Постанова

від 17.04.2019 по справі 910/14827/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Справа№ 910/14827/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Калатай Н.Ф.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"АЕТЕРНА УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р.

у справі № 910/14827/18 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕТЕРНА УКРАЇНА"

про стягнення 29.305,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 29.305,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, який прийняти останнім, але не оплачений на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 29.305,32 грн., з яких: 25.536,00 грн. - основна заборгованість, 965,47 грн. - 3 % річних та 2.803,85 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р. у справі № 910/14827/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ" основну заборгованість в сумі 25.536 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 965 грн. 47 коп., інфляційні втрати в сумі 2.803 грн. 85 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р. у справі № 910/14827/18 скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), судді: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Судом першої інстанції справа № 910/14827/18 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕТЕРНА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р. у справі № 910/14827/18. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України , якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 25.536,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.07.2017р. № РН-0000634, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу товару.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вказаною вище видатковою накладною свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у заявленому розмірі 25.536,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, а тому, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 25.536,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 965,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 2.803,85 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за перерахунком суду 3% річних в розмірі 965,47 грн. та збитки від інфляції в розмірі 2.803,85 грн.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відсутність укладеного між сторонами спору договору поставки товару не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати товару відповідно до видаткової накладної від 21.07.2017 № РН-0000634, яка, в свою чергу, підписана сторонами та скріплена відбитками печаток останніх.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ МЕТАЛ" підлягають задоволенню. Висновок суду першої інстанції апелянтом не спростований.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р. у справі № 910/14827/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"АЕТЕРНА УКРАЇНА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2019р. у справі № 910/14827/18 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю"АЕТЕРНА УКРАЇНА".

3. Матеріали справи № 910/14827/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

Н.Ф. Калатай