Рішення

від 17.01.2019 по справі 922/3188/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3188/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Тацій О.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківська міська рада, м. Харків до ТОВ "Євроком", м. Харків про стягнення 37027,02 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 20.12.2018р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Євроком , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 37027,02 грн. недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по пр. Московському, 142 у м. Харкові площею 0,1370 га.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати за землю Харківська міська рада, за період з 19.11.2015 р. по 19.01.2016 р. починаючи з дати набрання законної сили рішення господарського суду Харківської області (17.11.2015р.) недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по пр. Московському у м. Харкові площею 0,1370 га, що перебуває в оренді відповідача, а тому, має право на його відшкодування у розмірі, визначеному у позовній заяві.

Ухвалою суду від 26.11.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11.12.2018 об 11:00.

22.12.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема, посилається на те, що відповідачем взагалі не отримувались листи з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, а також лист-пропозицію позивача за №4947/0/225-13, доказів направлення зазначених листів позивачем на його думку не надано. Також зазначає, що у відповідача виникло право на отримання, а у відповідача на обов'язок сплачувати змінений розмір орендної плати лише з 20.01.2016 р. з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №922/4958/15 від 17.11.2015. Наданий відзив долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.12.2018 судове засідання було відкладено у зв'язку з неявкою належно повідомлених сторін та призначено судове засідання на 26.12.2018 об 11:00. Протокольною ухвалою 26.12.2018 судове засідання було відкладено на 17.01.2019 об 11:30.

У судовому засіданні 17.01.2019 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 26.12.2018 р. представника відповідача було повідомлено про наступне судове засідання належним чином, а також копія ухвали від 26.12.2018 про повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 17 січня 2019 року о 11:30 год. була надіслана йому 26.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала суду про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 11.12.2018, про повідомлення відповідача про дату, час і місце судових засідань були отримані відповідачем завчасно.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.12.2005 р. між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Євроком" (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 85233/05.

За умовами пунктів 1, 2, 8 Договору оренди земельної ділянки від 05.12.2005, орендодавець на підставі рішення XXXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.07.2005 № 121/05 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр.Московський, 142, загальною площею 0,1370 га, в тому числі: ріллі - __ га, багаторічних насаджень - __га, пасовищ - __ га, лісів - __ га, під забудову-га, інших угідь - 0,1370 га. Земельна ділянка надається на період будівництва до 01.12.2007 р., на період експлуатації до 01.12.2030.

У відповідності до пунктів 9, 11 вказаного договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у вигляді орендної плати у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі 5977,99 грн. з 01.12.2007р.

В пункті 10, 13 зазначеного договору сторони погодили обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції та встановили умови перегляду розміру орендної плати.

В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Пунктом 1.1 цього рішення Харківська міська рада затвердила базову вартість 1 кв.м. землі у м. Харкові в сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

У відповідності до пункту 2 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13, це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані за зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові затверджено рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 № 960/12, який набрав чинності з 01.01.2013. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі. Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошові оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

Згідно до витягу № 630 від 30.10.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Московському, 142, у м. Харкові площею 0,1370 га станом на 01.01.2013 становить 3922666,00грн. Орендна плата за користування відповідачем спірною земельною ділянкою відповідно до розрахунку № 723/14 від 19.11.2013 р. складає 219669,30 грн. в рік, 18305,78 грн. в місяць.

У зв'язку з наведеними вище обставинами, 13.12.2013 за № 4947/0/225-13 та 13.12.2013 за № 4951/0/225-13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради скерував на адресу відповідача листи з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки та додав до вказаних листів-пропозицій проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Вказані листи відповідачем були отримані 10.05.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.31), але були проігноровані, протягом встановленого законом строку відповідь на листи-пропозиції до міської ради відповідачем не направлено, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.12.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2015 у справі №922/4958/15, залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2016, позов задоволений частково.

Відповідно до вказаного рішення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 630 від 30.10.2013 становить 3922666 грн. (три мільйони дев*ятсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість гривень).

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 723/14 від 19.11.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 219669,30 грн. (двісті дев*ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев*ять гривень 30 копійок), або в місяць - 18305,78 грн. (вісімнадцять тисяч триста п*ять гривень 75 копійок).

У даній справі, Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про стягнення збитків у вигляді недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою по пр. Московському, 142 у м. Харкові площею 0,1370 га, починаючи з 19.11.2015 по 19.01.2016 (дата набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2015 у справі № 922/4958/15), заподіяних місцевому бюджету у зв'язку з неправомірними діями відповідача, що полягали в ухиленні від внесення змін до договору оренди, відповідно до вимог чинного законодавства та рішень органу місцевого самоврядування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Аналогічні положення містяться у ст. 22 Цивільного кодексу України відповідно до яких, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статей 2 та 3 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, враховуючи положення частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність. Натомість, ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. що звичайно славляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодекс України)

Згідно статті 632 цього Кодексу ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються повноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 286.2. Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плані за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подасться у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання

Згідно статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судом встановлено, що ТОВ "Євроком" з 10.05.2014 було відомо про зміну нормативної грошової оцінки, та як наслідок - зміну розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр. Московський, 142 у м. Харкові, але будь-яких дій щодо сплати орендної плати відповідно до оновленого розрахунку останнім не було вчинено.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати.

Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як свідчать матеріали справи, Харківською міською радою були вжиті заходи для отримання від ТОВ "Євроком" плати за користування земельною ділянкою яка базується на нормативній грошовій оцінці земель м. Харкова станом на 01.01.2013, шляхом направлення відповідачу листа-пропозиції №4947/0/225-13 від 13.12.2013 щодо внесення змін до договору оренди землі, що підтверджується поштовим відправленням (а.с.34), а отже вказане свідчить про освідомленість відповідача із розміром орендної плати за користування земельною ділянкою, поряд із тим як будь-яких дій щодо сплати орендної плати відповідно до оновленого розрахунку - не було вчинено. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивачем зазначено, що внаслідок не підписання відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі та не сплати зміненого розміру орендної плати за землю, Харківська міська рада недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності пр. Московському, 142 у м. Харкові площею 0,1370 га, що перебуває в оренді відповідача, у розмірі 37027,02 грн.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди. Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого пору пісного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі. якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Дослідивши обставини справи, суд прийшов до висновку, що у випадку з заподіянням відповідачем збитків у розмірі 37027,02 грн., у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), наявні всі елементи господарського правопорушення.

Згідно практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, дохід або інше благо, які не отримані особою внаслідок порушення її права невиконанням зобов'язань іншою фізичною або юридичною особою, є упущеною вигодою. У цивільному праві упущена вигода - це неотриманий прибуток, який підлягає відшкодуванню. Матеріальний аспект захисту охоплює й положення глави 3 Цивільного кодексу України, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову в сумі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроком" (61060, м. Харків, просп. Московський, 142, код ЄДРПОУ 32056913) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) - 37027,02 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по пр.Московський, 142 у м. Харкові площею 0,1370 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроком" (61060, м. Харків, просп. Московський, 142, код ЄДРПОУ 32056913) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) - 1762,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_2