Постанова

від 17.01.2019 по справі 360/2104/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Київ

Справа № 360/2104/14

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2171/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК Ожго Євгена Вікторовича на рішення Бородянського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Унятицького Д.Є. 13 вересня 2018 року в смт. Бородянка, повний текст рішення суду складений 18 вересня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство Топаз про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В

В жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є власником 3-х земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області. 01 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. зареєстровано у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження - заборону відчуження вказаних вище земельних ділянок на підставі іпотечного договору, укладеного 31 серпня 2015 року між ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК та ОСОБА_3, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №3041. Однак позивач іпотечний договір від 31 серпня 2015 року з ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК не укладав, належні йому земельні ділянки в заставу, в іпотеку не передавав, жодних правовідносин з ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК та ПАТ Топаз не мав, майновим поручителем не виступав, а так само будь-яких інших іпотечних договорів із будь-якими іншими банками чи будь-якими іншими фізичними чи юридичними особами стосовно належних йому на праві приватної власності вказаних земельних ділянок не укладав та поручителем не виступав. Крім цього, в іпотечному договорі від 31 серпня 2015 року зазначена його адреса: АДРЕСА_1, тоді як з 27 серпня 2014 року він зареєстрований у АДРЕСА_2, що свідчить про те, що при укладенні вказаного договору використовувалася копія його паспорта в якій не містилися дані про зміну місця проживання. Також в п.20 вказаного договору вказано іпотекодавець свідчить, що земельні ділянки, які є предметом цього договору не є спільною сумісною власністю та належать йому на праві особистої приватної власності про що повідомляє в заяві від 31 серпня 2015 року, із змістом якої ознайомлений іпотекодержатель . Проте він перебуває в шлюбі і все майно набуте під час шлюбу, в тому числі і спірні земельні ділянки є спільною сумісною власністю його та його дружини. Оскільки іпотечний договір укладений поза його волею, його майно перебуває під обтяженням в зв'язку з чим він позбавлений можливості розпоряджатися та користуватися ним просив визнати недійсним іпотечний договір від 31 серпня 2015 року, укладений між ним та ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. та зареєстрований в реєстрі за №3041; скасувати внесені до Державного реєстру іпотек записи про державну реєстрацію іпотек №№11000431, 10999771, 11001151 внесені на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельних ділянок площами 8,0000 га, 16,0000 га, 36,0000 га, та скасувати внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію обтяжень №№11000084, 10999357, 11000743 земельних ділянок площами 8,0000 га, 16,0000 га, 36,0000 га.

Рішенням Бородянського районного суду від 13 вересня 2018 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство Топаз про визнання договору недійсним - задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір від 31 серпня 2015 року укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством УКРГАЗПРОМБАНК , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною ВікторієюМихайлівною та зареєстрований в реєстрі за №3041.

Скасовано внесені до Державного реєстру іпотек записи про державну реєстрацію іпотек №11000431, №10999771, №11001151 внесені на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок площами 8,0000 га, 16,0000 га, 36,0000 га, з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що розташовані на території Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області.

Скасовано внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію обтяжень №11000084, №10999357, №11000743 земельних ділянок площами 8,0000 га, 16,0000 га, 36,0000 га, з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що розташовані на території Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК на користь ОСОБА_3 на відшкодування понесених судових витрат 1920 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) гривень.

Не погодилось із вказаним судовим рішенням ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК , представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що в іншій справі № 360/1506/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК , треті особи: ПНКМНО Анохіна В.М. про визнання недійсним іпотечного договору було проведено судово-почеркознавчу експертизу, та відповідно до висновку судових експертів №18702/18703/16-32 від 16 лютого 2017 року підпис у договорі іпотеки від 31 серпня 2015 року виконано ОСОБА_3, тобто у вказаній справі вже було встановлено всі обставини справи, що не викликають сумнівів. Однак у вказаній справі №360/2104/17 представник позивача знову заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, хоча ним вже було надано один висновок здійснений на його замовлення від 13 квітня 2017 року, та згідно із вказаними висновками експертів підпис у договорі іпотеки від 31 серпня 2015 року виконаний не ОСОБА_3. Тобто суд першої інстанції, надав перевагу одному висновку та безпідставно не взяв до уваги висновок експертизи, яка була проведена в іншій справі, чим порушив ст. 103 ЦПК України.

Також вказує на те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення 13 вересня 2018 року не переніс розгляд справи на іншу дату, а розглянув справу за відсутності представника відповідача чим позбавив останнього можливості ознайомитися з висновком експерта №8-4/1156 від 19 липня 2018 року, та відповідача можливості заявити клопотання про призначення комісійної експертизи, оскільки висновки від 13 квітня 2017 року та 19 липня 2018 року суперечать іншим матеріалам справи № 360/1506/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду є законним і обгрунтованим та підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, згідно із яким судова повітка отримана 26 грудня 2018 року / т. 2 а.с.63 /. В судовому засіданні 20 грудня 2018 року було задоволено клопотання сторони відповідача про відкладення розгляду справи для забезпечення участі їх представника /т. 2 а.с.53-59/. Причини неявки в дане судове засідання сторона відповідача не повідомила, тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Треті особи ПАТ Топаз та ПНКМНО Анохіна В.М. про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, причини неявки суду не повідомили / т. 2 а.с.61,62/.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 31 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством УКРГАЗПРОМБАНК (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець), який виступає як майновий поручитель за зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства Топаз було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передав ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання в повному обсязі кредитних зобов'язань ПАТ Топаз , належні йому на праві власності земельні ділянки, а саме: площею 8,0000 га, площею 16,0000 га та площею 36,0000 га кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. та зареєстрований в реєстрі за №3041 (т. 1 а.с.16-19).

У зв'язку з посвідченням іпотечного договору від 31 серпня 2015 року, приватним нотаріусом Анохіною В.М. 01 вересня 2015 року накладено заборони на відчуження зазначених земельних ділянок (т.1 а.с.20-28).

Згідно із Висновком ТОВ Київський експертно-дослідний центр від 13 квітня 2017 року, який було долучено представником позивача до позовної заяви, підпис від імені ОСОБА_3 електрофотографічне зображення якого міститься в графі іпотекодавець в електрофотокопії іпотечного договору, датованого 31 серпня 2015 року (наприкінці якого значиться зареєстрована в реєстрі за № 3041 ), виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуваннм підпису ОСОБА_3. Рукописний запис ОСОБА_3. , електрофотографічне зображення якого міститься у графі іпотекодавець в електрофотокопії іпотечного договору, датованого 31 серпня 2015 року (наприкінці якого значиться зареєстрована в реєстрі за № 3041 ), виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (т. 1 а.с.29-36).

Відповідач в обгрунтування своєї позиції посилається на копію Висновку Київського науково дослідного інституту судових експертиз від 16 лютого 2017 року № 18702/18703/16-32, в якому експерти дійшли висновку про належність підписів ОСОБА_3 та виконання їх рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів (т. 1 а.с 84-88).

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 09 лютого 2018 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Ухвала суду мотивована тим, що для з'ясування обставин щодо підпису іпотечного договору позивачем, що має суттєве значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання. Одночасно матеріали справи містять висновок експертизи, що була проведена в іншій цивільній справі, який підтверджує вказані обставини, та висновок експертизи, який спростовує вказані обставини. А тому суд вважав за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та призначити у справі судову почеркознавчу експертизу (т. 1 а.с. 112,113). Вказана ухвала була предметом апеляційного розгляду, постановою Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2018 року залишено без змін, в мотивувальній частині апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про необхідність призначення судової експертизи саме у зв'язку із наявністю двох висновків, які суперечать один одному (т. 1 а.с. 168-170).

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №8-4/1156 від 19 липня 2018 року підпис від імені ОСОБА_6, який міститься в графі Іпотекодавець та рукописний запис ОСОБА_3 праворуч від підпису у графі іпотекодавець в іпотечному договорі від 31 серпня 2015 року, укладеному між ПАТ Укргазбанк та ОСОБА_3, посвідченому приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. та зареєстрованому в реєстрі за №3041, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою (т. 1 а.с.190-197).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не підписував іпотечний договір від 31 серпня 2015 року, жодних дій, спрямованих на його укладення не вчиняв і договір укладений поза його волею, то іпотечний договір від 31 серпня 2015 року укладений між ОСОБА_3 та ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК , посвідчений КМНО Анохіною В М. та зареєстрований в реєстрі за №3041 слід визнати недійсним, скасувати внесені до Державного реєстру іпотек записи про державну реєстрацію іпотек та скасувати внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію обтяжень.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно ст.17 цього Закону іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ст.18 Закону України Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що договір іпотеки від 31 серпня 2015 року, позивачем не укладався. При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги висновок експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №8-4/1156 від 19 липня 2018 року який узгоджується із Висновком ТОВ Київський експертно-дослідний центр від 13 квітня 2017 року .

Вказаний висновок є обґрунтований, оскільки вказані докази отримані в ході розгляду даної справи в порядку визначеному процесуальним законом і не спростовані стороною відповідача. Посилання відповідача на копію Висновку КНДІСЕ отриманого в ході розгляду іншої справи не може бути прийнято до уваги суду, оскільки в тій справі йому, як доказу судом не було надано оцінки, не встановлено його відповідність іншим даним отриманим в ході того розгляду. До того ж він наданий лише в копії.

В ході розгляду даної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та можливостями щодо подання доказів на спростування заявлених позовних вимог та доказів наданих стороною позивача.

Доводи апеляційної скарги відносно розгляду справи судом першої інстанції у відсутність представника відповідача, відхиляються апеляційним судом. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про призначене судове засідання 13 вересня 2018 року о 15 год. 30 хв. (т.1 а.с.207). Дане судове засідання було розпочато о 15 год. 37 хв. та закінчено о 16 год. 17 хв., що спростовує твердження про незначне запізнення представника відповідача в судове засідання.

З огляду на наявність у відповідача даних про призначений судовий розгляд, не можна погодитись з твердженням представника відповідача щодо відсутності можливості ознайомлення з матеріалами справи та висновком експерта №8-4/1156 від 19 липня 2018 року.

Період часу з 18 серпня 2018 року (дата отримання судової повістки) до 13 вересня 2018 року (дата судового засідання) є достатнім для реалізації сторонами права як на ознайомлення з матеріалами справи, так і направлення клопотань для їх вирішення в судовому засіданні. До того ж при зверненні з апеляційною скаргою відповідач також не заявляв клопотань про залучення чи забезпечення доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства УКРГАЗПРОМБАНК Ожго Євгена Вікторовича - залишити без задоволення.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 22 січня 2019 року.