номер провадження справи 15/147/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2019 Справа № 908/2577/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича,
при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши
за позовом Концерну Міські теплові мережі , юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фенікс, ЛТД , 69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9
про стягнення коштів
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №231/20-19 від 12.03.2018;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
28.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі , м. Запоріжжя до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фенікс, ЛТД , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 100182 від 01.11.2006 в розмірі 188 118,43 грн, з яких: основний борг в розмірі 148 061,09 грн, пеня в розмірі 20 973,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 269,93 грн, 3% річних в розмірі 5813,62 грн.
28.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 29.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2577/18, присвоєно справі номер провадження 15/147/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 20.12.2018.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2018 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 14.01.2019.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу Оберіг .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 100182 від 01.11.2006 щодо оплати спожитої теплової енергії за період з листопад 2015 по квітень 2018, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 148 061,09 грн. Відповідно до умов договору позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 973,79 грн за період з 20.12.2015 по 30.06.2018. Також, приймаючи до уваги положення ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував і просить стягнути 3% річних у розмірі 5813,62 грн за період з 20.12.2015 по 30.06.2018 та інфляційні втрати у розмірі 13 269,93 грн за період з січня 2016 по травень 2018. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 193, 232, 275 - 277 Господарського кодексу України, умовами договору, Законом України Про теплопостачання , Правилами користування тепловою енергією.
Представник позивача присутній в судовому засіданні 14.01.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України.
Матеріали справи містять повернуті поштовим відділенням ухвали суду від 29.11.2018 та 20.12.2018 з поміткою Організація по даній адресі не зареєстрована, не розшукана . Ухвали надсилались на адресу відповідача, яка зазначена у позові, а також у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 29.11.2018, а саме: 69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.
В судому засіданні 14.01.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
01.11.2006 між Концерном Міські теплові мережі (позивач, Концерн, Теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Фенік, ЛТД (відповідач, Споживач) укладений договір № 100182 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплат йти її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - протягом опалювального періоду;
- підігрів води - за наявної можливості;
- кондиціювання - по замовленню споживача;
- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.
За визначенням п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних , встановлених розрахунковим способом.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2а, тел. 224-78-68, документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 договору).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання (п. 6.6.1 договору).
При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5 договору).
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.
Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору цей договір набуває чинності з 01.11.2006 і діє по 01.11.2007; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2 договору).
У зв'язку з відсутністю відповідних підстав для припинення дії договору договір є чинним.
Позивачем, на виконання умов договору в період з листопада 2015 по квітень 2018 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 148 061,09 грн, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками, наявними у матеріалах справи.
Відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на адресу теплопостачальної організації не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії не надав. Позивачем зроблені помітки на актах, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акти є погодженими.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманої теплової енергії, позивачем направлено на його адресу претензію № 1051/09 від 20.06.2018 з вимогою щодо сплати заборгованості за договором.
Зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Відповідачем не надано доказів оплати боргу.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 100182 від 01.11.2006 у розмірі 148 061,09 грн законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 20 973,79 грн за період з 20.12.2015 по 30.06.2018.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2.8. договору в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд зазначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 20 539,62 грн у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.
Зокрема, у розрахунку позивача щодо стягнення суму пені за листопад 2015, лютий 2016, жовтень 2016, квітень 2018 встановлено, що позивачем допущено помилку у кількості прострочених днів, позивачем зазначаються періоди нарахувань: з 20.12.2015 по 31.12.15, з 20.03.2016 по 21.04.2016, 20.11.2016 по 08.12.2016, з 20.05.2018 по 30.06.2018. Оскільки 20.12.2015, 20.03.2016, 20.11.2016, 20.05.2018 припадають на неділю, то період нарахування пені повинен починатися із наступного робочого дня (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), тобто з 21.12.2015, 21.03.2016, 21.11.2016, 21.05.2018, у зв'язку із чим, сума пені за загальний період з 21.12.2015 по 30.06.2018 буде складати 20 539,62 грн.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5813,62 грн за період з 20.12.2015 по 30.06.2018 та інфляційні втрати у розмірі 13 269,93 грн за період з січня 2016 по травень 2018.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 13 269,93 грн інфляційних втрат за період з січня 2016 по травень 2018, такою, що підлягає задоволенню.
Перерахувавши заявлену до стягнення суму 3% річних, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 5645,98 грн. у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.
Перерахувавши заявлену до стягнення суму 3% річних, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 292,23 грн. у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.
Зокрема, у розрахунку позивача щодо стягнення суми 3% річних за листопад 2015, лютий 2016, жовтень 2016, квітень 2018 зазначаються періоди нарахувань з 20.12.2015 по 31.12.15, з 20.03.2016 по 07.06.2016, 20.11.2016 по 31.12.2016, з 20.05.2018 по 30.06.2018. Разом з тим, враховуючи той факт, що 20.12.2015, 20.03.2016, 20.11.2016, 20.05.2018 припадають на неділю, то період нарахування стягнення 3% річних повинен починатися із наступного робочого дня (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), тобто з 21.12.2015, 21.03.2016, 21.11.2016, 21.05.2018, у зв'язку із чим сума 3% річних складає 5645,98 грн.
У задоволені позову в частині стягнення пені в розмірі 434,17 грн та 3% річних в розмірі 167,64 грн слід відмовити внаслідок безпідставності нарахування.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фенікс, ЛТД (69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9; ідентифікаційний код 13618049) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; ідентифікаційний код: 32121458) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458: основний борг за відпущену теплову енергію у сумі 148 061,09 грн (сто сорок вісім тисяч шістдесят одна гривня 09 коп.). Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Фенікс, ЛТД (69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9; ідентифікаційний код 13618049) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а; ідентифікаційний код: 32121458) на поточний рахунок № 26007301001951 у Філії- Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458: пеню у розмірі 20 539,62 грн (двадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 62 коп.), інфляційні втрати в розмірі 13 269.93 грн (тринадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 93 коп.), 3 % річних у розмірі 5645,98 грн (п'ять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 98 коп.), судовий збір у розмірі 2812,75 грн (дві тисячі вісімсот двадцять гривень 75 коп.). Видати наказ.
У задоволені позову в частині стягнення пені в розмірі 434,17 грн (чотириста тридцять чотири гривні 17 коп.) та 3% річних в розмірі 167,64 грн (сто шістдесят сім гривень 64 коп.) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 січня 2019 року.
Суддя І.С. Горохов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 23.01.2019 |
Номер документу | 79312397 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Горохов І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні