Ухвала

від 23.11.2018 по справі 760/30551/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/7828/18

Справа №760/30551/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

23 листопада 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Приватного акціонерного товариства '"Телерадіокомпанія Люкс" про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В :

21.11.2018 представник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів Національного антикорупційного бюро України та Приватного акціонерного товариства '"Телерадіокомпанія Люкс", в якому просить:

визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію про ОСОБА_1, яка була розповсюджена в ефірі телеканалу новин 24 та на сайті з доменним ім'ям 24tv.ua, що належить Приватному акціонерному товариству Телерадіокомпанія Люкс , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов'язати Приватне акціонерне товариство Телерадіокомпанія Люкс (код за ЄДРПОУ: 20765851, адреса: Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, 15) та Національне антикорупційне бюро України (код за ЄДРПОУ 39751280, адреса: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом, оприлюднивши в ефірі телеканалу новин 24 та на сайті за доменним ім'ям 24tv.uа, спростування, шляхом зачитування диктором (ведучим) у програмі ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформаційного матеріалу такого змісту: ІНФОРМАЦІЯ_4 автором та ведучою програми ОСОБА_4, та детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 була поширена недостовірна інформація щодо незаконних дій екс-голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_1. Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляємо, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 не існувало жодного належного та допустимого доказу, в тому числі обвинувального вироку, який би встановлював протиправність та незаконність дій екс-голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_1";

стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з'ясовано, що заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: не зазначено обставини, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, не зазначено в чому порушені його права відповідачами та не надано докази, що підтверджують факт поширення інформації відповідачами, тобто, ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Пунктом 12 даної постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Згідно п. 14 зазначеної постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Також в п. 15 вищезазначеної постанови передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, позивачем ОСОБА_1 заявляючи до відповідачів вимогу про захист честі, гідності та ділової репутації, виклав не чітко зміст позовних вимог та не зазначено обставини, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, не зазначено в чому порушені його права відповідачами та не надано доказів, що підтверджують факт поширення інформації відповідачами.

Також, як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на те, що оспорювана ним інформація розміщена на веб-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.Позивач стверджує, що доменне ім'я 24tv.ua належить відповідачу Приватному акціонерному товариству Телерадіокомпанія Люкс" , на якому знаходиться інформація, яка оспорюється позивачем. При цьому позивачем не надано доказів щодо належності даного доменного імені відповідачу Приватному акціонерному товариству Телерадіокомпанія Люкс .

Також, в порушення ст. 175 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", позивачем не зазначено посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування його міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій ним сумі.

Тому, заявляючи до відповідачів вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку він оцінив в сумі 10 000,00 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких йому заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідачів, і в порушення яких правових норм відповідачами заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв'язок між цими подіями.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів позову вбачається, що позивачем зазначено в додатках до позовної заяви та надано CD-R диск із записом передачі ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з тим, позивачем надано суду копії позовних заяв з додатками для відповідачів, окрім, зазначеного диску.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Приватного акціонерного товариства '"Телерадіокомпанія Люкс" про захист честі, гідності та ділової репутації, - залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: