Рішення

від 15.01.2019 по справі 914/1607/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 Справа №914/1607/18

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алов”, с. Розвадів, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галпромпостач”, с. Якторів, Золочівський район, Львівська область

про стягнення заборгованості за договором №б/н від 15.11.2017 в розмірі 105525,00грн

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алов” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галпромпостач” про стягнення заборгованості за договором №б/н від 15.11.2017 в розмірі 105525,00грн.

Ухвалою суду від 24.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.11.2018.

01.11.2018 позивач направив до суду клопотання, до якого долучено оригінали документів доданих до позову для огляду судом.

Ухвалою суду від 01.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 22.11.2018.

Проте, засідання 22.11.2018 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді У.І. Ділай на лікарняному.

Ухвалою від 27.11.2018 продовжено строк підготовчого засідання та призначено на 11.12.2018.

Ухвалою від 11.12.2018 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 15.01.2019 не забезпечили.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2018 місцезнаходження відповідача зазначено: 80735, Львівська область, Золочівський район, село Якторів, вулиця Перемишлянська, 5А. Така ж адреса вказана у позовній заяві та поштова конверти направлений судом за вказаним місцезнаходженням.

Поштова кореспонденція направлена судом відповідачу поштовим відділенням не повернута із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

15.11.2017 між сторонами було укладено Договір поставки товару б/н, відповідно до якого відповідач зобов'язаний передавати у власність позивача товар: щебінь виробництва Україна, кількості та по цінах згідно додатків до даного договору (специфікації), які погоджуються та підписуються сторонами та є невід'ємними частинами даного договору, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити його вартість.

Також 15.11.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, в якій погоджено асортимент та загальну вартість товару.

На виконання умов договору відповідач виставив ТзОВ «ТД «Алов» рахунок №29 від 14.11.2017 на суму 211050,00 грн.

Позивач перерахував на рахунок відповідача 105525,00 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви копією платіжного доручення №334 від 15.11.2017 (оригінал оглянуто судом).

За твердженням позивача відповідач зобов'язань щодо поставки продукції не виконав.

18.12.2017 позивачем на адресу відповідача було відправлено претензію про повернення грошових коштів в розмірі 105525,00 грн, перерахованих як передоплату за спірним договором.

29.12.2017 у відповідь на претензію ТзОВ «Галпромпостач» надало Гарантійний лист відповідно до якого зобов'язалося компенсувати отримані незручності, відвантажити замовлену щебеневу продукцію у кількості 5 (п'ять) вагонів до 10.01.2018 на станцію Миколаїв-Дністровський, а також оплатити різницю вартості цієї продукції, що й буде компенсацією завданих незручностей.

Однак, як повідомив позивач всупереч зазначеному, відповідач до цього часу не поставив продукцію, попередню оплату в сумі 105525,00 грн не повернув.

02.08.2018 ТзОВ «ТД «Алов» повторно звернулося до ТзОВ «Галпромпостач» з претензією №8, в якій вимагало повернути кошти в сумі 105525,00 грн, однак претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.

07.08.2018 на адресу ТзОВ «ТД «Алов» повернулись Акти звіряння взаєморозрахунків, надіслані для підписання ТзОВ «Галпромпостач», з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань, ТзОВ «ТД «Алов» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 105525,00 грн основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки товару б/н від 15.11.2017, у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач не передав товар, передбачений договором, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму в розмірі 105525,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 105525,00 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Галпромпостач” (80735, Львівська область, Золочівський район, с. Якторів, вул. Перемишлянська, 5А, ідентифікаційний код 39368894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алов” (81634, Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Вапняно - Кар'єрна, 6, ідентифікаційний код 41163006) 105 525,00 грн заборгованості та 1762,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 23.01.2019.

Суддя                                                                                                    Ділай У.І.