Постанова

від 16.01.2019 по справі 209/4084/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1649/19 Справа № 209/4084/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О.О. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання залишено без задоволення.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне встановлення обставин справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що отримання виконавчого листа після закінчення пропуску строку для пред'явлення його до виконання, є поважною причиною для його поновлення. Заявник неодноразово звертався до виконавців, які не помітили жодних порушень строків для пред'явлення до виконання виконавчого листа. Крім того, апелянт зазначає, що набув чинності новий Закон України "Про виконавче провадження", тому заявник був впевнений, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.

Представник ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує ухвалу суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року у справі № 209/4084/13-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 11.06.2010 р. в сумі 908 640 грн, три відсотки річних в сумі 103 062,18 грн, індексацію в розмірі 60456,85 грн, судовий збір 3 211,60 грн. та 229,40 грн.

02.06.2015 р. Апеляційним судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.06.2014 р. в частині стягнення індексації в розмірі 60 456,85 грн. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.07.2016 року позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська з заявою про видачу виконавчого листа (а.с.38-40).

05.07.2016 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська видано виконавчий лист у справі № 209/4084/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010 року в сумі 908 640 грн, трьох відсотків річних в сумі 103 062,18 грн, сплачений судовий збір в сумі 3211,60 грн та 229,40 грн (а.с.6).

05.07.2016 року Дніпровським відділом Державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий лист повернуто ОСОБА_1 без прийняття до виконання.

19.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська № 209/4084/13-ц від 05 липня 2016 року.

19.12.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55415699 за виконавчим листом № 209/4084/13-ц від 05 липня 2016 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010 р. в сумі 908 640 грн, трьох відсотків річних в сумі 103062,18 грн, судового збору 3 211,60 грн та 229,40 грн (а.с.49).

21.03.2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області задоволено скаргу ОСОБА_2 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у виконавчому провадженні № 55415699, визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа від 05.07.2016 р. за № 209/4084/13-ц та скасовано Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55415699 від 19.12.2017 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа від 05.07.2016 р. за № 209/4084/13-ц (а.с.30-37).

24.04.2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року № 209/4084/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 11.06.2010 р. в сумі 908 640 грн, трьох відсотків річних в сумі 103 062,18 грн, судового збору 3 211,60 грн. та 229,40 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с.24-29).

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно матеріалів справи, рішення суду набрало законної сили 02.06.2015 року з ухваленням Апеляційним судом Дніпропетровської області відповідного рішення. При апеляційному розгляді справи та оголошенні рішення була присутня представник позивача (стягувача) - адвокат ОСОБА_3 (строк дії довіреності до 27.08.2018 р.).

Тобто, позивач та його представник були обізнані з прийняттям судового рішення та його правовими наслідками.

Відповідно до ч.2 ст. 368 ЦПК України (в редакції на 02.06.2015 р.) виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення.

Однак, з заявою про видачу виконавчого листа стягувач через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду тільки 05.07.2016 року, тобто після спливу строку на його пред'явлення до виконання. При цьому, позивач не вказує причин та не доводить, через які саме об'єктивні обставини стягувач як особисто, так і через діючих представників був позбавлений можливості отримати виконавчий лист без пропуску строку його пред'явлення до виконання, звернутися до виконавчої служби за виконанням, звернутися до суду за поновленням пропущеного строку в розумний строк, а не через майже 2 роки.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, керуючись ст. 433 ЦПК України, обгрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що отримання виконавчого листа після закінчення пропуску строку для пред'явлення його до виконання, є поважною причиною для його поновлення, відхиляються колегією суддів, оскільки невчасне отримання виконавчого листа відбулося саме з вини стягувача, який у встановлений законом строк не реалізував своє волевиявлення на отримання виконавчого документа, та належним чином не скористався своїм правом, передбаченим ст. 368 ЦПК України (в редакції станом на 02.06.2015 р.)

Законом України Про виконавче провадження передбачено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред'явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак несвоєчасне отримання виконавчого листа саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки, як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, учасник справи зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Посилання апелянта на те, що стягувач неодноразово звертався до виконавців, які не помітили жодних порушень строків для пред'явлення до виконання виконавчого листа, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факт порушення стягувачем встановлених чинним законодавством строків.

Доводи апеляційної скарги про те, що набув чинності новий Закон України "Про виконавче провадження", тому заявник був впевнений, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІI набув чинності 05 жовтня 2016 року, тобто після того як строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув 03 червня 2016 року, тому не може бути застосований до спірних правовідносин, які припинились до набрання чинності даним законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова