Рішення

від 21.01.2019 по справі 910/14827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.01.2019 м. Київ Справа №  910/14827/18 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ"; до: товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА"; про: стягнення 29.305,32 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь       С П О Р У : Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ" (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (далі – відповідач) про стягнення 29.305,32 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, який прийняти останнім, але не оплачений на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 29.305,32 грн., з яких: 25.536,00 грн. - основна заборгованість, 965,47 грн. - 3 % річних та 2.803,85 грн. - інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду від 20.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14827/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням відсутності укладення між сторонами спору договору щодо спірної поставки товару. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 25.536,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.07.2017 № РН-0000634, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України). Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вказаною вище видатковою накладною свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах. Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його  зобов'язання з оплати товару, відповідачем оплату товару не здійснено, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 25.536,00 грн. Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 965,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 2.803,85 грн. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого. Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Суд відзначає, жодного підтвердження факту оплати відповідачем на користь позивача товару на суму 25.536,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 25.536,00 грн. грн. З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом. У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, враховуючи, що у правовідносинах між сторонами спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України шляхом стягнення з останнього трьох відсотків річних в сумі 965,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 2.803,85 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними. Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені з урахуванням того, що відсутність укладеного між сторонами спору договору поставки товару не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати товару відповідно до видаткової накладної від 21.07.2017 № РН-0000634, яка, в свою чергу, підписана сторонами та скріплена відбитками печаток останніх. Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛАБОРАТОРНА, будинок 33/37, офіс 28, ідентифікаційний код: 39331424) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ" (02160, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 15/17, офіс 318-1, ідентифікаційний код: 38699540) основну заборгованість в сумі 25.536 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 47 коп., інфляційні втрати в сумі 2.803 (дві тисячі вісімсот три) грн. 85 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.           Суддя                                                                                              С.В. Балац