Постанова

від 15.01.2019 по справі 223/680/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року справа №223/680/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання Романченко Г.О. за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року (повний текст складено 27 липня 2018 року в м. Слов'янськ) у справі № 223/680/17 (суддя І інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_3 до Вугледарської міської ради, за участю третіх осіб на стороні позивача громадської організації "Вугледарська міська організація "Нове місто", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на стороні відповідача релігійної організації "Релігійна православна громада "Свято-Тихонівська парафія Донецької єпархії Української православної церкви міста Вугледара Донецької області про визнання протиправним та нечинним з моменту прийнятті та скасування рішення від 18.08.2017року№7/19-18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму",-

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вугледарської міської ради, за участю третіх осіб на стороні позивача: громадської організації "Вугледарська міська організація "Нове місто", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третьої особи на стороні відповідача: релігійної організації "Релігійна православна громада "Свято-Тихонівська парафія Донецької єпархії Української православної церкви міста Вугледара Донецької області про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття та скасування рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2017 року відповідачем прийнято рішення № 7/19-18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму.

Позивач вважає рішення Вугледарської міської ради протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки прийнято з порушенням Конституції України, а саме: ст. ст. 5, 7, 8, 13, 19, 68, 69, 33, 140, 141, 142, 143. Також зазначає про порушення рішенням ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Вищезазначені порушення відбулися, на думку позивача, внаслідок не забезпечення участі населення у громадських обговореннях необхідності затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви для будівництва храму. Наголошує, що з зазначеного питання необхідно було провести загальні збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю, що порушує права позивача.

При прийнятті спірного рішення про затвердження проекту землеустрою відповідачем не дотримано вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", а саме: не було забезпечено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, не оприлюднено рішень щодо розроблення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, не узгоджено спірні питання між громадськістю і замовниками щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію.

Позивач вважає неприпустимим одноособове прийняття рішень з боку депутатів про розпорядження майном, що знаходиться у власності територіальної громади.

З зазначених причин просив визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття та скасувати рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 223/680/17 у задоволенні позову - відмовлено.

Представник позивача - ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для всебічного розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при прийнятті рішення надав неправильну та неповну оцінку обставинам справи, допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам і доказам по справі які не були повно і всебічно з'ясовані, чим порушено норми процесуального права. Суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався нормами закону які суперечать конституції України та звужують права та інтереси громадян України. Суд знехтував клопотання представника позивача щодо встановлення адміністративної правосуб'єктності Вугледарської міської ради. Крім того, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення. Представник позивача - ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності позивача, був безпідставно відсторонений судом від участі у справі. ОСОБА_2, позивач та треті особи на стороні позивача не надавали заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та не були належним чином повідомлені про дату розгляду справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що справа передана на розгляду до окружного адміністративного суду в порушення правил підсудності та як наслідок звужує можливість учасників судового процесу приймати участь у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Відповідач, треті особи не скористались своїм правом приймати учать у розгляді справи в апеляційному суді.

Вугледарська міська рада, громадська організація "Вугледарська міська організація "Нове місто", ОСОБА_4, ОСОБА_6, надали до суду заяви про розгляд справи 15.01.2019 за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_3 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області 27 червня 2000 року (том 1, а.с. 4). Згідно паспортних даних позивач з 14 листопада 2000 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки від 31 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу в м. Вугледарі Донецької області (том 1, а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Згідно із статтею 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 Земельного кодексу України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною третьої статті 123 Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, саме Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для надання чи відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причину цієї відмови.

Судом встановлено, що рішенням Вугледарської міської ради від 18.03.2016р. №7/3-2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва храму Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви (том 1, а.с. 62). Даних стосовно оскарження та скасування вказаного рішення матеріали справи не містять.

11.04.2016 року до міської ради надійшла заява релігійної громади Свято-Тихонівській парафії Української православної церкви про видачу спеціального зонального погодження для будівництва храму у АДРЕСА_2. Рішенням Вугледарської міської ради від 20.07.2016р. № 172 заяву від 11.04.2017 року було задоволено та надане спеціальне погодження для будівництва храму (том 1, а.с. 122). Даних стосовно оскарження та скасування цього рішення матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вугледарської міської ради 09.09.2011/6-13-18 було затверджено проект "Генеральний план м. Вугледара Донецької області" (том 1, а.с. 35-51).

Рішенням Вугледарської міської ради від 09.04.2014р. №6/51-7 затверджено проект містобудівної документації "План зонування території (зонінг) м. Вугледар Донецької області (том 1, а.с. 52-61).

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", на порушення норм якого посилається ОСОБА_3 у позові, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Тобто, вказаний Закон регулює правовідносини в сфері будівництва. Питання відведення земельних ділянок відноситься до земельних правовідносин і урегульоване Земельним кодексом України.

Згідно матеріалів справи, Вугледарська міська рада не розглядає проекти містобудівної діяльності, а керується вже існуючою містобудівною документацією: генеральним планом м. Вугледар, затвердженим рішенням до Вугледарської міської ради від 09.09.2011/6-13-18 та планом зонування території (зонінг) м. Вугледар, затвердженого рішенням Вугледарської міської ради від 09.04.2014р. № 6/51-7.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", слід зазначити, що відповідно до п. 1-2 вказаної постанови цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Відтак, громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Як зазначено судом першої інстанції Вугледарською міською радою затверджено генеральний план м. Вугледара в 2011 році та план зонування території в 2014 році.

Рішенням відповідача 13.10.2006/5-9-19 затверджено Положення про громадські слухання в м. Вугледарі (том 1, а.с. 63-69).

Відповідно до п. 1.9 вказаного Положення про громадські слухання, затвердженого рішенням міської ради від 13.10.2006/5-9-19 право на участь у громадських слуханнях має кожний член територіальної громади, наділений виборчим голосом. Як зазначено судом вище, позивач зареєстрований в місті Мар'їнка з 2000 року по дійсний час, є внутрішньо переміщеною особою до м. Вугледара. Тобто, позивач є таким, що тимчасово проживає у м. Вугледарі.

Статус члену територіальної громади на законодавчому рівні в Україні чітко не визначений. Разом з тим, виборче законодавство прив'язує поняття членів міської громади на виборах з місцем реєстрації у місті, де проводяться вибори.

Відповідно до частини 3 статті 3 Законом України "Про місцеві вибори" належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання.

Позивач не визначив, яким саме чином оскаржуване рішення відповідача, порушує його права як члена територіальної громади м. Вугледара, зазначивши у позові загальні фрази про порушення його особистих прав, та посилаючись при цьому на загальні статті Конституції України.

Рішенням відповідача від 20.05.2016 року № 7/4-43 Вугледарська міська рада вирішила провести громадські слухання на тему: Будівництво храму Свято-Тихонівської парафії м. Вугледар, які були призначені на 03 червня 2016 року (том 1 , а.с. 70). Суд першої інстанції встановив, що громадські слухання були призначені до дати переміщення позивача на тимчасове проживання у м. Вугледар, а саме: 31 жовтня 2016 року згідно довідки переселенця.

Протоколом громадських слухань від 03.06.2016р. члени територіальної громади у кількості 439 осіб вирішили підтримати будівництво храму Свято-Тихонівської парафії у м. Вугледар, по АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 71-75).

Вказане спростовує твердження позивача про порушення з боку відповідача постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".

Заявою від 08.08.2017 року Свято-Тихонівська парафія звернулася до відповідача з заявою про надання у постійне користування земельної ділянки з адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до статті 43 Регламенту Вугледарської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 26.08.2016р. № 7/2-42, зазначене питання розглянуто на засіданні постійної комісії з питань розвитку інфраструктури, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, екології, регулювання земельних відносин, яке відбулося 09.08.2016 року.

Відповідно до витягу протоколу № 36 від 09.08.2017 року (п. 15) вирішено не рекомендувати до затвердження на сесії міської ради у зв'язку з відсутністю кворуму (том 1, а.с. 169-172).

Рішенням від 18.08.2017 року № 7/19-18 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання в постійне користування земельної ділянки та 08.09.2017 року внесено відповідні записи про право державним реєстратором (том 1, а.с. 174-175)

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи доведено, що Вугледарська міська рада при прийнятті рішення від 18.08.2017 року № 7/19-18 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, вказане рішення відповідача жодним чином не порушує прав, не встановлює обов'язків для позивача ОСОБА_3 чи для третіх осіб, залучених судом на боці позивача.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно пункту 10 до Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно п.1, ч.1, ч.7 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України; 4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

Передача справ за підсудністю у випадках, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, здійснюється за розпорядженням голови суду.

На підставі розпорядження голови Вугледарського міського суду Донецької області від 26.06.2018 за № 223/680/17 у зв'язку з закінченням 26.06.2018 року повноважень суддів Вугладерського міського суду ОСОБА_8 ОСОБА_9., продовження розгляду вищезазначеної справи та утворення нового складу суду для розгляду справи є неможливим відповідно до п.1 ч.1 ст. 29, ч.2 ст. 20 КАС України справу направлено для розгляду до Донецького окружного адміністративного суду (т.3 а.с. 52).

З огляду на вищезазначене, з урахуванням неможливості розгляду зазначеної справи та утворення нового складу суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду була направлена за підсудністю, відповідно до приписів ч.2 статті 20 КАС України, до Донецького окружного адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю у відповідності до приписів ч.1 статті 318 КАС України.

06 липня 2018 року прийнято до провадження адміністративну справі (т.3 а.с. 55)

Ухвалою суду від 27 липня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду ( т.3 а.с.87).

В матеріалах справи наявні телефонограми від 23 липня 2018 року про повідомлення учасників справи про судове засідання 27 липня 2018 року, згідно зазначених у заявах учасників справи номерів мобільного зв'язку, відповідно до приписів статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України (т.3 а.с.74-81).

27 липня 2018 року відповідачем надано заяву про розгляд справи без участі представника.

Колегія суддів зазначає, що учасники справи не оскаржували судового рішення, крім ОСОБА_7, даних про повідомлення якого, про судове засідання 27 липня 2018 року, в матеріалах справи відступні.

Згідно довіреності НМХ 117511 від 23 листопада 2017 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 вести від його імені цивільні і кримінальні справи в усіх державних, судових адміністративних установах та правоохоронних органах

Згідно довіреності ННС 831257 від 08 серпня 2018 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 вести від його імені цивільні, адміністративні і кримінальні справи в усіх судових установах з усіма правами та правоохоронних органах.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 отримав право представляти інтереси ОСОБА_3 у адміністративних справах лише з 08 серпня 2018 року, а тому і не повідомлявся судом про час розгляду справи 27 липня 2018 року до набуття ним вищезазначеного права.

В матеріалах справи наявні витяги з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно яких Вугледарська міська рада зареєстрована як юридична особа за організаційно-правовою формою орган місцевого самоврядування.

Колегія суддів зазначає, що встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Вугледарської міської ради не є предметом даного спору.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 223/680/17 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 223/680/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 22 січня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Сіваченко

О.О.Шишов