Постанова

від 16.01.2019 по справі 823/2010/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2010/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Золотоніська парфумерно-косметична фабрика звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 175, 53 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика задоволено частково; постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 224, 47 грн.; в іншій частині постанову залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.11.2018 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задоволено частково; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказане рішення, вказав, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин мають бути застосовані строки, передбачені статтею 250 ГК України, є хибними, а тому суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд судового рішення суду першої інстанції, має надати оцінку оскаржуваного у даній справі товариством податкового повідомлення-рішення в розрізі норм матеріального права, на підставі яких воно було винесене.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів ГУ ДФС у Черкаській області від 08.07.2016 № 246 та від 18.08.2016 № 300, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про що складено акт № 40/23-00-14-0107/00374479 від 12.09.2016.

Висновком акту перевірки серед іншого встановлено порушення позивачем вимог п.2.10. п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 - в результаті чого, за твердженням відповідача позивачем використано не за призначенням готівкові кошти в сумі 2 400, 00 грн.

При перевірці касової книги підприємства за 2015 рік встановлено, що 19.08.2015 на підставі видаткових касових ордерів від 19.08.2015 № 451 та № 452 було видано готівкові кошти в розмірі 2 400, 00 грн. у вигляді безвідсоткової позики працівникам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Під час перевірки касової книги та банківської виписки за 19.08.2015 встановлено, що вищевказані готівкові кошти були отримані в банку з призначенням платежу для господарських витрат.

На підставі висновків акту перевірки позивача та у відповідності до вимог п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 7 п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області 28.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002051407 форми С про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 400, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.12.2016 № 26211/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, що і стало підставою приватному акціонерному товариству Золотоніська парфумерно-косметична фабрика для звернення до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки на початок дня в касі позивача був залишок готівки в сумі 1 175, 53 грн., то застосування до позивача штрафних санкцій за користування одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням в цій частині є протиправним, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 № 0002051407, прийняте після сплину строку, визначеного ст. 250 ГК України, а отже підлягає скасуванню повністю.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що після направлення Верховним Судом даної справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції жодних додаткових підстав для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 в частині відмови в задоволенні позову позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 224, 47 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення).

Відповідно до абзацу другого пункту 1.2 Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пунктом 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 2.10 Положення, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Відповідно до п. 2.12 Положення фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

В листі від 01.04.2005 № 11-113/1077-3214 Національний банк України стосовно цільового використання готівкових грошових коштів, отриманих підприємством зі свого банківського рахунку зазначив, що відповідно до Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання можуть вільно розпоряджатись власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках і банки не мають права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта.

Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлені норми, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання готівки. У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове використання власних коштів, визначені Указом Президента України від 12.06.95 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки не застосовується.

Таким чином, отримані в банку за грошовим чеком на певні цілі власні грошові кошти (наприклад на відрядження працівників) за необхідності (у тому числі і при несподіваній зміні обставин), можуть бути спрямовані їх власниками на інші господарські витрати підприємства.

Колегія суддів звертає увагу, що перевіркою позивача встановлено, що 19.08.2015 на підставі видаткових касових ордерів від 19.08.2015 № 451 та № 452 працівникам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було видано готівкові кошти в загальному розмірі 2 400, 00 грн. у вигляді безвідсоткової позики.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, на початок наступного робочого дня в касі позивача був залишок готівки в сумі 1 175, 53 грн., вказана обставина також підтверджується доданою до матеріалів справи касовою книгою позивача на 2015 рік (а.с. 77).

Таким чином, оскільки на початок дня в касі позивача був залишок готівки лише в сумі 1 175, 53 грн., що було встановлено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні та яке в цій частині не оскаржується, то застосування до позивача штрафних санкцій за користування одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням в розмірі 1 224, 47 грн. є правомірним, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407 в цій частині не підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 21.01.2019.