Постанова

від 21.01.2019 по справі 675/3007/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/3007/18

Провадження № 22-ц/4820/242/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу № 675/3007/18 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року про повернення позовної заяви у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсними угод про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

СТОВ Зоря звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсними угод про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року подану позовну заяву повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки було порушено правила об'єднання позовних вимог.

СТОВ Зоря не погодилося з такою ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, при цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, на думку апелянта позовна заява була безпідставно повернута, оскільки заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставами виникнення, так як вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди ґрунтуються на тому що ОСОБА_4, який є одним із відповідачів і який був працівником товариства, уклав зі всіма іншими відповідачами, яких є 22 особи угоди про розірвання усіх договорів оренди, при цьому він діяв незаконно та з перевищенням власних повноважень. Тому, позовні вимоги про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок об'єднані в одній позовній заяві з огляду на пов'язаність їх виникнення і предметом спору є однорідні права і обов'язки. Крім того, якщо суд вважав, що сумісний розгляд об'єднаних позовних вимог не сприяє виконанню цивільного судочинства і ускладнює розгляд справи, то суд вправі був роз'єднати позовні вимоги.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, СТОВ Зоря просило скасувати ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року та направити справу для продовження розгляду по суті до Ізяславського районного суду Хмельницької області.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовна заява подана з порушенням правил об'єднання позовних вимог.

Так як вбачається з матеріалів справи Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Зоря звернулося до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсними угод про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що працівник СТОВ Зоря ОСОБА_4 уклав з іншими відповідачами з кожним окремо угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між СТОВ Зоря та відповідачами, на підставі цих угод було проведено державну реєстрацію припинення договорів оренди земельних ділянок, укладених між СТОВ Зоря та відповідачами. Після цього, ОСОБА_4 в період з січня по липень 2016 року, уклав з іншими відповідачами договори про встановлення права користування вищевказаними земельними ділянками.

На думку позивача такі дії ОСОБА_4 є неправомірними, а відтак оспорювані правочини слід визнати недійсними.

В позовній заяві позивач просить, визнати недійсними 41 угоду, укладену окремо ОСОБА_4 з кожним відповідачем та скасувати 20 окремих рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки.

За нормами ст. 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

У відповідності до ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суд повертає заяву позивачу, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

При цьому, згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм процесуального права, є підстави вважати, що умовою об'єднання позовів до кількох відповідачів та участь у справі кількох відповідачів в одному провадженні є пов'язаність між собою позовних вимог підставами виникнення або поданими доказами, предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги, заявлені до кожного з відповідачів, не пов'язані між собою підставами виникнення і поданими доказами, оскільки підставою позову є фактичні обставини по кожному окремому правочину між відповідачами, вказані правочини між собою жодним чином не пов'язані, мають окрему юридичну та правову природу, на яких ґрунтується вимога позивача щодо кожного з відповідачів, предметом правочинів є окремі об'єкти нерухомості, доказами по кожному правочину є окремими як і підстави виникнення вимог до кожного окремого відповідача з врахуванням часу, місця та обставин укладення спірних угод.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги, що позовні вимоги пов'язані між собою фактичними і юридичними підставами виникнення, поданими доказами (трудовою книжкою ОСОБА_4, статутом СТОВ та іншими), предметом спору є однорідні права та обов'язки, які виникли з однакових за змістом договорів, предметом позову є однорідні позовні вимоги, слід відхилити, оскільки такі доводи апеляційної скарги на відповідають встановленим судами обставинам справи, спростовуються вищенаведеними обґрунтуванням в мотивувальній частині ухвали.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали і твердження апелянта, що якщо суд вважав, що сумісний розгляд об'єднаних позовних вимог не сприяє виконанню цивільного судочинства і ускладнює розгляд справи, то суд сам вправі був роз'єднати позовні вимоги.

В даному випадку, суд виходив в першу чергу з того, що при подачі позову було порушено правила об'єднання позовних вимог, що є безумовною підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2019 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох