Рішення

від 15.01.2019 по справі 912/3105/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 рокуСправа № 912/3105/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., при секретарі судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3105/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 84/37

до відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства "Седнівське", 28620, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Седнівка

про стягнення 5 118,84 грн

Представники сторін

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 04-10/2368 від 10.10.18;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (далі - Держекоінспекція, позивач) до ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства "Седнівське" (далі - ПСП "Седнівське", відповідач) про стягнення 5 118,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПСП "Седнівське" було виявлено самовільне засіяння пшеницею земельної ділянки прибережної захисної смуги річки Інгул площею 5,9 га, яка знаходиться біля земельної ділянки номер 3525887800:02:000:9428, що належить відповідачу на праві власності, чим спричинено матеріальну шкоду.

Ухвалою від 03.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3105/18 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 26.12.2018 та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

14.12.2018 відповідач подав суду відзив на позов з доказами його направлення позивачу, у якому заперечує позовні вимоги та зазначає, що підприємство не здійснювало самозахват зазначеної позивачем земельної ділянки. Вказане також зазначено в акті перевірки № 07-66 від 15.06.2018 та листі № 22 від 12.07.2018.

Відповідач вказує, що інформація надана Седнівською сільською радою, на яку посилається Держекоінспекція є лише інформація, яка не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на те, що акт про нібито виявлений самозахват земельної ділянки ПСП "Седнівське" Седнівською сільською радою не складався, землевпорядні спеціалісти та представники ПСП "Седнівське" для складання акта не запрошувались, звернення з боку Седнівської сільської ради та Держекоінспекції до правоохоронних органів відсутні.

ПСП "Седнівське" зазначає, що вказувало Держекоінспекції на помилковість тверджень про самозахват. Відповідачу не відомо, як Держекоінспекцією встановлено розмір в 5,9 га самостійно захваченої земельної ділянки, що, за запереченнями відповідача, позиціонується з Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 по справі №П/811/912/18.

20.12.2018 позивач подав суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, де, зокрема, зазначає, що обставина захоплення відповідачем земельної ділянки площею 5,9 га підтверджена зібраними в ході перевірки доказами - витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, листом Седнівської сільської ради від 11.01.2018 № 01 та планом-схемою земельної ділянки.

Ухвалою від 26.12.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3105/18 до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

В судовому засіданні 15.01.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 12.06.2018 по 15.06.2018 Держекоінспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПСП "Седнівське" та 15.06.2018 підписано Акт, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 07-66 (далі - Акт № 07-66, а.с. 19-23).

За результатами перевірки та згідно наданої інформації Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Держекоінспекцією виявлено, зокрема, самозахват земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул площею 5,9 га, яка знаходиться біля земельної ділянки номер 3525887800:02:000:9428, яка належить ПСП "Седнівське", дана земельна ділянка розорана прибрежно захисної смуги та засіяна культура - пшениця.

Позивачем, згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, розраховано шкоду заподіяну державі, що становить 5118,84 грн.

Використання відповідачем земельної ділянки площею 5,9 га не за цільовим призначенням стало підставою для звернення з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно з ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.10.2017, основним завданням Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо охорони земель.

Згідно пунктів 2б пункту 4 вказаного Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В ч. 7 вказаної статті визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Стаття 61 Земельного кодексу України та стаття 89 Водного кодексу України встановлюють, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Позивачем складено відповідачу припис № 44 від 15.06.2018, у якому зазначено, що з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 12.06.2018 по 15.06.2018, зокрема, визначено земельну ділянку прибрежної захисної смуги річки Інгул площею 5,9 га, яка знаходиться біля земельної ділянки номер 3525887800:02:000:9428, яка належить ПСП "Седнівське" привести до природного стану, згідно цільового призначення (а.с. 24). Припис підписано представниками позивача та відповідача.

04.10.2018 позивачем направлено відповідачу претензію від 03.10.2018 з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 5118,84 грн, до якої додано відповідний розрахунок (а.с.25-27).

На вказану претензію відповідач у відзиві на претензію від 05.11.2018 № 27 відмовив з підстав не зайняття спірної земельної ділянки.

Відповідно до п. г) та і) ч.1 ст.211 Земельного кодексу України за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням та відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Законодавством України визначено, що обставини порушення вимог земельного законодавства встановлюються та підтверджуються шляхом їх фіксації спеціальним органом державного контролю у відповідних документах, складених у встановленому законом порядку.

Згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619.

При визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в загальному порядку (стаття 22 ЦК України). Збитками у даному випадку визнаються: а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене). При цьому необхідно враховувати, що шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3525887800:02:000:9428 належить на праві приватної власності ПСП "Седнівське", про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3505548622018 від 06.04.2018 (а.с. 37, 40).

Згідно листа № 01 від 11.01.2018 за підписом сільського голови Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с. 41) 11.01.2018 головою сільської ради, землевпорядником, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області проведено візуальне обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:9428, яка належить ПСП "Седнівське".

В результаті обстеження, шляхом проведення замірів рулеткою ТОРЕХ стрічка номінальної довжини 3 метри, встановлено факт самовільно зайнятої та розореної 5,9 га частини прибрежної смуги річки Інгул, яка згідно законодавства України становить 100 метрів.

Звернувшись до публічної кадастрової карти України, встановлено шляхом заміру за допомогою встановленої на сайті програми розмір земельної ділянки, яку самовільно зайняли та розорали 5,9 га.

До вказаного листа додано скріншот з публічної кадастрової карти України, схему погоджень земельних ділянок, ксерокопії фотографій (а.с.42-44).

На обставини, зазначені у вказаному листі № 01 від 11.01.2018, посилається Держекоінспекція при складанні Акта № 07-66, у якому виявлено порушення ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства "Седнівське" та встановлено, що згідно наданої інформації Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, Держекоінспекцією виявлено, зокрема, самозахват земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул площею 5,9 га, яка знаходиться біля земельної ділянки номер 3525887800:02:000:9428, яка належить ПСП "Седнівське", дана земельна ділянка розорана прибрежної захисної смуги та засіяна культура - пшениця.

Представником відповідача у Акті № 07-66 зазначено, що земельна ділянка засіяна в межах державного акта на право власності на землю. Самозахват не здійснено.

Разом з тим, Акт № 07-66 та припис № 44 від 15.06.2018 є чинними, відповідачем не оскаржені та не скасовані.

В судовому засіданні 15.01.2019 представником позивача зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525887800:02:000:9428 та 5,9 га земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул засіяно одним масивом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 у справі № П/811/912/18 (а.с. 67-75) не встановлено обставин на підтвердження відсутності доказів невикористання ПСП "Седнівське" 5,9 га земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул.

Крім того, ПСП "Седнівське" не надано суду докази невикористання 5,9 га земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул, зокрема відомостей про наявні інші під'їзні шляхи до ділянки окрім як зі сторони земельної ділянки відповідача, або встановлених в натурі меж земельної ділянки, або відомостей щодо засіяних площ (земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:9428) та використаного зерна для таких площ тощо.

Отже, суд доходить висновку, що факт встановлення самовільного зайняття відповідачем 5,9 га земельної ділянки прибрежної захисної смуги річки Інгул зафіксовано позивачем в ході проведення перевірки ПСП "Седнівське" із дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Основним та беззаперечним доказом протиправної поведінки відповідача є Акт № 07-66, виданий Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 917/545/17.

Заперечення відповідача спростовуються викладеними обставинами та неподанням доказів на доведення, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Седнівське" (28620, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Седнівка, ідентифікаційний код 03758476) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) збитки, завдані внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 5118,84 грн, зарахувавши кошти за вказаними реквізитами: р/р 33112331011436, ЄДРПОУ 36735129, МФО 899998, ККДБ 24062100, отримувач коштів УК в Устинівському районі / с.Седнівка, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Седнівське" (28620, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Седнівка, ідентифікаційний код 03758476) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) судовий збір в сумі 1762,00 грн зарахувавши кошти за наступними реквізитами: р/р 35213055081007 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.01.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.