Ухвала

від 27.02.2019 по справі 711/7007/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 711/7007/17

провадження № 61-3284ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Штелик С. П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Гіллмор Дмитро Анатолійович, на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15 травня 2018 року, додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси

від 20 листопада 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації.

Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 1990 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, який 05 квітня 2017 року був розівраний.

01 грудня 2000 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Тюл (далі - ТОВ Авто-Тюл ), одним із засновників якого став ОСОБА_4 та загальний вклад якого станом на 01 січня 2017 року до статутного капіталу товариства складав 1 200 000 грн.

У листопаді 2008 року за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2008 року, у кредит, придбано автомобіль марки Volkswagen Touareg, держаний номерний знак НОМЕР_1, який був зареєстрований на відповідача.

У період шлюбу кредит за автомобіль повністю погашений, а вищевказаний автомобіль 17 листопада 2017 року проданий ОСОБА_4 третій особі.Також за спільні кошти, під час перебування в шлюбі, сторонами у справі придбано автомобіль марки Chevrolet Nivа, державний номерний знак

НОМЕР_2, який був зареєстрований 01 жовтня 2013 року на ім'я відповідача.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_6, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:

- визнати майно та кошти набуті за час шлюбу з ОСОБА_4, а саме: автомобілі марки Volkswagen Touareg, держаний номерний знак НОМЕР_1 та Chevrolet Nivа, державний номерний знак НОМЕР_2, грошові кошти в розмірі 1 200 000 грн спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_4;

- поділити в натурі майно набуте ними за час шлюбу в наступному порядку: виділити ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_2;

- стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля марки Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_2 ,

у розмірі 100 000 грн;

- стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1,

у розмірі 250 000 грн;

- стягнути з ОСОБА_4 половину вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-Тюл , сформованого за спільні кошти, у розмірі

600 000 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15 травня 2018 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 60 100 грн у якості компенсації вартості Ѕ частини від вартості автомобіля марки Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_2.

Залишено у власності ОСОБА_4 автомобіль марки Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_2, припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_6 на вказаний транспортний засіб.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 101 500 грн у якості компенсації вартості Ѕ частини від вартості відчуженого за договором купівлі-продажу від 17 листопада 2017 року автомобіля марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 600 000 грн як половину вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Авто-Тюл .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси

від 20 листопада 2018 року визнано майно та кошти, які набуті за час шлюбу з ОСОБА_4, а саме: автомобілі марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1, Chevrolet Niva, державний номерний знак

НОМЕР_2, та грошові кошти у розмірі 1 200 000 грн спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_4, яке підлягає розподілу.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 січня 2019 року рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15 травня

2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що на час відчуження автомобіля марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1, сторони у справ вже не перебували у шлюбі, тому згоду на відчуження вказаного автомобіля ОСОБА_6 повинна була надавати у порядку, передбаченому статтею 369 ЦК України, а не в порядку статті 65 СК України. А тому кошти від проданого автомобіля є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що підлягає компенсації ОСОБА_6 у розмірі Ѕ частини вартості даного автомобіля. Крім того, оскільки доказів придбання частки у статутному капіталі ТОВ Авто-Тюл за власні кошти відповідачем надано не було, тому частка у статутному капіталі товариства в розмірі 1 200 000 грн, яка є об'єктом спільного сумісного майна подружжя, підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат

Гіллмор Д. А., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині розподілу автомобіля марки Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_2, в апеляційному суді не оскаржувалось, тому не підлягає перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що 24 листопада 1990 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб, який 05 квітня 2017 року, розірваний.

Автомобіль марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак

НОМЕР_1 , був придбаний на підставі кредитного договору

від 03 листопада 2008 року, який укладений між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_4

Відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру в Черкаській області від 05 квітня 2018 року вказаний автомобіль 01 листопада 2008 року було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4, який 17 листопада 2017 року було перереєстровано на підставі договору купівлі-продажу, вартістю продажу транспортного засобу 203 000 грн.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Суди встановили, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_4 відчужив автомобіль марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак

НОМЕР_1, проте шлюб між сторонами у справі був розірваний 05 квітня 2017 року. Отже, на момент продажу вказаного автомобіля шлюб між сторонами було розірвано, тому відсутні підстави вважати, що даний правочин був здійснений в інтересах сім'ї, яка вже фактично не існувала.ОСОБА_4 не отримав дозвіл від ОСОБА_6 на продаж автомобіля після розлучення на підставі статті 369 ЦК України, що регулює здійснення права спільної сумісної власності.

Також суди встановили, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

ТОВ Авто-Тюл зареєстровано у реєстрі 01 грудня 2000 року, одним із засновників товариства є ОСОБА_4, розмір його внеску до статутного фонду становить 1 200 000 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 23 лютого 2017 року, що була посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., частка у статутному капіталі ТОВ Авто-Тюл набута її чоловіком ОСОБА_4 за його власні кошти (кошти надані його батьками).

Проте, грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Отже, внесені до статутного капіталу кошти підлягають поділу між подружжям.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України у справі 6-38цс15 від 03 червня 2015 року.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правомірно визнав нотаріально посвідчену заяву позивача від 23 лютого 2017 року, що підтвердила факт набуття відповідачем частки у статутному капіталі ТОВ Авто-Тюл за його власні кошти, неналежним та недопустимими доказом, оскільки дана заява не містить ознаки ані договору про поділ майна подружжя, ані шлюбного договору. Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено здійснення внеску за особисті кошти чи кошти його батьків.

Застосовуючи статтю 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд встановив, що грошові кошти були набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими та мотивованими.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність рішень не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат Гіллмор Дмитро Анатолійович, на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15 травня 2018 року, додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20 листопада 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 січня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

С. П. Штелик