Рішення

від 27.12.2018 по справі 911/2227/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2227/18

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ван Хоф Юкрейн ЛТД", Київська обл., Згурівський р-н., с. Пасківщина

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Любава", Київська обл., Згурівський р-н., с. Турівка

про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участі секретаря судового засідання Зорі В.С.

за участю представників:

від позивача: Занудін С.М. (дов. б/н від 15.01.2018 р.); Теросипов М.В. (дов. б/н від 15.01.2018 р.);

від відповідача: Тищенко Р.П. (ордер серії КС № 099378);

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" (відповідач), в якому просить суд витребувати із незаконного володіння відповідача ? частини виробничого будинку (сіносховище), що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32 та повернути його ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.08.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу ? частини виробничого будинку з передоплатою, який є нікчемним відповідно до ч. 2 ст. 215, ст. 220 Цивільного кодексу України. Після укладення вказаного договору відповідач почав використовувати в своїх цілях ? частину виробничого будинку (сіносховища). Відповідно до п. 1 умов попереднього договору у строк до 14.10.2011 р. позивач зобов'язується передати у власність відповідача за Основним договором купівлі-продажу, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити ? частини виробничого будинку (сіносховища), що знаходиться за адресою: Київська обл. Згурівський р-н., с. Турівка, вул. Садова, 32. Проте, як вказує позивач, у встановлений строк основний договір укладений не був. Також, позивач зазначив, що навіть якщо припустити, що попередній договір не є нікчемним, то відповідно до попереднього договору зобов'язання про укладення договору купівлі-продажу припиняється, якщо жодна із сторін не звернеться до другої сторони з пропозицією про підписання договору купівлі-продажу протягом трьох днів від дати, зазначеної в п. 1 вказаного попереднього договору. Отже, позивач вважає, що зобов'язання щодо укладення сторонами основного договору припинилося 17.10.2011 р., що відповідно до ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України є підставою для повернення позивачу вказаного майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2018 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 15.11.2018 р.

09.11.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що він не вбачає за можливе, щоб суд міг задовольнити позовні вимоги до обраного позивачем способу захисту, оскільки законодавчі норми, які позивач просить застосувати, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому в позові має бути відмовлено. На думку відповідача, норми про повернення безпідставно одержаного майна застосовуються лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Відповідач посилається на те, що у спорі, що розглядається, зобов'язання продавця передати майно покупцю виникло на підставі договору та з узгоджених дій, як покупця, так і продавця майна. Крім того, продавець отримав 50% вартості спірного майна в строки передбачені договором.

У підготовчому засіданні 11.12.2018 р. було оголошено перерву до 20.12.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 27.12.2018 р.

Представник позивача у підготовче засідання 15.11.2018 р. не з'явився, а у підготовчих засіданнях 11.12.2018 р., 20.12.2018 р. та у судовому засіданні 27.12.2018 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях 15.11.2018 р., 11.12.2018 р., 20.12.2018 р. та у судовому засіданні 27.12.2018 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" (продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Любава" (покупець) укладено попередній договір про укладання договору купівлі-продажу ? частини виробничого будинку з передоплатою.

Згідно з пунктом 1 попереднього договору від 18.08.2011 р. сторони погодили, що на умовах, встановлених цим договором, у строк до 14.10.2011 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця за договором купівлі-продажу (основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити ? частини виробничого будинку (сіносховище), що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32.

Відповідно до п. 2 договору виробничий будинок (сіносховище), що має бути відчужений за основним договором, належить продавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Саркісян О.М. Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області 07.10.2009 р. по реєстру за № 4366.

За правовстановлюючим документом - договором купівлі-продажу, виробничий будинок має загальну площу 902,90 кв.м (п. 3 попереднього договору).

Згідно з п. 4.1 вказаного договору продаж виробничого будинку буде вчинено за 150000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 25000,00 грн.

Пунктом 5 попереднього договору встановлено, що при укладенні цього договору покупець сплачує продавцеві грошову суму у вигляді 100% авансу в безготівковій формі у розмірі 75000,00 грн. вартості ? частини виробничого будинку, а продавець отримує зазначену суму, в термін до 30 вересня 2011 року.

Платіжними дорученнями № 81 від 09.09.2011 р. на суму 25000,00 грн., № 75 від 23.08.2011 р. на суму 34000,00 грн. та № 74 від 23.08.2011 р. на суму 16000,00 грн. відповідачем було перераховано позивачу кошти на загальну суму 75000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, виробничий будинок (сіносховище), що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32 був придбаний позивачем за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.10.2009 р., посвідченим державним нотаріусом Саркісян О.М. Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області 07.10.2009 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4366.

10.12.2009 р. Комунальним підприємством Київської обласної ради Яготинське бюро технічної інвентаризації за ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.10.2009 р., було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - сіносховище, що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24742215 від 10.12.2009 р.

Позивачем було передано відповідачу ? частини виробничого будинку (сіносховище), що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32, який мав бути відчужений за основним договором, проте акт прийому-передачі в матеріалах справи відсутній.

Водночас, у поданому відзиві СТОВ "Любава" визнає підписання попереднього договору, передання відповідачу ? частини виробничого будинку (сіносховища) та користування ним до цього часу.

Відповідно до частини 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 попереднього договору зобов'язання про укладення договору купівлі-продажу припиняється, якщо жодна із сторін не звернеться до другої сторони з пропозицією про підписання договору купівлі-продажу протягом трьох днів від дати, зазначеної в п. 1 вказаного попереднього договору.

Проте, основного договору між сторонами укладено не було.

Позивачем 06.06.2018 р. на адресу СТОВ "Любава" було надіслано претензію № 2 щодо звільнення частини виробничого будинку (сіносховища), в якій ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" звертав увагу відповідача на те, що у встановлений строк основний договір укладено не було та просив звільнити займану частину виробничого будинку (сіносховища) у місячний строк з моменту отримання даної претензії. Водночас, позивач посилаючись на п. 1 попереднього договору, яким було погоджено, що основний договір мав бути укладений в строк до 14.10.2011 р. та посилаючись на ч. 3 ст. 635 ЦК України зазначив, що оскільки жодна із сторін у строк протягом трьох днів з 14.10.2011 р. не звернулася з пропозицією щодо підписання основного договору купівлі-продажу, то основний договір купівлі-продажу укладений не був. Тому, зобов'язання щодо укладення сторонами основного договору припинилося - 17.10.2011 р.

21.06.2018 р. на адресу СТОВ "Любава" відповідачем було надіслано відповідь на претензію № 2, відповідно до якої відповідач попередньо погоджувався повернути частину виробничого будинку (сіносховища) позивачу за актом прийому-передачі, та сподівався на повернення від позивача на розрахунковий рахунок відповідача 9408,01 дол. США за курсом НБУ на дату платежу. При цьому, відповідач зазначав, що передача виробничого будинку (сіносховища) без погодження та попереднього повернення коштів по вказаному договору унеможливлює передачу приміщення, а вимога про звільнення виробничого будинку є передчасною.

Як вже зазначалося, СТОВ "Любава" користується спірним майном і до теперішнього часу.

Згідно з частиною 3 статті 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до статті 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час підписання попереднього договору, було встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Попередній договір від 18.08.2011 р. було укладено сторонами у простій письмовій формі. Вказаний договір нотаріально посвідчено не було.

Згідно зі ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладене, попередній договір від 18.08.2011 р. про укладання договору купівлі-продажу ? частини виробничого будинку з передоплатою, укладений між ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" та СТОВ "Любава" є нікчемним відповідно до ст. 220 ЦК Укарїни.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що позивачем передано відповідачу майно за попереднім договором, який є нікчемним, та після цього договору купівлі-продажу спірного майна сторонами укладено не було.

З інформаційної довідки № 151051709 від 26.12.2018 р., сформованої судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що право власності на нерухоме майно: сіносховище, нежитлова будівля, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа 902,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська область, Згурівський р-н, с. Турівка, вул. Садова, буд. 32, зареєстроване за ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.10.2009 р., посвідченого державним нотаріусом Саркісян О.М. Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області 07.10.2009 р. та зареєстрованому в реєстрі за № 4366.

Вказане підтверджує, що станом на час розгляду справи позивач є власником спірного нерухомого майна, а саме - ? частини виробничого будинку (сіносховище), що знаходиться у Київській області, Згурівському районі, с. Турівка, на вулиці Садовій, будинок 32.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилався на те, що у разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Проте, як встановлено судом, між сторонами у справі відсутні договірні стосунки з приводу спірного майна.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Наведена правова позиція викладена у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 922/318/18.

Як встановлено судом, попередній договір від 18.08.2011 р. про укладання договору купівлі-продажу ? частини виробничого будинку з передоплатою укладений між ТОВ "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" та СТОВ "Любава" є нікчемним, а договору купівлі-продажу майна укладено не було.

Згідно з п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

З огляду на викладене, відповідач безпідставно використовує ? частини виробничого будинку (сіносховища), яке знаходиться за адресою: Київська область, Згурівський р-н, с. Турівка, вул. Садова, буд. 32 та належить ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД на праві власності.

Посилання відповідача на те, що ним на виконання попереднього договору було перераховано 75000,00 грн. не береться судом до уваги, оскільки вказана обставина не впливає на зобов'язання відповідача повернути майно.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи вище викладене, вимога позивача про витребування із незаконного володіння відповідача та повернення ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД ? частини виробничого будинку, загальною площею 902,90 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Згурівський р-н, с. Турівка, вул. Садова, буд. 32, є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати із незаконного володіння сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" (07631, Київська обл., Згурівський р-н., с. Турівка, вул. Тичини, 28, код 32301367) та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" (07630, Київська обл., Згурівський р-н., с. Пасківщина, вул. Свердлова, 22А, код 32310337) ? частину виробничого будинку загальною площею 902,90 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська область, Згурівський р-н, с. Турівка, вул. Садова, буд. 32.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Любава" (07631, Київська обл., Згурівський р-н., с. Турівка, вул. Тичини, 28, код 32301367) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ван Хоф Юкрейн ЛТД" (07630, Київська обл., Згурівський р-н., с. Пасківщина, вул. Свердлова, 22А, код 32310337) 2250,00 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 22.01.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева