Ухвала

від 23.01.2019 по справі 917/1202/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"23" січня 2019 р.           Справа №917/1202/18

Суддя Хачатрян В.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, (вх.№298П/1-40) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року по справі №917/1202/18

за позовом Фермерського господарства «Ізумруд-Агро», м.Глобине, Полтавська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава,

про визнання права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року Фермерське господарство «Ізумруд-Агро» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить визнати за Фермерським господарством «Ізумруд-Агро» (код ЄДРПОУ 41520478) право користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою, що розташована на території Гриньківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 40,0000 га, кадастровий номер 5320681700:00:002:0133 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства відповідно до договору оренди землі від 16.02.2017 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами №82177891 від 10.03.2017 року та №104100860 від 17.11.2017 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Фермерське господарство «Ізумруд-Агро» у відповідності до положень Закону України «Про фермерське господарство» має право на використання земельної ділянки, що надана його засновнику відповідно до договору оренди землі від 16.02.2017 року, а тому відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотання позивача про визнання за фермерським господарством права користування земельною ділянкою, що розташована на території Гриньківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 40,0000 га, кадастровий номер 5320681700:00:002:0133, та внесення змін до вказаного договору оренди в частині зміни орендаря земельної ділянки є неправомірною.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року у справі №917/1202/18 (суддя Бунякіна Г.І., повний текст підписано 28.12.2018 року) позов задоволено.

Визнано за Фермерським господарством «Ізумруд-Агро» (код ЄДРПОУ 41520478) право користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою, що розташована на території Гриньківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 40,0000 га, кадастровий номер 5320681700:00:002:0133 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства відповідно до договору оренди землі від 16.02.2017 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами №82177891 від 10.03.2017 року та №104100860 від 17.11.2017 року.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року та закрити провадження. Судові витрати апелянт просить стягнути з позивача та розглядати справу за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року, станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 1762,00 грн.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Спір по даній справі є за своїм змістом немайновим, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за немайновим спором. При цьому, слід звернути увагу на те, що при зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір за ставкою немайнового спору та у вірному розмірі.

Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 2643,00 грн. (150 відсотків від 1762,00 грн. - ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним і допустимим доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів (описів вкладення до цінного листа) про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи – позивачу.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати належні та допустимі докази у підтвердження факту сплати судового збору у даній справі, а також направлення копії скарги і доданих до неї документів учасникам справи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року по справі №917/1202/18 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.2, п.3 ч. 3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя-доповідач,-

УХВАЛИЛА:

1.          Апеляційну скаргу відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2018 року по справі №917/1202/18 залишити без руху.

2.          Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.          Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4.          Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.С. Хачатрян