ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.01.2019Справа № 910/13055/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Савінковій Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Прогрес+” (61001, м.Харків, Набережна Здоров'я, буд.12, кім.26) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінер” (04071, м.Київ, вул. Оболонська, 37а) про стягнення 210 837,50 грн. Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Приватне підприємство “Прогрес+” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінер” про стягнення 210 837,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим що, позивач вимагає від відповідача повернення надмірно сплаченої попередньої оплати товару у сумі 210 837, 50 грн. за договором №02/09-15 від 16.09.2015 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 позовну заяву Приватного підприємства “Прогрес+” залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 22.10.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13055/18, призначено підготовче засідання у справі на 14.11.2018. 01.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 судом відмовлено Приватному підприємству “Прогрес+” у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 14.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без позивача та його представника. У судове засідання 14.11.2018 представники сторін не з'явились. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 викликано сторін у підготовче судове засідання 17.12.2018. В підготовче засідання 17.12.2018 представники сторін не з'явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2019. В судове засідання 16.01.2019 представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланим позивачу, та конвертом повернення ухвали на адресу суду, надісланої відповідачу. Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі № 910/13055/18 направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінер”, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 04071, м.Київ, вул. Оболонська, 37а. Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зважаючи на причину повернення ухвали суду (за закінченням встановленого строку зберігання), Суд доходить висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на те, що позивача та відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні. Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 16.09.2015 між Приватним підприємством “Прогрес+” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кінер” (виконавець) укладено Договір № 02/09-15 (далі також - Договір), предметом якого відповідно до Додатку № 3 є поставка обладнання для створення системи безперебійного живлення виробничого обладнання замовника за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 11, приміщення будівлі Управління Південної електроенергетичної системи». Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору в редакції Додатку № 3 від 15.06.2017, вартість цього Договору складає 1 352 700,00 гри. (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі сімсот грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 225 450,00 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 00 кой.). Замовник не пізніше трьох банківських днів після підписання Договору перераховує виконавцю передплату в розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПД». Обидві Сторони свідчать, що 16,09.2015 р. замовник перерахував виконавцю дану суму передплати. Остаточний розрахунок за обладнання здійснюється перерахуванням замовником виконавцю необхідної суми на протязі 3-х банківських днів після надання замовником виконавцю листа про готовність до прийомки обладнання та підтвердження виконавця готовності здійснити відвантаження. Таким чином відвантаження обладнання відбувається тільки при наступних умовах: необхідності проведення відвантаження обладнання; готовності обладнання до відвантаження, при цьому строк відвантаження обладнання з моменту отримання листа від замовника про готовність до прийомки не може перевищувати шести тижнів; розрахунку замовником за обладнання в повному обсязі. Можливе також часткове відвантаження обладнання, тобто в декілька етапів. Сторони домовились про відвантаження обладнання за Договором на суму 589 162,50 грн в строк до 21.06.2017 за рахунок авансового платежу. (п. 9 Додатку № 3 від 15.06.2017 до Договору) За приписами п. 3.1 Договору, постачання обладнання га матеріалів: 3.1.1 Передача обладнання та матеріалів здійснюється на підставі видаткової накладної. Видаткова накладна підписується Замовником після виконання робіт по н.1.2. 3.1.2 Обладнання та матеріали по Специфікації до цього Договору постачаються Виконавцем Замовнику на умовах DDP, склад Замовника, м. Одеса, вул. Коблевська 1, на протязі 1 (одного) календарного тижня з моменту здійснення оплати вартості обладнання та матеріалів відповідно до п. 2.2.2 цього Договору, але не пізніше 10 (десяти) календарних тижнів з моменту отримання авансу відповідно п. 2.2.1 цього Договору. Згідно з п. 3.2.4 Договору, терміни виконання робіт: початок робіт - на протязі 2 (двох) календарних днів з моменту передачі на об'єкті Виконавцем Замовнику обладнання та матеріалів згідно Специфікації до цього Договору; закінчення етапу по підготовці для проведення монтажу системи - не пізніше 1 (одного) календарного дня після початку робіт; закінчення етапу монтажу обладнання - не пізніше 2 (двох) календарних днів після початку робіт; закінчення етапу налагодження обладнання та введення системи в експлуатацію - не пізніше 1 (одного) календарних днів після закінчення етапу монтажу обладнання. У зв'язку із закінченням терміну дії Договору 31.12.2015 сторони прийшли до угоди про продовження терміну дії дійсного договору до 31.12.2016. (п. 1 Додатку № 1 від 30.12.2015 до Договору) Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було здійснено попередню оплату за обладнання у розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 206 від 16.09.2015, а відповідачем в свою чергу поставлено товар на суму 589 162,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 21.06.2017. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не було виконано роботи за Договором, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем із повернення попередньої оплати у розмірі 210 837,50 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було здійснено попередню оплату за обладнання у розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 206 від 16.09.2015, а відповідачем в свою чергу поставлено товар на суму 589 162,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 4 від 21.06.2017. Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконав, а доказів протилежного матеріали справи не містять. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, 06.09.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про повернення надмірно сплаченої замовником суму коштів за Договором у розмірі 210 837,50 грн., яка залишена без відповіді і виконання. Таким чином, встановивши факт відсутності доказів поставки відповідачем товару на суму 210 837,50 грн, перераховану позивачем відповідачу як попередню оплату товару, Суд доходить висновку, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінер” перед позивачем за Договором становить 210 837,50 грн. Відтак, оскільки відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення грошових коштів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, тому позовні вимоги щодо стягнення 210 837,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінер” (04071, м.Київ, вул. Оболонська, 37а, ідентифікаційний код 31955700) на користь Приватного підприємства “Прогрес+” (61001, м.Харків, Набережна Здоров'я, буд.12, кім.26, ідентифікаційний код 31177582) борг у розмірі 210 837 (двісті десять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 3 162 (три тисячі сто шістдесят дві) грн. 56 коп. 3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.01.2019 Суддя Т.Ю.Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2019 |
Оприлюднено | 24.01.2019 |
Номер документу | 79312284 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні