень 2017 року) у вказаних товариств були анульовані свідоцтва платника ПДВ не позбавляє ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч права на податковий кредит, оскільки податкове законодавство не передбачає зворотної дії в часі будь-яких рішень податкового органу.

В Акті перевірки також зазначено, що ТОВ Підрядник - 2015 та ПП ТК Оператор не звітували про наявність на підприємстві трудових ресурсів, основних засобів, наявність товарних запасів, а також не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів.

Проте, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.05.2017 року по справі № К/800/24191/16, де зазначено, що відсутність у постачальника необхідних ресурсів для здійснення продажу товарів та здійснення робіт та послуг не є доказом нереальності операцій, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов'язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції виконання робіт мали реальний характер, факти виконання робіт на користь позивача оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами про виконання робіт.

Щодо вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року у справі № 537/1979/17, на який міститься посилання в Акті перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року у справі № 537/1979/17, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд затвердив угоду від 13 травня 2017року по кримінальному провадженню №32016170090000027 від 16.12.2016 року про визнання винуватості укладену між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Михайловим Максимом Юрійовичем, який на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3. Визнав ОСОБА_3 винуватим за ст.366 ч.1 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.

У вказаному вироку зазначено, що: Протягом періоду з лютого 2014 по серпень 2016 року ОСОБА_3, являючись директором ПП ТК Оператор , тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, завідомо знаючи, що ПП ТК Оператор в зазначеному податковому періоді будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ Силіконова долина (код ЄДРПОУ 39869829), ТОВ БК Альтор (код ЄДРПОУ 39140922), ТОВ Курсверх (код ЄДРПОУ 40067343), ТОВ Енергостар Груп (код ЄДРПОУ 39889012), ТОВ Кітт-Саунд (код ЄДРПОУ 39629693), ТОВ Лексус Сервіс Київ (код ЄДРПОУ 34980677), ТОВ Лайт Груп Інвест (код ЄДРПОУ 40134346), ТОВ Ламан Ардо (ЄДРПОУ 39592538), ТОВ Альфацентавр альянс (код ЄДРПОУ 39737030), ТОВ Оптовик Про (код ЄДРПОУ 39579449),ТОВ Техноніколь-Центр (код ЄДРПОУ 32046030), ТОВ Монолітбудкомплект (код ЄДРПОУ 34979064), ТОВ Техносервіс-Д (код ЄДРПОУ 23538446), ТОВ Кодрат (код ЄДРПОУ 39733429), ТОВ Атлантик (код ЄДРПОУ 24743504), ТОВ Універсал Промхім (код ЄДРПОУ 32915077), ТОВ Колоф (код ЄДРПОУ 39151557), ПП Енергоресурс Сервіс (код ЄДРПОУ 30941126) не мало, товари, роботи (послуги) від них не отримувало, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість очолюваного ним підприємства податкові накладні виписані (зареєстровані) від імені даних підприємств. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, вніс за відомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість ПП ТК Оператор за період з лютого 2014 року по квітень 2016 року, в яких, у рядках 17 (усього податкового кредиту) та додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами.

Таким чином ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості в наступні податкові декларації з податку на додану вартість ПП ТК Оператор , а саме: в рядках 17 (усього податкового кредиту) та в додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами.

Також, протягом періоду з жовтня 2015 по серпень 2016 року ОСОБА_3, являючись директором ТОВ Підрядник 2015 , тобто будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, за відомо знаючи, що ТОВ Підрядник 2015 в зазначених податкових періодах будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ Апекстрейд ЛТД (код ЄДРПОУ 40139962), ТОВ Атлантик (код ЄДРПОУ 24743504), ТОВ БК Альтор (код ЄДРПОУ 39140922), ПП ТК Оператор (код ЄДРПОУ 37227750), ТОВ Дервік Капітал (код ЄДРПОУ 40221056), ТОВ Кодрат (код ЄДРПОУ 39733429), ТОВ Константа Метал Трейдінг (код ЄДРПОУ 40084641), ТОВ Курсверх (код ЄДРПОУ 40067343), ТОВ Лайт Груп Інвест (код ЄДРПОУ 40134346), ТОВ Сучасні Технології Техногенної Безпеки (код ЄДРПОУ 33548677) не мало, товари, роботи (послуги) від них не отримувало, умисно, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість очолюваного ним підприємства податкові накладні виписані (зареєстровані) від імені даних підприємств. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3, з метою незаконного отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість, вніс за відомо неправдиві відомості в податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ Підрядник 2015 за період з жовтня 2015 по липень 2016 року у рядках 17 (усього податкового кредиту) та додатках №5 до них, в Розділ ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію щодо постачальників по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами.

Отже, ОСОБА_3 вніс за відомо неправдиві відомості в наступні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ Підрядник 2015 , а саме: в рядках 17 (усього податкового кредиту) та в додатках №5 до них, в розділі ІІ (Податковий кредит) безпідставно вніс інформацію по неіснуючим взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами.

Таким чином, у період часу з лютого 2014 року по серпень 2016 року директор ПП ТК Оператор та ТОВ Підрядник 2015 ОСОБА_3, будучи службовою особою даних підприємств, умисно вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав завідомо неправдиві документи, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість з додатками №5 до них ПП ТК Оператор та ТОВ Підрядник 2015 , які завіривши від свого імені з використанням електронного цифрового підпису та імені зазначених підприємств, шляхом використання електронних ключів, видав - подав в якості звітних податкових документів, надавши їх в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у Кременчуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України. .

Аналізуючи зміст вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року у справі № 537/1979/17, суд зазначає, що вказаний вирок не містить жодних відомостей про господарські операції між ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч та ТОВ Підрядник 2015 і ПП ТК Оператор , та неправомірність включення їх результатів до податкових декларації з ПДВ вказаних товариств.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, внаслідок внесення ним, як директором ПП ТК Оператор та ТОВ Підрядник 2015 , за відомо неправдивих відомостей до офіційних документів - податкових декларацій з податку на додану вартість - за наслідком здійснення господарських операцій з переліком конкретних підприємств, до яких ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч не входить.

Вказаний вирок не містить жодного посилання на фіктивність контрагентів позивача та/або неможливість ведення ними господарської діяльності, із чого можна було б зробити висновок про статус фіктивності, нелегальності зазначених підприємств, який є несумісним з легальною підприємницькою діяльністю.

Як наслідок, таке рішення суду не може бути визнано належним доказом на підтвердження порушення ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч вимог податкового законодавства.

Під час розгляду справи жодних відомостей про наявність кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб'єктів, а ні щодо позивача, а ні щодо його контрагентів відповідачем надано не було.

Щодо посилання в Акті перевірки на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.10.2016р. у справі № 537/646/16-к про те, що слідчий відділ фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015170090000030, колегія суддів зазначає наступне.

Дана ухвала не є судовим рішенням, яким би встановлювались чи спростовувались певні фактичні обставини. Дана ухвала лише повідомляє про здійснення досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи викладене, є необґрунтованими та безпідставними висновки відповідача щодо порушення ТОВ Фінансова будівельна компанія Луч п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.01.2018р. № 0003101404 та № 0003091404.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 21 січня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Кузьменко