Постанова

від 22.01.2019 по справі 908/825/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019 місто Дніпро Справа № 908/825/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль ЛА., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України на постанову Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) у справі №908/825/18

про банкрутство Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" (вул. Гоголя, 124, м. Запоріжжя, 69095; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 39883419)

кредитор: Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107)

ліквідатор: Канівець Тетяна Олександрівна (АДРЕСА_1), -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Волинь Авто Плюс" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2018 у справі №908/825/18 відкрито провадження у цій справі, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18 Приватне підприємство "Волинь Авто Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постанова мотивована тим, що у встановлений строк із заявою з кредиторськими вимогами до боржника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" на суму 1 200 000,00 грн. Заявлені вимоги боржником визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, заборгованість відображена в проміжному ліквідаційному балансі.

За результатами проведеної інвентаризації головою ліквідаційної комісії встановлена наявність грошових коштів у касі товариства у розмірі 17 800,00 грн., які покривають судові витрати, інші активи у нього відсутні, про що складено відповідний акт від 06.04.2018.

В ході здійснення досудової ліквідації підприємства встановлено, що активів, наявних у підприємства, недостатньо для погашення кредиторських вимог.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджено рішенням учасників та за результатами розгляду ліквідаційного балансу вирішено подати до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство згідно з вимогами статті 95 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з недостатністю майна для задоволення кредиторських вимог (рішення №3 від 06.04.2018).

Матеріалами справи підтверджено, що боржником дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень статей 104, 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України.

Майна боржника недостатньо для задоволення кредиторських вимог.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом визнано неплатоспроможним товариство та прийнято постанову про визнання банкрутом передчасно.

Так, на підставі проведеного аудиту встановлено неповернення позики, яка надавалась підприємством, у загальній сумі 3 728 920,00 грн. Згідно інформації отриманої від Генеральної прокуратури України за результатами перевірки від 28.12.2017 повідомлень-рішень Приватному підприємству "Волинь Авто Плюс" донараховано ПДВ та податок на прибуток у сумі понад 50 млн. грн. В ході досудового розслідування за запитом слідчого співробітниками Офісу великих платників податку проведено аналіз руху коштів банківськими рахунками Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", в результаті чого встановленого дебіторську заборгованість у сумі понад 145 млн. грн.

Апелянт зазначає, що слідством встановлено, що службові особи Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" намагаються уникнути погашення податкової заборгованості шляхом ліквідації підприємства.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України вважає, що головою ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" не дотримано вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, не додано документів на підтвердження належного здійснення повної досудової процедури ліквідації підприємства, що є підставою для скасування постанови про визнання банкрутом та припинення провадження у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України на постанову Господарського суду Запорізької області у справі №908/825/18, розгляд справи призначений у судове засідання на 19.12.2018, явку у судове засідання ліквідатора Канівець Тетяну Олександрівну та представника Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області визнано обов'язковою.

18.12.2018 (електронною поштою) 20.12.2018 (поштою) від ліквідатора Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" Канівець Т.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Ліквідатор Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" Канівець Т.О. вважає, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження безпідставності прийняття постанови про визнання банкрутом. Ліквідатор Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" Канівець Т.О. звертає увагу апеляційного суду на співвідношення сум кредиторських вимог апелянта (понад 85 млн. грн.) і сумнівної дебіторської заборгованості, розмір якої визначено самим апелянтом (8 млн. грн.). При цьому віднесення суми 8 млн. грн. до дебіторської заборгованості є висновком відділу аудиту - структурним підрозділом апелянта, а не експертною установою з цього питання. Посилання на відомості отримані від Генеральної прокуратури України не є належними доказами, оскільки вони не підтверджені належним чином поданими доказами.

У судове засідання, яке відбулося 19.12.2018, з'явився лише представник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, ліквідатор Канівець Тетяна Олександрівна не з'явилася, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомила.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 розгляд апеляційної скарги був відкладений у судове засідання на 22.01.2019.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2019 представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Представник ліквідатора Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" підтримав заперечення, надані у відзиві на апеляційну скаргу.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "Волинь Авто Плюс" зареєстровано за адресою: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Олександрійський район, вул. Гоголя, 124, код ЄДР підприємств та організацій України - 39883419.

26.01.2018 учасником (засновником) Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" - Канівець Тетяною Олександрівною прийнято рішення, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників №2, про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, ліквідатором Товариства призначено Канівець Тетяну Олександрівну, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 28.03.2018 уповноваженою особою за організацію виконання рішень призначено Канівець Тетяну Олександрівну.

До ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.01.2018 року внесено запис про перебування юридичної особи Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" в стані припинення за рішенням засновників.

Про припинення Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" шляхом ліквідації ліквідатором боржника були повідомлені, зокрема, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, Олександрійський ВДВС Запорізького МУЮ, міський центр Зайнятості м. Запоріжжя, ВД Фонду соціального страхування в м. Запоріжжі (Олександрійський район), Запорізьке обласне відділення ФСЗ інвалідів, Олександрійський відділ Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя, Регіональний сервісний центр МВС України в Запорізькій області, ТОВ "ТКС Молл Маркет".

В передбачений законом строк із заявою з кредиторськими вимогами до боржника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" на суму 1 200 000 грн.

Заявлені вимоги боржником визнані, включені до реєстру вимог кредиторів, а заборгованість відображена в проміжному ліквідаційному балансі.

На виконання вимог частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, ліквідатором складений проміжний баланс станом на 06.04.2018.

За результатами контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом 06.04.2018 ліквідатором встановлена відсутність будь-яких активів, окрім 17 800 грн. в касі Товариства, про що свідчить відповідний проміжний баланс від 06.04.2018.

Ліквідатором станом на 06.04.2018 складено перелік кредиторів Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", який містить одного кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" із визначенням визнаних вимог у розмірі 1 200 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18 визнано боржника, Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Канівець Тетяну Олександрівну.

29.05.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про визнання Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" банкрутом (№51607).

Приймаючи постанову про визнання Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд виходив з наявності ознак неплатоспроможності боржника, а саме, загальна сума кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" становить 1 200 000 грн., за результатами проведеної інвентаризації майна боржника встановлено відсутність у Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" активів та дебіторської заборгованості, що свідчить про неплатоспроможність боржника. Також, судом першої інстанції зазначено про дотримання боржником всіх передумов в досудовій процедурі ліквідації Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" для звернення з відповідною заявою до суду, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство в порядку норм статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з частиною 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Згідно з частиною 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Рішення про недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів приймається власником підприємства за результатами складання проміжного ліквідаційного балансу, а складанню проміжного ліквідаційного балансу, в свою чергу, повинно передувати виконання головою ліквідаційної комісії вимог визначених в пунктах 1 - 8 статті 111 Цивільного кодексу України, при цьому, виконання вказаних вимог цивільного законодавства в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Незалежно від процедури банкрутства боржника при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боргів боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 3 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

В силу принципу диспозитивності, викладеного у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.04.2018, Приватне підприємство "Волинь Авто Плюс" з 08.07.2015 знаходилося на обліку в Запорізькій об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.04.2018, державна реєстрація юридичної особи - Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" здійснена 08.07.2015. Після чого неодноразово здійснювалася реєстрація зміни складу або інформації про засновників, про керівника, про місцезнаходження.

Так, 27.12.2016 державний реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради зареєстровані зміни щодо місцезнаходження та складу засновників (запис №11981050006009033); 21.02.2017 державний реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради зареєстровані зміни щодо місцезнаходження та складу засновників (запис №11981050009009033); 25.07.2017 державний реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради зареєстровані зміни щодо місцезнаходження та складу засновників (запис №141510550011041142); 29.01.2018 державний реєстратором Слов'янської міської ради зареєстровані зміни щодо місцезнаходження (запис №12771050013006516).

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" про припинення діяльності повідомлено лише Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Згідно відповіді Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №1693/10/08-26-08-011 від 26.02.2018 Відділенням у Олександрійському районі м. Запоріжжя ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в межах своєю компетенції, згідно отриманих повідомлень від установ банку про відкриття (закриття) рахунків в відділенні по Приватному підприємству "Волинь Авто Плюс" про облік 20 (двадцяти рахунків), із яких 9 (дев'ять) закрито. Також, повідомлено, що для отримання інформації щодо заборгованості Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" необхідно звернутися до Олександрійського управління ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с. 28-29, том 1).

Між тим, станом на час прийняття судом оспорюваної постанови, в матеріалах справи відсутні відповіді з податкових установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.

Ліквідатором при зверненні до суду не надано доказів проведення звірки розрахунків по платежах в бюджет, в тому числі відомостей та виписок з електронного кабінету платників податків та обов'язкових платежів, які підтверджують відсутність таких зобов'язань.

За відсутності вказаних відповідей державних установ та податкових органів щодо наявності чи відсутності заборгованості неможливо дійти до висновку про правильність внесення ліквідатором відповідних відомостей в проміжний баланс від 09.04.2018.

На момент звернення ліквідатора Канівець Тетяни Олександрівни до суду першої інстанції, відкриття провадження у справі про банкрутство та винесення постанови про визнання боржника банкрутом, докази відсутності заборгованості перед бюджетом в матеріалах справи відсутні.

Відомості про проведення податкової перевірки Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" контролюючим органом відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 (надалі Положення про інвентаризацію) встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

За змістом пункту 1 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 06.04.2018 підписаний одноособово головою інвентаризаційної комісії Канівець Тетяною Олександрівною, інші члени комісії, як зазначено в акті, не передбачені.

Отже, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, інвентаризація майна Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації всього майна боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, а також відсутні відомості проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

З акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" від 06.04.2018 вбачається, що у боржника відсутні активи, крім готівки у касі у сумі 17 800,00 грн.

Згідно Статуту статутний капітал Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" становить 2 000,00 грн.

Ліквідатором, в свою чергу, не надано доказів використання зазначеного статутного капіталу під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів належного проведення головою ліквідаційної комісії боржника інвентаризації майна боржника у відповідності до Положення про інвентаризацію, що свідчить про недотримання ліквідатором приписів частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України.

Крім того, в заяві про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документах ліквідатор бездоказово посилається на те, що ним встановлено відсутність активів на балансі боржника, застав, дебіторської заборгованості, заборгованості по сплаті заробітної плати, податків та будь-яких державних зборів, об'єктів нерухомого майна.

У проміжному балансі Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" також зазначено про відсутність у боржника дебіторської заборгованості.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України зазначає, що на підставі проведеного аудиту встановлено неповернення позики, яка надавалась підприємством, у загальній сумі 3 728 920,00 грн. Згідно інформації отриманої від Генеральної прокуратури України за результатами перевірки від 28.12.2017 повідомлень-рішень Приватному підприємству "Волинь Авто Плюс" донараховано ПДВ та податок на прибуток у сумі понад 50 млн. грн. В ході досудового розслідування за запитом слідчого співробітниками Офісу великих платників податку проведено аналіз руху коштів банківськими рахунками Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", в результаті чого встановленого дебіторську заборгованість у сумі понад 145 млн. грн.

В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи боржника, згідно вимог статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в підтвердження факту відсутності дебіторської заборгованості.

В матеріалах справи відсутні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс".

Наявна у справі довідка без номеру та без дати, підписана ліквідатором Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", стосовно відсутності у боржника активів, дебіторської заборгованості, тощо, не є належним доказом для підтвердження факту відсутності майна (активів) у боржника, за рахунок якого можливе погашення вимог кредитора (а.с. 53, том 1).

Доказами справи не доведено, чи вживалися ліквідатором заходи щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості боржника і на підставі яких документів він дійшов висновку про відсутність дебіторської заборгованості.

Враховуючи відсутність доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, належних доказів вчинення дій щодо отримання відповідей з державних установ щодо відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, страхових коштів, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що проміжний ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", складений з неповним встановленням всіх активів та пасивів боржника.

Частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) до затвердження ліквідаційного балансу складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, фондів соціального страхування звітності протягом 2017 року ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання яких визначена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До заяви про порушення справи про банкрутство всупереч наведеної правової норми, взагалі не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

В матеріалах справи також відсутні докази направлення до контролюючих органів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, наведене свідчить про недотримання головою ліквідаційної комісії приписів частини 7 та частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ліквідатором не було вчинено усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд відкриваючи провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" та визнаючи боржника банкрутом формально підійшов до викладених у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство обставин, не надавши їм належної правової оцінки та не дослідивши їх, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки вказані передумови були відсутні.

Отже, місцевим господарським судом належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законодавством дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про безпідставне порушення судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство.

Разом з цим, судова колегія констатує також про інші порушення процесуального права, які допущені місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Так, ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина 2 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до частини 6 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Таким чином, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

Вказаного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 року у справі №908/433/17.

Отже, місцевий господарський суд, призначаючи ліквідатором у даній справі Канівець Т.О., яка виконувала обов`язки ліквідатора Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" в досудовому порядку ліквідації та є єдиним засновником (власником) банкрута, також не дотримався приписів статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визначення кандидатури ліквідатора із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Щодо права Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

У відповідності до п. 1.4. вказаного Порядку, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (пункт 7.1. Порядку)

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3. Порядку).

Згідно з пунктами 11.1, 11.5. та 11.9 Порядку, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з п. 11.2-11.4 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

У разі отримання документів згідно з п.п. 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими п.п. 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

З вищенаведених приписів вбачається обов'язок платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах як за основним так і за неосновним місцями обліку, а також, в разі припинення юридичної особи та порушення провадження у справі про банкрутство, повідомити контролюючий орган з метою прийняття ним рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Так, з 01.01.2017 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів.

Вказані повноваження з 01.01.2017 належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.

Нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017 року за №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році", що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.

Таким чином, з 01.01.2017 року податкові інспекції місцевого рівня, втратили усі контролюючі функції, крім сервісних, визначених у ст. 193 Податкового кодексу України, та всі функції передбачені Податковим законодавством покладено на орган фіскальної служби обласного та центрального рівня - у даній справі Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України.

Посилання голови ліквідаційної комісії, щодо ненадання апелянтом належних та допустимих доказів наявності дебіторської заборгованості, а також відсутності доказів на підтвердження спростування правильності визнання місцевим господарським судом Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" банкрутом, судом апеляційної інстанції не приймаються, враховуючи наступне.

Матеріали справи не містять доказів забезпечення головою ліквідаційної комісії своєчасного надання органам доходів і зборів первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" на виконання частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.

Відповідної довідки саме контролюючого органу - Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості перед Державним бюджетом, в т.ч. за результатами проведеної податкової перевірки, до суду першої інстанції не надавалося.

При цьому, об'єктивне встановлення наявності або відсутності податкового боргу можливе лише виключно після проведення податкової перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України.

Процедура банкрутства в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальною, в розумінні цього Закону, встановлює певні передумови порушення такого провадження, а виконання і дотримання цих передумов законодавцем передбачає взаємодію боржника (в особі ліквідатора, ліквідаційної комісії) з контролюючими органами, зокрема податковими.

Відповідно до п.п. 37.3., 37.3.1. Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання є, зокрема, ліквідація юридичної особи.

Тобто, зважаючи на відсутність доказів забезпечення своєчасного надання головою ліквідаційної комісії до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки, Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" у даній справі про банкрутство позбавить Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України права та можливості, як контролюючого органу (в силу змін до Податкового кодексу України, чинних з 01.01.2017), на проведення такої перевірки, на визначення наявності або відсутності податкових зобов'язань та заборгованості перед Державним бюджетом України.

Таким чином, взявши до уваги вищевказані обставини справи щодо відсутності доказів забезпечення подання до контролюючого органу первинних документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення податкової перевірки, ліквідація Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" у даному випадку також може призвести до ухилення боржника від відповідальності.

Враховуючи наведене, зважаючи на особливості процедури банкрутства (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус фіскальної служби, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства (із змінами від 01.01.2017 року в частині розподілу функціональних повноважень), зміну місця реєстрації юридичної особи - боржника, знаходження боржника, як платника податку, на обліку в Запорізькій об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до кінця звітного періоду (2017 року), колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана постанова стосується прав, інтересів та обов'язків Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України, як особи, яка має правовий статус контролюючого органу.

При цьому, неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.

Наведеного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 31.01.2018 у справі №911/2510/17.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не було вчинено всіх необхідних дій, передбачених законом при ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" та визнаючи боржника банкрутом, не дав належної правової оцінки та не дослідив обставини, викладені у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом.

Висновок суду першої інстанції про неспроможність Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" виконати грошові зобов'язання та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом не ґрунтується на матеріалах справи, що, відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18 - скасуванню.

Враховуючи, що господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника - Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс", провадження у безпідставно порушеній справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Державної фіскальної служби України на постанову Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18 задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 у справі №908/825/18 скасувати.

Провадження у справі №908/825/18 про визнання банкрутом Приватного підприємства "Волинь Авто Плюс" закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23.01.2019.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко