Ухвала

від 17.01.2019 по справі 2-1781/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1781/11

провадження № 61-48067ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк ) задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 216, 46 дол. США, що еквівалентно 192 554, 75 грн.

Стягнуто з ТОВ Українське Фінансове Агентство Верус на користь ПАТ КБ ПриватБанк 200,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

31 травня 2011 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року набрало законної сили.

28 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду в зв'язку зі спливом передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в зв'язку з тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року не може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, однак обрав неправильну процесуальну форму закінчення розгляду заяви.

За результатами нового розгляду заяви ОСОБА_3 ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, відмовлено у відкритті провадження за зазначеною заявою.

07 грудня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_3 направила касаційну скаргу, в якій просила скасувати зазначені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. 04 грудня 2017 року рішення, яким встановлено недійсність договору поруки на підставі якого заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року з неї на користь ПАТ КБ ПриватБанк було стягнуто заборгованість, набрало законної сили, тому ОСОБА_3 вважала, що не пропустила передбачений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України строк для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Також у касаційній скарзі зазначено, що застосування судами положень пункту першого частини другої статті 424 ЦПК України, якою встановлено неможливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку зі спливом трьох років після його ухвалення, порушує право заявника на доступ до правосуддя.

Крім того, ОСОБА_3 посилалася на те, що нею дотримано всі вимоги щодо форми та змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а тому суд повинен був відкрити провадження за цією скаргою та вже після цього вирішувати питання про дотримання чи недотримання заявником строків звернення зі скаргою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що така заява подана з пропуском встановленого пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України трирічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який є преклюзивним та поновленню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом першим частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку із зазначеною підставою може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Пунктом першим частини другої згаданої норми визначено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій статті 424 ЦПК України, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Встановивши, що заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року набрало законної сили через десять днів після дня його проголошення, а ОСОБА_3 звернулася із заявою про перегляд цього рішення 28 грудня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, суди першої та апеляційної інстанцій, врахувавши положення наведених норм ЦПК України, дійшли правильного висновку про неможливість поновлення пропущеного строку та необхідність відмови у відкритті провадження за зазначеною заявою.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують викладених в оскаржуваних судових рішеннях висновків.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до положень пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини другої та частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частиною п'ятою, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

С.П. Штелик