Постанова

від 16.01.2019 по справі 904/4701/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 Справа № 904/4701/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: Гринь К.А., довіреність №3421-К-О від 10.08.2018, представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 у справі №904/4701/18 (суддя Петренко Н.Е.; ухвалу постановлено у місті Дніпро)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРАЙМ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_2, м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 58132,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРАЙМ (далі - відповідач-1) та до ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про стягнення солідарно заборгованості за договором №БН від 23.01.2013 у розмірі 58132,68 грн., з яких: 50496,37 грн. - заборгованість за кредитом; 4701,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2934,47 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 у справі №904/4701/18 (суддя Петренко Н.Е.) відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Означена ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому позовна заява подана із порушенням правил підсудності, встановлених Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову.

Позивач (АТ КБ "ПриватБанк") звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою через недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 про відмову у відкритті провадження по справі №904/4701/18; справу №904/4701/18 передати на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена похідна вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов'язання відповідача-1 (суб'єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що і було обґрунтовано у самій позовній заяві.

Відповідач-1 (ТОВ "МК ПРАЙМ") та відповідач-2 (ОСОБА_2.) відзив на апеляційну скаргу не надали, участь своїх уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечили.

У судовому засіданні 16.01.2019 за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРАЙМ" та до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 58132,68 грн.

Предметом розгляду за цим позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена похідна вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов'язання відповідача-1 (суб'єкта господарської діяльності).

За наслідками розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" місцевим господарським судом винесена ухвала від 25.10.2018 про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Відмовляючи відкритті провадження по справі суд посилався на те, що ОСОБА_2 у даному спорі є фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зазначений позов за своїм суб'єктним складом не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів. укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, вищевикладена правова норма відносить до компетенції господарських судів дві категорії справ:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів. стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

- справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого (тобто зобов'язання) є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

При цьому, друга складова пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України не містить обмежень щодо суб'єктного складу самого правочину, визначальним у даному випадку є суб'єктний склад зобов'язання, в забезпечення виконання якого було укладено правочин.

У свою чергу, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина перша статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно правового висновку суддів Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 13.03.2018 (справа №415/2542/15-ц, провадження 14-40цс18, у пунктах 22 та 23 вказаної постанови зазначено, що ГПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.

У своїй позовні заяві позивач вказує про те, що 23.01.2013 ТОВ "МК ПРАЙМ" (відповідачем-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно зазначеної вище Заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 23.01.2013 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

10.03.2015 між АТ КБ "ПриватБанк" (позивачем) та ОСОБА_2 (відповідачем-2) було укладено договір поруки №РОR.1426000597375, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Предметом розгляду за цим позовом є вимоги позивача про солідарне стягнення з обох відповідачів заборгованості за кредитним договором, сторонами якого безпосередньо є суб'єкти господарювання, а саме позивач та відповідач-1, а виконання цього кредитного договору було забезпечено укладеним позивачем з фізичною особою (відповідачем-2) договором поруки.

За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, цей позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що і було обґрунтовано позивачем безпосередньо у самій позовній заяві з посиланням на згадану вище правову позицію в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, провадження 14-40цс18.

Отже, оскільки в даному випадку стороною основного зобов'язання є юридична особа, ця справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведене вище свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та про порушення норм процесуального права.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 280 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановляння помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись повноваженнями суду апеляційної інстанції, зазначеними в пункті 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, оскільки цей спір підлягає вирішенню в господарських судах України та належить до юрисдикції місцевого господарського суду.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати в сумі 1762,00 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів, остаточний розподіл яких слід здійснити за результатами розгляду справи по суті спору.

Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 у справі №904/4701/18 - скасувати.

Направити справу №904/4701/18 для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Судові витрати Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в сумі 1762 грн. 00 коп. судового збору у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ПРАЙМ" та ОСОБА_2, остаточний розподіл яких здійснити за результатами розгляду справи по суті спору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 22.01.2019.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна