Вирок

від 21.01.2019 по справі 388/1424/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1424/18

провадження № 1-кп/403/9/19 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120150000715 від 14.09.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку:

АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання:

АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта професійно-технічна, не одруженого, громадянина України, відомості про перебування на обліку як військовозобов`язаного відсутні, раніше судимого:

1)24.09.2013 року Інгулецьким районним судом м.Кривий Ріг

Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік;

-згідно ухвали Долинського районного суду Кіровоградської

області від 25.04.2014 року направлено для відбування призначеного покарання за вироком суду від 24.09.2013 року у

виді 3-х років позбавлення волі;

-згідно ухвали Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг

Дніпропетровської області від 25.07.2014 року на підставі ст.6 Закону України «Про амністію» невідбутий строк скорочений на 1/2 частини;

2) 18.12.2017 року Долинським районним судом

Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 3-х місяців арешту

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,-

В СТ АН ОВ ИВ:

02 серпня 2018 року близько 12 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , проходячи повз кладовище, розташоване між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області, побачив металевий стовп, що слугував частиною огорожі кладовища, законним володільцем якої являється Боківська сільська рада Долинського району Кіровоградської області. В подальшому, будучи особою, яка раніше вчиняла злочини, передбачені ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, і судимості за ці злочини не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, тобто діючи повторно, умисно, на грунті раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., яку в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, оскільки обвинувачений раніше вчиняв злочини, передбачені ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

Крім того, 06 серпня 2018 року близько 07 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого стовпа (труби), прийшов до огородженої території кладовища, розташованого між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області. Реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., яку в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Крім того, 10 серпня 2018 року близько 12 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого стовпа (труби), прийшов до огородженої території кладовища, розташованого між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області. Реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., яку в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Крім того, 17 серпня 2018 року близько 07 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого стовпа (труби), прийшов до огородженої території кладовища, розташованого між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області. Реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., яку в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Крім того, 22 серпня 2018 року близько 09 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого стовпа (труби), прийшов до огородженої території кладовища, розташованого між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області. Реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., який в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Крім того, 30 серпня 2018 року близько 20 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого стовпа (труби), прийшов до огородженої території кладовища, розташованого між провулком Береговий та вулицею Берегова в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області. Реалізуючи в подальшому свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи метуособистого збагачення,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій тапередбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, обвинувачений ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, з використанням фізичної сили своїх рук, викрутив та витягнув із землі металеву трубу довжиною 2 м. діаметром 60 мм., яку в подальшому реалізував за грошові кошти, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області майнову шкоду в загальному розмірі 200 грн. 18 коп..

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, та показав, що дійсно в серпні місяці 2018 року в різний час - в обід та ввечері, через проміжки часу приблизно один-півтора тижні, точних дат та часу не пам`ятає, він здійснював крадіжки металевих стовпців (труб) із огорожі кладовища, розташованого в с.Бокове Долинського району. По першому епізоду крадіжки пояснив, що неподалік від кладовища знаходиться сміттєзвалище, де він здійснював пошук металевої проволки для здачі на металобрухт. Проходячи повз дерев`яну огорожу кладовища побачив металевий стовпчик (трубу), який вирішив викрасти. В подальшому, через проміжки часу приблизно один-півтора тижні, вже маючи намір вчинити крадіжку, він приходив до огорожі кладовища, з якої за допомогою своїх рук викручував із землі по одній металевій трубі кожного разу. Довжина кожної труби складала 2 м., діаметр приблизно 50-60 мм. Всього ним було викрадено 6 труб, які він реалізував шляхом продажу гр-нці ОСОБА_6 , отримавши за це грошові кошти. Показав, що вчиняв крадіжки з метою отримання грошових коштів, які витрачав на придбання продуктів харчування та тютюнових виробів. Щиро розкаявся у вчиненому. Прохав суд не призначати покарання у виді позбавлення волі, а звільнити від відбування покарання з іспитовим строком.

Представник потерпілогоюридичної особи-Боківської сільськоїради Долинськогорайону Кіровоградськоїобласті ОСОБА_7 в судове засідання по розгляду кримінального провадження не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлялася у встановленому законом порядку. Згідно направленої до суду письмової заяви від 21.01.2019 року, прохала розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. Цивільний позов пред`являти не буде. Міру покарання покладає на розсуд суду (а.п.106).

З огляду на викладене, відповідно до ст.325 КПК України судом, після з`ясування думки учасників судового провадження, судовий розгляд даного кримінального провадження проведено без представника потерпілого юридичної особи - Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. При цьому суд приймає до уваги, що згідно п.2 ч.3 ст.56 КПК України брати участь у судовому провадженні є правом потерпілого, і за відсутності у представника потерпілого наміру скористатися цим правом, суд позбавлений можливості примусити його з`явитися в судове засідання.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 , крім визнання ним своєї вини, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, підтверджується безпосередньо дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що влітку 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 , якого вона знає, як односельця, запропонував їй купити в нього металеву трубу. В подальшому на протязі серпня місяця 2018 року, в різний час, він приносив по одній трубі довжиною 2 м., які вона купувала. Загалом обвинувачений приходив шість разів і кожного разу вона платила йому за одну трубу не більше 100 грн. 00 коп.. На її запитання про те, де він дістав металеві труби, обвинувачений відповів, що відшукав їх на старій фермі, яка не використовується. Про те, що придбані нею труби є викраденими з огорожі сільського кладовища дізналася лише після того, як до неї приїхали працівники поліції. Три металеві труби, які ще не були використані нею в своєму господарстві, вона добровільно видала працівникам поліції;

- заявою представника потерпілого Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області ОСОБА_7 від 14.09.2018 року про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка викрала з території кладовища шість металевих стовпів (а.п.117);

- витягом з кримінального провадження №1201812015000715, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2018 року, за правовою кваліфікацією ч.2 ст.185 КК України (а.п.112-116);

- протоколом огляду місця події від 24.09.2018 року з доданою фототаблицею, проведеного за місцем знаходження території кладовища в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області (а.п.118-119 );

- протоколом огляду місця події від 24.09.2018 року, проведеного за місцем проживання гр-нки ОСОБА_6 , де було виявлено та вилучено три металеві труби довжиною 2 м. діаметром 60 мм. (а.п.121-123);

- заявою гр-нки ОСОБА_6 про добровільну видачу металевих труб в кількості 3 шт., довжиною 2 м., діаметром 60 мм. кожна (а.п.120);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2018 року з доданою фототаблицею за участю підозрюваного (під час досудового розслідування) ОСОБА_4 , в ході якого останній вказав на обставини вчинення ним крадіжок металевих стовпів із огорожі кладовища в с.Бокове Долинського району Кіровоградської області (а.п.152-155);

- висновком експерта №3780/3796/18-27 від 21.09.2018 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість: однієї металевої труби довжиною 2 м. діаметром 60 мм., придатної в експлуатацію, у використанні з 2013 року, станом на 02.08.2018 року становить 200 грн. 18 коп.; однієї металевої труби довжиною 2 м. діаметром 60 мм., придатної в експлуатацію, у використанні з 2013 року, станом на 06.08.2018 року становить 200 грн. 18 коп.; однієї металевої труби довжиною 2 м. діаметром 60 мм., придатної в експлуатацію, у використанні з 2013 року, станом на 17.08.2018 року становить 200 грн. 18 коп. (а.п.130-131).

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року заява №20372/11).

Відповідно до роз`яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину, їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - Постанови від 24.10.2003 року №7),за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктамистатті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Враховуючи викладене, суд, на підставі обєктивно зясованих обставин вчинення кримінальних правопорушень, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно дост.94КПК України,які перебуваютьв узгодженомузв`язку міжсобою,керуючись критеріємдоведення «позарозумним сумнівом»,приходить довисновку, що:малимісце діяння,у вчиненніяких обвинувачується ОСОБА_4 ;ці діяннямістять складкримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.185КК України,як таємневикрадення чужогомайна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою - вчинена повторно за окремими епізодами крадіжок 02.08.2018 року, 06.08.2018 року, 10.08.2018 року, 17.08.2018 року, 22.08.2018 року та 30.08.2018 року; вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, є встановленою та доведеною і він підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 суспільно-небезпечні діяння містять склад злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості.

За змістом п.3 Постанови від 24.10.2003 року №7, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 являється особою раніше судимою, має не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних злочинів проти власності, зокрема, за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2013 року обвинувачений засуджувався за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік, з подальшою його заміною та направленням для відбування призначеного судом покарання (а.п.141, 142).

Останній раз засуджувався 18.12.2017 року за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК Українидо покарання у виді 3-х місяців арешту (а.п.143-144).

Обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, не працює, по місцю свого проживання характеризується негативно, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має. (а.п.136).

Згідно відповіді Долинської центральної районної лікарні Кіровоградської області обвинувачений ОСОБА_4 на «Д» обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.137).

За результатами огляду лікарем-психіатром, проведеним 24.09.2018 року, в обвинуваченого ОСОБА_4 психічної паталогії не виявлено (а.п.138-139).

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо наявної в нього другої групи інвалідності судом не приймаються до уваги, оскільки самим обвинуваченим в судовому засіданні підтверджено лише отримання епікризу за наслідками лікування та відсутність звернення до відповідної медично-експертної комісії для визначення йому групи інвалідності.

За змістом досудової доповіді, складеної провідним інспектором Долинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , останній згідно соціально-психологічної характеристики вчинив злочин в термін до 6 місяців після відбуття покарання. Власного житла не має, мешкає у знайомих або в покинутих помешканнях. Не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі, окремих осіб, оцінюється також як середній. На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою виправлення та запобігання вчиненню ним повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.п.99-100).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом по справі не встановлено.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховуєтакож вимогист.65КК Українищодо призначеннясудом покаранняу межах,установлених усанкції статті(санкціїчастини статті)Особливої частиницього Кодексу,що передбачаєвідповідальність завчинений злочин,відповідно доположень Загальноїчастини цьогоКодексу,з урахуваннямтого,що особі,яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, та роз`яснення, що містяться в п.1 Постанови від 24.10.2003 року №7 щодо дотримання судами у кожному конкретному випадку при призначенні покарання вимог кримінального закону й зобов`язання враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У відповідності до роз`яснень п.8 Постанови №7 від 24.10.2003 року призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, однак не зважаючи на це, знову вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, віднесеного згідно ч.3 ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості, є умисним та закінченим злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 не працює, постійних доходів для проживання не має, суспільно-корисною діяльністю не займається.

Крім того, суд звертає увагу, що після відбуття призначеного за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2017 року покарання у виді арешту строком на 3 місяці, обвинувачений ОСОБА_4 жодних висновків для себе щодо необхідності дотримуватися встановлених у суспільстві правил співжиття та не порушувати охоронювані кримінальним законом відносини власності не зробив та через незначний проміжок часу знову вчинив умисний злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого, його схильність до вчинення нових злочинів та небажання стати на шлях виправлення.

За таких підстав суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України за наявності лише однієї обставини, яка пом`якшує покарання, у виді щирого каяття, не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання не буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі«Бакланов протиРосійської Федерації»(п.39рішення від09червня 2005року заява №68443/01) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмаїлов проти Російської Федерації» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року, заява №30352/03) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставівикладеного,при призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,з урахуванням: ступеня тяжкостівчинених нимкримінальних правопорушень,які відповідають одному і тому самому складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке є злочином середньої тяжкості; особи обвинуваченого, який суспільно-корисною працею не займається, по місцю проживання характеризується негативно, будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, позитивних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний закінчений злочин по шести окремих епізодах, що свідчить про систематичність його дій, підвищену суспільну небезпечність та небажання стати на шлях виправлення; високого ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення; суд приходить до висновку, що у відповідності до ст.65 КК України, необхідним і достатнім покаранням для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 нових злочинів, навіть за наявності пом`якшуючої його покарання обставини у виді щирого каяття та відсутності обставин, що обтяжують покарання, буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.2ст.185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинені ним суспільно-небезпечні діяння, з відбуванням призначеного покарання в умовах ізоляції від суспільства, що, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності буде відповідати характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, даним про особу обвинуваченого, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з урахуванням ст.75 КК України, оскільки з урахуванням тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особи, судом не встановлені обставини, за яких призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України є недоцільним, а виправлення обвинуваченого можливе без відбування ним покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, а саме: витрати, пов`язані із залученням експерта (за проведення судової товарознавчої експертизи №3780/3796/18-27 від 21.09.2018 року) в сумі 286 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 не був застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, в тому числі, виконання вироку, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше засуджувався за вчинення умисних злочинів проти власності і новий умисний злочин проти власності вчинив менш ніж через шість місяців після відбуття покарання; протягом судового провадження допустив неявку за викликом до суду, внаслідок чого до нього був застосований привід в судове засідання на 21.01.2019 року; з огляду на призначення судом обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання даним вироком законної сили з метою запобігти ухиленню обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання. При цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихч.1 ст.176 КПК України, не може, на думку суду, запобігти наведеному вище ризику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368, 371, 373-376, 392, 395, 532 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185 КК України,та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

До вступу вироку в законну силу обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши останнього під варту негайно в залі судових засідань.

Початок строку відбування покарання рахувати з 21 січня 2019 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: три металевих труби довжиною 2 м. діаметром 60 мм. кожна, які під час досудового розслідування були передані на зберігання представнику потерпілого Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області ОСОБА_7 (вул.Миру, буд.№2 с.Бокове Долинського району Кіровоградської області), повернути Боківській сільській раді Долинського району Кіровоградської області, як власнику, анулювавши розписку про зберігання.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Долинським РВ УМВС України в Кіровоградській області 17 березня 1999 року) на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у даному кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи №3780/3796/18-27 від 21.09.2018 року в розмірі 286 грн. 00 коп. (двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1