Постанова

від 15.01.2019 по справі 711/7007/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/11/19Головуючий по 1 інстанції Категорія : 310000000 Степаненко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі суддів :

Гончар Н.І., Бондаренка С.І., Сіренка Ю.В.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5;

відповідач - ОСОБА_6;

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_6;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2018 року, ухваленого у складі судді Степаненко О.М., у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що між нею та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб 24 листопада 1990 року у міському відділі РАЦС в м. Черкаси, актовий запис № 2943.

Шлюб був розірваний 05 квітня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 виданим Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 40.

01 грудня 2000 року було здійснено державну реєстрацію ТОВ Авто-Тюл , код 31207722, одним із засновників якого став ОСОБА_6 Станом на 01 січня 2017 року загальний вклад ОСОБА_6 до статутного капіталу товариства складає 1 200 000 грн.

В листопаді 2008 року за договором купівлі - продажу № 302437 від 23 квітня 2008 року, в кредит, було придбано автомобіль Volkswagen Touareg 2008 р.в., який був зареєстрований на відповідача. В період шлюбу кредит за автомобіль був повністю погашений. Вищевказаний автомобіль був проданий ОСОБА_6 17 листопада 2017 року третій особі.

Також за спільні кошти, під час перебування в шлюбі, сторонами у справі було придбано автомобіль Chevrolet Niva 2007 р.в., який був зареєстрований 01 жовтня 2013 року на ім'я відповідача.

Таким чином, позивач зазначає, що під час шлюбу з ОСОБА_6 ними було придбано наступне майно: автомобіль Volkswagen Touareg 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 та Chevrolet Niva 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, а також сформований внесок до статутного капіталу ТОВ Авто-Тюл , номінальна вартість якого становить 1 200 000 грн.

Після уточнення позовних вимог просила:

- визнати майно та кошти набуті за час шлюбу з ОСОБА_6, а саме Volkswagen Touareg 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 та Chevrolet Niva 2007 р.в., та грошові кошти в розмірі 1 200 000 грн. спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Поділити в натурі майно набуте ними за час шлюбу в наступному порядку:

- виділити ОСОБА_6 та визнати за ним право власності на автомобіль Chevrolet Niva 2007 р.в.;

- стягнути з ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Chevrolet Niva 2007 р.в. в розмірі 100 000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Volkswagen Touareg 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 250 000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_6 половину вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-Тюл , сформованого за спільні кошти, в розмірі 600 000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_6 судові витрати по справі.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2018 року, з врахуванням ухвали суду від 29 травня 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.

Поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

- стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 60 100 грн. в якості компенсації вартості 1/2 частини від вартості автомобіля Chevrolet Niva державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4;

- залишено у власності ОСОБА_6 автомобіль Chevrolet Niva державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, колір сирий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, припинивши при цьому право спільної сумісної власності ОСОБА_5 на вказаний транспортний засіб;

- стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 101 500 грн. в якості компенсації вартості 1/2 частини від вартості відчуженого за договором купівлі-продажу від 17.11.2017р. автомобіля Volkswagen Touareg державний номер НОМЕР_2;

- стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 600 000 грн. як половину вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-ТЮЛ ;

- стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати в сумі 4800 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просив:

- змінити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2018 р.;

- прийняти постанову, якою абзац 5 резолютивної частини рішення Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 101 500 грн. в якості компенсації вартості 1/2 частини від вартості відчуженого за договором купівлі-продажу від 17.11.2017р. автомобіля Volkswagen Touareg державний номер НОМЕР_2 - виключити, в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити;

- прийняти постанову, якою абз. 6 резолютивної частини рішення Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 600 000 грн. як половину вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-ТЮЛ - виключити, в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити;

- в решті рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2018 р. залишити без змін.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі зазначає, що спірний автомобіль Volkswagen Touareg до 05.04.2017 р. був спільним майном подружжя, цінним майном, і він 17.11.2017 р. розпорядився ним на власний розсуд саме з письмової згоди ОСОБА_5, а тому остання не має право на 1/2 частину грошової компенсації вартості спірного транспортного засобу.

Також апелянт зазначає, що право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошті всупереч ст. 65 ЦК України були використанні одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу. З моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року матеріали даної цивільної справи були направлені до суду першої інстанції для усунення недоліків.

20 листопада 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено додаткове рішення, яким визнано майно та кошти, які набуті за час шлюбу з ОСОБА_6, а саме: автомобіль Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, Chevrolet Niva державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску та грошові кошти в розмірі 1200000 грн. спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яке підлягає розподілу.

Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси сторонами не оскаржувалось.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заслухавши осіб, які з явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що з огляду на дату відчудження автомобіля Volkswagen Touareg, сторони по справі вже не перебували в шлюбі, тому згоду на відчуження вказаного автомобіля ОСОБА_5 повинна була надавати в порядку передбаченому ст. 369 ЦК України (здійснення права спільної сумісної власності), а не в порядку ст. 65 СК України. Відповідно кошти від проданого автомобіля є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що підлягає компенсації ОСОБА_5 1/2 частини вартості даного автомобіля.

Оскільки доказів придбання частки у статутному капіталі ТОВ Авто-Тюл за власні кошти відповідачем надано не було, враховуючи той факт, що обов'язок спростовувати презумпцію спільності майна подружжя покладено на сторону яка про це заявляє, суд першої інстанції визнав частку у статутному капіталі товариства в розмірі 1 200 000 грн. об'єктом спільного сумісного майна подружжя, яка підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

Стосовно поділу автомобіля Chevrolet Niva, сторони дійшли згоди, що вказаний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, вартість якого суд визначив з врахуванням висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість транспортного засобу від 05.03.2018 року та яка становить 120 200 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб 24.11.1990 року у міському відділі РАЦС в м. Черкаси, актовий запис № 2943 (а.с.8).

Шлюб був розірваний 05.04.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 виданим Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 40 (а.с. 9).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 343346 автомобіль Chevrolet Niva, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 01.10.2013 року за ОСОБА_6 (а.с.81).

Рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_6

В частині розподілу автомобіля Chevrolet Niva, реєстраційний номер НОМЕР_1 рішення суду не підлягає до перегляду.

Автомобіль Volkswagen Touareg був придбаний на підставі кредитного договору № 839-031/08Р від 03.11.2008 року, що був укладений між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_6 (а.с.10-12).

Відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру в Черкаській області від 05.04.2018 року № 31/23/1-701 автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2, 01.11.2008 року було зареєстровано на ім'я ОСОБА_6, який 17.11.2017 року було перереєстровано на підставі договору купівлі-продажу укладеного в суб'єкті господарювання ТОВ Сітіді-трейд , в якому вказана вартість ТЗ 203000 грн. (а.с.99).

Дане також підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_2, перереєстрований 17.11.2017 року, власником якого є ОСОБА_7 (а.с. 48).

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, в тому числі і доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання розподілу автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2 надав не правильну оцінку нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_5 від 23.02.2017 року. Апелянтом не оскаржується факт, що Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2 є спільним майном подружжя.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 23.02.2017 року, що була посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_5 зазначила, що у неї відсутні будь-які претензії до її чоловіка ОСОБА_6, а також до майна, придбаного ними у період шлюбних відносин. Надала згоду ОСОБА_6 на вчинення правочинів щодо майна, яке було набуде ними під час шлюбу та зазначили, що такі правочини відповідають інтересам їхньої сім'ї (а.с.46).

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Вбачається, що відчуження автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_2, відбулося 17.11.2017 року, а шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано 05.04.2017 року. Тобто, заява ОСОБА_5 від 23.02.2017 року була надана під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі на розпорядження спільним майном подружжя в інтересах сім'ї. Проте оскільки на момент продажу автомобіля Volkswagen Touareg шлюб між сторонами було розірвано, то відсутні підстави вважати, що даний правочин був здійснений в інтересах сім'ї, яка вже фактично не існувала.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при здійсненні продажу автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_2, 17.11.2017 року ОСОБА_6 не отримав дозвіл від ОСОБА_5 на продаж автомобіля в розумінні ст. 369 ЦК України, що регулює здійснення права спільної сумісної власності.

Доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_6 спірним автомобілем, який до розірвання щлюбу був спільною сумісною власністю подружжя розпорядився на власний розсуд з письмової згоди позивачки відповідно до заяви від 23 лютого 2017 року, а тому позивачка не має права на отримання компенсації 1/2 частини вартості автомобіля є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що згоду на розпорядження майном позивачка надавала відповідачу в період їхнього перебування у шлюбі, а спірний автомобіль був проданий в листопаді 2017 року, тобто після розірвання шлюбу (05 квітня 2017 року).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Авто-Тюл зареєстровано у реєстрі 01.12.2000 року, одним із засновників товариства є ОСОБА_6, розмір внеску до статутного фонду становить 1 200 000 грн. (а.с.14-18).

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 23.02.2017 року, що була посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_5 повідомила, що частка (будь-яка) в Статутному капіталі ТОВ Авто-ТЮЛ набута її чоловіком ОСОБА_6 за його власні кошти (кошти надані його батьками) (а.с.47).

Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що заява ОСОБА_5 від 23.02.2017 року в розумінні норм ЦПК України, не є належним доказом, щодо способу набування коштів, які були надані ОСОБА_6, як частина до статутного капіталу ТОВ Авто-ТЮЛ .

Заявою від 24.01.2018 року, що була посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_5 відкликала заяву від 23.02.2017 року, як таку, що не відповідає дійсності. Одночасно повідомила, що частка в статутному капіталі ТОВ Авто-ТЮЛ була набута її колишнім чоловіком за спільні кошти, які були набуті нею та ОСОБА_6 за час шлюбу (а.с. 58).

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошті всупереч ст. 65 ЦК України були використанні одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.

Проте, відповідно до правової позиції, що була висловлена у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 03.06.2015 року у справі № 6-38цс15, у зв'язку з викладеним грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначальних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна приватним підприємцем для його використання у своїй підприємницькій діяльності не може бути підставою для визнання такого майна об'єктом права особистої приватної власності одного з подружжя.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-ТЮЛ , а доводи апеляційної скарги про те, що право на компенсацію вартості частини коштів виникає у іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу є надуманими, оскільки вимогою позивачки є саме виплата частини вартості внеску до статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення дотримався норм матеріального та процесуального права, та вірно встановив природу виникнувших правовідносин та надав належну оцінку обставинам справи, щодо визначення спільної сумісної власні подружжя та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

постановила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Судді Н.І. Гончар

С.І. Бондаренко

Ю.В. Сіренко

Повний текст постанови складений 18 січня 2018 року.