Постанова

від 14.01.2019 по справі 910/8788/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р. Справа№ 910/8788/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

Суліма В.В

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 14.01.2019

за апеляційною скаргою Приватного підприємства Олімп

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 (повне рішення складено - 12.10.2018)

у справі № 910/8788/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства Олімп

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва

про стягнення неустойки та виселення з орендованого майна

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У липні 2018 року Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Шевченківська РДА) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Олімп (далі - ПП Олімп ) про стягнення неустойки у подвійному розмірі орендної плати за безпідставне користування майном після закінчення строку дії договору оренди в будинку № 20/24 по вул. Рейтарській у м. Києві в розмірі 17 815, 04 грн; виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 45,3 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24; зобов'язання передати нежитлові приміщення, загальною площею 45,3 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24 шляхом підписання акту прийому-передачі приміщення.

Позовні вимоги про стягнення неустойки та виселення з орендованого майна обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 28/1 від 26.11.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. 13.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення дії (розірвання) договору та повернення майна.

Станом на час розгляду справи, після неодноразових звернень орендодавця до орендаря про повернення нежитлового приміщення, переданого в оренду, відповідач відмовляється повертати майно та продовжує ним безпідставно користуватися.

Відповідач, на переконання позивача, користується майном без належної правової підстави, що, відповідно, є підставою для виселення ПП Олімп із займаного приміщення та стягнення неустойки в порядку ст. 785 Цивільного кодекс України.

Крім того, відповідач всупереч вимогам п. 4.15. договору оренди своєчасно не повернув та продовжував використання приміщенням, у зв'язку з чим позивач нарахував неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018, на підставі ст. 50 ГПК України, залучено Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (далі - КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 позовні вимоги Шевченківської РДА задоволено повністю. Стягнуто з ПП Олімп на користь Шевченківської РДА неустойку в розмірі 17 815, 04 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 286, 00 грн. Виселено ПП Олімп із нежитлових приміщень, загальною площею 45,3 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24. Зобов'язано ПП Олімп передати нежитлові приміщення загальною площею 45, 3 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24 шляхом підписання акту прийому-передачі приміщення.

Рішення обґрунтовано тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 910/1842/17 встановлено, що договір №28/1 від 26.11.2012 року є припиненим у зв`язку з закінченням строку його дії, а тому в орендодавця (відповідача) виник обов'язок з повернення орендованого майна.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, здійснений на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов до висновку про його правильність та обґрунтованість.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

30.10.2018 ПП Олімп звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 та ухвалити нове, яким відмовити Шевченківській РДА в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП Олімп на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/8788/18 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Чорногуз О.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 03.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкладено розгляд апеляційної скарги ПП Олімп до 14.01.2019.

В судове засідання 14.01.2019 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ПП Олімп в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з того, що, на думку скаржника, дію договору оренди від 25.11.2012 № 28/1 продовжено до 24.11.2018, що, в свою чергу, надає відповідачу право користуватись відповідним майном.

Також скаржник зазначив, що він до цього часу продовжує сплачувати щомісячно орендну плату за договором оренди, яка приймається третьою особою, що також свідчить про продовження орендних відносин за договором оренди.

Крім того, відповідач вказує на безпідставність посилань суду першої інстанції на постанову Київського апеляційного господарського суду у справі №910/1842/17 (у вказаній справі зазначено про помилковість висновку по справі № 910/22494/16 щодо пролонгації договору оренди), оскільки у справі № 910/22494/16 розглядались позовні вимоги про заборгованість по орендній платі.

Необґрунтованим також скаржник вважає висновок суд першої інстанції про застосування ст. 785 Цивільного кодексу України з огляду на те, що, на думку скаржника, договір оренди не припинено.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.11.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив від 23.11.2018 № 218, в якому КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Факт припинення договору оренди встановлено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №910/1842/17, що, в силу ст. 75 ГПК України, має приюдиційне значення для даної справи.

Крім того, третя особа посилається на справу Господарського суду міста Києва № 910/4473/18 (на момент ухвалення постанови тривав апеляційний розгляд). Зокрема, Комунальне підприємство зазначає, що ПП Олімп у клопотанні про закриття провадження стверджує, що договір № 28/1 від 26.11.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду припинено 24.11.2015, що було встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №910/1842/17 , що підтверджує визнання відповідачем факту припинення договору оренди.

Щодо прийняття оплати орендних платежів, третя особа зазначає, що згідно з п. 3.5. договору оренди останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Оскільки відповідач відмовляється підписувати акт приймання-передачі об'єкта оренди, то його зобов'язання з оплати за договором не припинилось.

Застосування судом першої інстанції положень ст. 785 Цивільного кодексу України третя особа вважає правомірним з огляду на те, що відповідно до пп. 4.15. п. 4 договору оренди орендар зобов'язаний передати майно по акту приймання-передачі; у разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати. Враховуючи те, що відповідач користується майном без належної правової підстави, з останнього підлягає до стягнення неустойка у подвійному розмірі орендної плати.

Також 29.11.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який Північний апеляційний господарський суд залишив без розгляду на підставі ст. 2, 207, 263 ГПК України.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

26.11.2012 між Шевченківською РДА (орендодавець), ПП Олімп (орендар), а також КП Керуюча дирекція Шевченківського району (балансоутримувач) за погодженням постійної комісії Київради з питань власності (протокол від 03.09.2012 № 128), на підставі розпорядження Шевченківської РДА від 31.10.2012 № 729, укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 28/1 (далі - договір оренди), відповідно до якого відповідачу було надано в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 45, 3 кв. м в буднику № 20/24 на вул. Рейтарській у м. Києві.

Цільове використання - під розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів крім товарів підакцизної групи.

Відповідно до п. 9.6. договору оренди на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, Господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Суд першої інстанції встановив, що 13.12.2016 позивач на юридичну адресу відповідача направив цінним листом з описом заяву про припинення дії (розірвання) договору та повернення майна. На переконання позивач, строк дії договору оренди сплив 12.12.2016.

Водночас, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначав, що станом на час розгляду справи, після неодноразових звернень орендодавця до орендаря про повернення нежитлового приміщення, переданого в оренду, відповідач відмовляється повертати майно та продовжує ним безпідставно користуватися.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Шевченківська РДА навела висновки, зроблені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 28.09.2017 у справі 910/1842/17 щодо припинення договору № 28/1 від 26.11.2012 у зв'язку з закінченням строку його дії.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога Шевченківської РДА про виселення ПП Олімп з орендованого приміщення та стягнення неустойки, оскільки підстави користування майном у відповідача відсутні, а в добровільному порядку майно не звільнив.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Між сторонами по справі господарськими судами розглядалось декілька спорів.

Так, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 910/1842/17 (далі - справа щодо припинення дії договору оренди) зокрема вказано: сторони у п. 9.7. договору (предметом розгляду був цей же договір оренди №28/1) передбачили укладання додаткової угоди про продовження строку дії договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4. договору). Спірний договір було укладено на строк з 26.11.2012 по 24.11.2015 (п. 9.1. договору). Колегія суддів дійшла висновку, що договір №28/1 від 26.11.2012 є припиненим у зв`язку з закінченням строку його дії, відтак позивачем обрано не вірний спосіб захисту, оскільки останній просить розірвати договір, дія якого припинена, відтак позовні вимоги позивача про розірвання договору не підлягають задоволенню. .

Так, у наведеній постанові Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення договору оренди, зокрема, з тих підстав, що сторонами не було дотримано обов'язкової умови для пролонгації - проведення переоцінки об'єкта оренди (остання оцінка була застарілою, зроблена більш як три роки тому). Чинним законодавством встановлено обов'язкову умову як підставу для поновлення договору оренди державного та комунального майна, проведення переоцінки об'єкта оренди.

В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Норми ст. 124 Конституції України визначає обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з усталеної практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України ).

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди закінчився, у зв'язку з чим у орендодавця (відповідача) виник обов'язок із повернення орендованого майна.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на рішення у справі № 910/22494/16 щодо продовження користування відповідачем майна після спливу строку оренди, як на підтвердження факту пролонгації договору оренди з огляду на таке.

Предметом розгляду справи № 910/22494/16 було стягнення основного боргу, пені та 3% річних, зокрема, за договором оренди № 28/1. Водночас, у вказаній справі, не встановлювалися факти щодо стосуються строку дії договору оренди, дату припинення такого договору. До того ж, встановлені обставини у справі № 910/22494/16 жодним чином не спростовують висновки, зроблені Київським апеляційним господарським судом у справі №910/1842/17 (справа щодо припинення дії договору оренди).

Крім того, до матеріалів справи долучено копію відзиву на позовну заяву (а.с. 116 - 120) та клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 115) ПП Олімп у справі №910/4473/18, в яких скаржник сам обґрунтовує свою позицію, зокрема, посиланням на те, що строк дії договору оренди №28/1 від 26.11.2012 припинено 24.11.2015 з посиланням саме на постанову Київського апеляційного господарського суду у справі №910/1842/17.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що договір оренди припинено 24.11.2015, що визнається і скаржником, зокрема, при розгляді іншої справи.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, дотримуючись вимог п. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва надіслало ПП Олімп лист від 13.12.2016 № 189, в якому повідомлялось, що термін дії договору припинився. У разі якщо ПП Олімп має намір в подальшому орендувати приміщення, - необхідно здійснити процедуру оформлення договірних відносин або повернути орендоване майно. Тому посилання скаржника про неотримання такого листа, як на підставу для відмови у задоволенні позову в частині виселення спростовується як вище наведеним, так і встановленими фактами у постанові про припинення дії договору (справа №910/1842/17).

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією продовжити термін оренди.

Відповідно до чинного законодавства власник має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, а особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/4105/17.

За таких обставин, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний повернути нежитлові приміщення загальною площею 45,3 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24.

Отже, Північний апеляційний господарський суд, враховуючи приписи ст. 26, 27 Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо виселення та зобов'язання передати майно підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 17 815, 04 грн.

Підпунктом 4.15. п. 4 договору оренди сторони погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству - Комунальному підприємству Керуюча компанія Шевченківського району м. Києва . Акт приймання-передачі підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, ст. 785 Цивільного кодексу України передбачає особливий вид майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який не виконує обов'язку з повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зазначений особливий статус вказаної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача з повернення орендованого майна виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання свого зобов'язання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі, передбаченому ст. 785 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 915/1030/16.

Отже, враховуючи, що розмір неустойки за невиконання обов'язку з повернення речі регламентований законодавством, відсутність у орендодавця, як управненої сторони, можливості застосувати до наймача, як зобов'язаної сторони, інші заходи стимулювання до виконання зобов'язання, а також встановлені ст. 3 ЦК України критерії справедливості, добросовісності і розумності, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 17 815, 04 грн неустойки за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 (незначний строк).

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю стягується за весь час прострочення) та положення пп. 4.15. договору оренди (неустойка стягується у подвійному розмірі орендної плати), суд відхиляє посилання скаржника на можливість стягнення неустойки тільки за один місяць, оскільки такі посилання зводяться до помилкового трактування закону та договору.

Так, п. 4.15. договору оренди містить умову про розмір неустойки, в той час як жодних обмежень щодо періоду за який вона може бути стягнута договір не містить. До того ж, приписи ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України чітко врегульовують строк, за який стягується неустойка в разі коли наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі - за весь час прострочення.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Олімп на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/8788/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/8788/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне підприємство Олімп .

4. Матеріали справи № 910/8788/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 21.01.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді М.Г. Чорногуз

В.В. Сулім