Ухвала

від 22.01.2019 по справі 369/8857/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2019 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/3668/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3,

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області

у складі судді Дубас Т.В.

від 03 січня 2019 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК України,

у справі №369/8857/18 Києво-Святошинського районного суду Київської області

за скаргою ОСОБА_4

на дії приватного виконавця виконавчого округу у Київській області Трофименко М.М.,

заінтересована особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2019 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про залишення скарги на дії приватного виконавця без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_2, діючи через свого представника ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 без розгляду, враховуючи наступне.

15 грудня 2017 року набув чинності новий Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 355 ЦПК України визначено порядок подання апеляційних скарг, якою передбачено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України у судах діє Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система та відповідно до пункту 15 Перехідних положень ЦПК України починає функціонування через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

З огляду на викладене, апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції, порушив встановлений законом порядок подання апеляційної скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати касаційного цивільного суду від 20.06.2018 по справі №514/134/14 зроблено висновок про те, що відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є перешкодою для прийняття апеляційних скарг як у паперовій формі поданих безпосередньо до апеляційного суду, так і поданих через суд першої інстанції з посиланням на принцип верховенства права та застосування засад судочинства серед яких забезпечення права на апеляційний розгляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Разом з тим, цивільне процесуальне законодавство не містить положень про обов'язковість застосування висновків, висловлених Об'єднаною Палатою Верховного Суду у інших справах.

Натомість, ЦПК України містить положення, які можуть застосовуватись лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До таких положень відноситься і ст. 355 ЦПК України щодо подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції.

Дійсно, ЦПК України не містить положень про те, які процесуальні дії має вчинити суд при надходженні апеляційної скарги у паперовому вигляді безпосередньо до цього суду (витребувати справу, винести ухвалу про відтермінування розгляду питання про відкриття провадження тощо). Зважаючи на те, що без доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд не має змоги вирішити питання про те, чи подана ця апеляційна скарга у встановлений законом строк, чи вказані в ній всі учасники справи та чи існує взагалі судове рішення, яке оскаржується, чи має відповідні повноваження особа на подачу апеляційної скарги, якщо така подається представником, правильно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження неможливо.

Частиною 2 статті 359 ЦПК України встановлено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

Такий же строк передбачено і для вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення апеляційної скарги (ст. 357, 358 ЦПК України).

Без доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або без матеріалів справи у паперовому вигляді вирішити у визначений законом строк питання про відкриття апеляційного провадження чи про відмову у відкритті апеляційного провадження, надати строк на усунення недоліків апеляційної скарги чи повернути апеляційну скаргу, неможливо.

Саме з метою недопущення порушення строків, визначених ст. 357-359 ЦПК України положеннями підпункту 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України і передбачено, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а справи надсилаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а у разі порушення такого порядку суд повертає таку скаргу без розгляду.

Таке положення не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та не порушує принцип верховенства права, а навпаки направлене на забезпечення апеляційного розгляду справи у розумні строки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19.06.2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як зазначалось вище, держава врегулювала порядок подачі апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України і дана норма є обов'язковою для виконання.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист і не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, повернення апеляційної скарги не перешкоджає заявнику повторному зверненню з апеляційною скаргою у визначеному вище порядку разом з клопотанням про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Повернути ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2019 року - без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя О.Ф. Мазурик