Постанова

від 15.01.2019 по справі 802/2084/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2084/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

15 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В.

представника відповідачів: Мякінькової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" (далі ТОВ "Аграріан Трейд") звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України, відповідач 1) та Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач 2) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.05.2018 684944/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної 18 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну 18 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстр податкових накладних.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.05.2018 року 684944/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної 18 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну 18 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстр податкових накладних;

-стягнуто на користь ТОВ "Аграріан Трейд" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Вінницькій області;

-стягнуто на користь ТОВ "Аграріан Трейд" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. 117. Однак, на час зупинення реєстрації податкової накладної 18 від 01.11.2017 року дана процедура регулювалася наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 року 752/30620, а відтак суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин Порядок 117.

Також суд першої інстанції при дослідженні підстав зупинення реєстрації податкової накладної застосовує лист ДФС України від 21.03.2018, якого не існувало на момент зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.

Крім того, скаржник посилається на те, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції не надано документів, передбачених п.14 Порядку. Пояснення, які надійшли від ТОВ "Аграріан Трейд" не повністю відображають господарську операцію.

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції і в тій частині, що спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, оскільки в останньому чітко зазначено, що платником не надано копій документів на придбання товару.

Окрім іншого, відповідач 2 вказав на те, що клопотання позивача про стягнення судових витрат надійшло до суду 26.09.2018, однак жодним чином судом не досліджувалось в рамках судового розгляду, а інформація про існування такого клопотання стала відома апелянту лише на момент проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим в останнього не було можливості ознайомитись з доказами наданими позивачем.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні проедставник відповідачів підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повноважного представника для участі у справі, до суду не направив.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 13.05.2017 між ТОВ "Аграріан Трейд" (як постачальником) та ТОВ-підприємство "АВІС" (як покупцем) укладено договір поставки 2 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського виробництва "Соняшник високоолеїновий" врожаю 2016 р. та/або насіння соняшника, соняшник NOP (товар).

На виконання умов договору, 01.11.2017 позивач поставив покупцю насіння соняшнику у кількості 74,53 тон на загальну суму 846 511, 74 грн., у т.ч 141 085,29 грн. ПДВ, згідно видаткової накладної 18 від 01.11.2017.

15.12.2017 покупцем перераховано на поточний рахунок позивача кошти у сумі 1 020 000, 00 грн., з яких 846 511,74 грн. за товар, отриманий за видатковою накладною 18 від 01.11.2017.

В результаті здійснення вказаної господарської операції, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну 18 від 01.11.2017 на суму 846 511,74 грн., однак реєстрацію останньої відповідачем 1 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року 56. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 01.63, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

03.03.2018 ТОВ "Аграріан Трейд" надіслало контролюючому органу електронне повідомлення 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої була зупинена, а також пояснення з копіями документів, однак в той же день отримав квитанцію 1, згідно якої документ не прийнято.

05.05.2018 позивачем повторно направлено на адресу ДФС України повідомлення 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, з пакетом документів у кількості 8 шт.

Згідно квитанції 1 від 05.05.2018, документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні.

07.05.2018 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення 684944/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної 18 від 01.11.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачами не доведено належними документальними доказами факт надання платником податку (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної 18 від 01.11.2017.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить зі слідуючого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства вроегульовано Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 567, Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема, обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У пункті 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок 1246) визначено, податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У пункті 12 Порядку 1246 зазначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку 1246 встановлено, що за результатами перевірок визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

При цьому, згідно підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Міністерством фінансів України 13.06.2017 567 (чинного на момент подання на реєстрацію податкової накладної), достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. За правилами підпункт 201.16.3 цього пункту України (в редакції, чинній на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних) письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.01.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році 2245-VIII від 07.12.2017.

Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова 117 від 21.02.2018 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України 2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 вказаного Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, позивач відповідно до повідомлень 2 від 03.03.2018 та 05.05.2018 щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, подав до ДФС України пояснення і копії документів щодо здійснення господарської операції по податковій накладній 18 від 01.11.2017.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що пояснення ТОВ "Аграріан Трейд" полягають в наступному:

13.05.2017 між ТОВ "Аграріан Трейд" (як постачальником) та ТОВ-підприємство "АВІС" (як покупцем) укладено договір поставки 2.

За умовами договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського виробництва "Соняшник високоолеїновий" врожаю 2016 р. та/або насіння соняшника, соняшник NOP (товар).

Згідно п.п. 5.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах FCA (завантажено у транспортний засіб покупця) за місцезнаходженням складу постачальника, а саме: Вінницька область, Вінницький район, с. Пултівці, вул. Леніна, буд. 10, що є місцем поставки товару. Товар поставляється партіями. Партією вважається кількість товару незалежно від його найменування, що поставляється за однією видатковою накладною.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як на умовах відстрочки платежу, так і на умовах попередньої оплати. що узгоджується сторонами щодо кожної окремої партії Товару в усній формі.

01.11.2017 позивач поставив покупцю насіння соняшнику у кількості 74,53 тон на загальну суму 846 511. 74 грн., у т.ч 141 085,29 грн. ПДВ, згідно видаткової накладної 18 від 01.11.2017.

Згідно ТТН 44611 від 01.11.2017, 44612 від 01.11.2017, 44613 від 01.11.2017 товар поставлявся транспортними засобами перевізника ТОВ "ВІТ-ВО Логістик".

15.12.2017 покупцем перераховано на поточний рахунок позивача кошти у сумі 1 020 000, 00 грн., з яких 846 511.74 грн. за товар, отриманий за ВН 18 від 01.11.2017.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, спірне рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної грунтується на тому, що платником податку не надано копій документів та первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, такий висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме: товарно-транспортними накладними від 01.11.2017 44611, 44612, 44613 ; видатковими накладними від 19.10.2017 РН-000003, РН-000004, РН-000005, РН-000006, РН-000007, РН-000008, РН-000009, РН-00011, РН-00012; виписками з банківських рахунків; товарно-транспортними накладними від 19.10.2017 3, 10/10, 15/10, від 20.10.2017 4,5, від 21.10.2017 6, від 24.10.2017 7,8, від 25.10.2017 11, від 26.10.2017 9, від 27.10.2017 12, від 30.10.2017 22/10, 01.11.2017 25/10, 26/10, які безпосередньо вказують на здійснення господарської діяльності ТОВ Аграріан Трейд в межах договору поставки 2 від 13.05.2017 під час виконання якого позивачем і були складено податкову накладну 18 від 01.11.2017.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, що оскаржуване рішення містить лише формальну підставу для його прийняття, оскільки в останньому не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія ГУ ДФС у Вінницькій області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідачами не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної 18 від 01.11.2017 в ЄРПН та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянт не довів правомірності спірного рішення комісії ГУ ДФС України від 07.05.2018 684944/41277555 про відмову в реєстрацію податкової накладної 18 від 01.11.2018.

Відповідно до пункту 28 Порядку 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача 1 зареєструвати податкову накладну 18 від 01.11.2017.

Стосовно стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі по 2500 грн., колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі 826/856/18 (адміністративне провадження К/9901/57401/18).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, на підтвердження суми понесенених судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової допомоги 33 від 18.05.2018, укладений з адвокатом Волошиною О.В.; банківську виписку від 18.05.2018, з якої вбачається, що ТОВ "Аграріан Трейд" перераховано на рахунок Волошиної О.В., кошти в сумі 5000 грн. за надання правовї допомоги за договором 33 від 18.05.2018; опис наданих послуг від 03.09.2018; попередній (орієнтовний) розрахунок суми виплат.

Водночас, відповідачем 2 не надано жодного доказу на спростування суми правничих послуг, визначеної позивачем.

Не заявлено ГУ ДФС у Вінницькій області і клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження представника апелянта про те, що останній був позбавлений можливості ознайомитись з доказами, наданими позивачем на підтвердження судових витрат та висловити свою думку відносно обгрунтованості їх розміру, оскільки скаржник мав право на ознайомлення з матеріалами справи як до подання апеляційної скарги, так і під час апеляційного розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2019 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.