Рішення

від 15.01.2019 по справі 922/1622/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1622/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту", м. Харків до Державного підприємства Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м. Харків про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (керівник) витяг з ЄДР; ОСОБА_2, за довіреністю від 25.05.18р.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" на рахунок виконавця штраф у розмірі 6224,00 грн., 3% річних у розмірі 357,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 1665,54 грн. та зобов'язати Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконати свої обов'язки за договором № 40/16, а саме: надати усю необхідну документацію та паспорт водного господарства для узгодження у КП "Харківводоканал".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2017 справі за зазначеним позовом присвоєно номер 922/1622/18 суддею-доповідачем про справі визначено суддю Байбак О.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2018 зазначену позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2018 (суддя Байбак О.І.) зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2018.

16.07.2018 року суддею господарського суду Харківської області Байбаком О.І. заявлено самовідвід та ухвалою суду від 16.07.2018 року справу № 922/1622/18 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 18.07.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з самовідводом судді Байбака О.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.07.2018 року для розгляду справи № 922/1622/18 визначено суддю Добрелю Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2018 року справу № 922/1622/18 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання в рамках загального позовного провадження на 13.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2018 року провадження у справі № 922/1622/18 було поновлено та призначено підготовче засідання на 12.12.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено її до розгляду по суті на 17.12.2018 року.

У судовому засіданні 17.12.2018 року було відкрито розгляд справи по суті та заслухано вступне слово позивачів, в якому останні підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо передачі документів, необхідних для узгодження паспорту водного господарства, у зв`язку з чим просить суд зобов'язати Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконати свої обов'язки за договором № 40/16, а саме: надати усю необхідну документацію та паспорт водного господарства для узгодження у КП "Харківводоканал" та стягнути 6224,00 штрафу, 3% річних 357,00 грн. та інфляційні 1665,54 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.12.2018 року у вступному слові, зазначив про те, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та зазначив, про те, що позивачем у позові не зазначено яку саме усю необхідну документацію слід надати відповідачу. Крім того відповідач вказує на те, що документи для виконання спірного договору було надано позивачу 23.06.2016 року, в той час, як позивачем не було виконано свого обов`язку у строки, передбачені договором. Також відповідач вказує на те, що вимога позивача про передачу паспорту водного господарства є безпідставною, оскільки вказаний обов`язок не передбачений ані умовами договору, ані чинним законодавством. Стосовно стягнення штрафних санкцій за порушення строків надання документів, то відповідач вказує на те, що відповідні документи, передбачені Додатком № 1 до договору були передані позивачу 23.06.2016 року, в той час, як передача інших (додаткових) документів не передбачена умовами договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представники позивача в судовому засіданні 15.01.2019 року підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити та просили суд зобов'язати Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконати свої обов'язки за договором № 40/16, а саме: надати усю необхідну документацію та паспорт водного господарства для узгодження у КП "Харківводоканал" та стягнути 6224,00 штрафу, 357,00 грн. 3% річних та 1665,54 грн. інфляційних втрат

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в розписці про дату час та місце розгляду наступного судового засідання від 17.12.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області, яка занесена до протоколу судового засідання від 15.01.2018 року було відмовлено відповідачу в задоволені клопотання про відкладання розгляду справи, оскільки по-перше термін розгляду справи спливає 16.01.2018 року та по-друге, оскільки відповідачем в якості доказу надано повістку про виклик до Дзержинського районного суду та остання містить дату засідання 16.01.2019 року об 10.30, в той час, як розгляд справи по даній справі призначено на 15.01.2019 року.

Враховуючи те, що відповідача було повідомлено під розписку про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2016 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником укладено договір № 40/16, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання послуг з розробки, оформлення й узгодження в КП "Харківводоканал" паспорта водного господарства (ПВГ).

Згідно з п. 2.1. договору, вартість послуг за цим договором відповідно до протоколу про договірну ціну, зазначену в додатку № 2 до договору, становить 62246,63 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 10374,44 грн.)

Порядок розрахунків викладено в п. 2.2.зазначеного Договору та передбачає здійснення оплати робіт у наступному порядку:

- 50% від загальної вартості передбаченої Договором на протязі семи банківських днів після підписання Договору - збір та обробка інформації, згідно Додатку 1;

- 50% від загальної вартості - отримання повідомлення від Виконавця про закінчення робіт згідно п. 21.1.

Згідно з п. 3.1.-3.2 договору, виконавець має право:

- одержувати від Замовника інформацію в повному обсязі, необхідну для надання послуг за даним Договором;

- вимагати від Замовника додаткового надання інформації й документів, необхідних для якісного й повного виконання останнім своїх обов'язків за договором;

- не надавати розроблену документацію Замовникові у випадку порушення оплати передбаченої п. 2.2 даного Договору;

- приступати до розробки документації після повного надання документів, згідно переліку додатка №1.

Виконавець зобов`язаний:

- прийняти від Замовника документацію, необхідну для надання послуг, й проаналізувати її на предмет повноти й відповідності даного Договору.

Згідно з п. 3.3. договору замовник зобов`язаний:

- надавати Виконавцеві документи, які необхідні для виконання умов даного Договору згідно з переліком Додатка №1 до договору, або їх копії, оформлені належним чином (підписані керівником і завірені печаткою юридичної особи) і додаткову інформацію, що стосується предмета даного Договору;

- попередньо зробити оплату за послуги відповідно до п. 2.2. даного Договору.

Згідно з п. 4.1. договору, по завершенню робіт виконавець представляє паспорт водного господарства, розроблений відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України (наказ Держбуду України від 19.02.2002 № 37), Правил приймання стічних вод споживача у каналізаційну мережу м. Харкова і погоджений у КП "Харківводоканал".

Згідно з п. 4.3. договору, робота вважається виконаною після підписання акту здачі приймання робіт, що підтверджує відсутність претензій з боку замовника.

Згідно з пунктом 5.1. договору, замовник зобов'язується належним чином виконати вимоги даного Договору й надати вихідні для розробки паспорта водного господарства (Додаток №1) протягом 3 днів з моменту підпису договору, а Виконавець зобов`язується розробити та узгодити паспорт водного господарства протягом 45 діб з моменту передачі усієї документації.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що виконавець відповідає за якість виконаних послуг. За повноту й вірогідність вихідних даних використаних у розроблених документах, несе Замовник, який їх надає. Перелік вихідних даних для виконання послуг за договором Замовник згідно з Додатком № 1 договору.

Згідно з п. 5.4. договору, за невиконання або неналежне виконання обов`язків сторін по справжньому Договору, зриву строків узгодження документації Виконавець сплачує другій стороні 10 % від загальної вартості договору, а також при порушенні строків виконання умов Договору бере на себе відповідальність за штрафні санкції виставлені підприємству за відсутність узгоджених документів.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили перелік документів, які замовник зобов`язався передати виконавцю з метою розробки, оформлення й узгодження в КП "Харківводоканал" паспорта водного господарства.

Як стверджує позивач, замовник не виконав зобов`язання за договором № 40/16, а саме п. 3.3 договору, та не передав документи, необхідні для узгодження паспорту водного господарства.

Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач утримує у себе паспорт водного господарства, тобто своїми діями перешкоджає позивачу завершити зобов`язання за договором № 40/16 від 22.06.2016 року.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" на рахунок виконавця 6224,00 штрафу, 357,00 грн. 3% річних, інфляційні витрати у розмірі 1665,54 грн. та зобов'язання Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконати свої обов'язки за договором № 40/16, а саме: надати усю необхідну документацію та паспорт водного господарства для узгодження у КП "Харківводоканал".

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем у позові не зазначено яку саме усю необхідну документацію слід надати відповідачу. Крім того відповідач вказує на те, що документи для виконання спірного договору було надано позивачу 23.06.2016 року, в той час, як позивачем не було виконано свого обов`язку у строки, передбачені договором. Також відповідач вказує на те, що вимога позивача про передачу паспорту водного господарства є безпідставною, оскільки вказаний обов`язок не передбачений ані умовами договору, ані чинним законодавством. Стосовно стягнення штрафних санкцій за порушення строків надання документів, то відповідач вказує на те, що відповідні документи, передбачені Додатком № 1 до договору були передані позивачу 23.06.2016 року, в той час, як передача інших (додаткових) документів не передбачена умовами договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу, зокрема з правочинів та інших договорів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Предметом укладеного між сторонами договору № 40/16 від 22.06.2016 є надання відповідачем на замовлення позивача послуг з розробки, оформлення й узгодження паспорта водного господарства. Разом з тим, даний договір за своєю правовою природою є змішаним (ст. 628 ЦК України), оскільки також містить елементи і договору підряду.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлюних параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Пунктом 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з вимогами ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з позовної заяви останній просить суд зобов'язати відповідача надати усю необхідну документацію та паспорт водного господарства для узгодження з КП Харківводоканал .

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/794/18 від 26.11.2018 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2018 року та в задоволенні позову відмовлено.

Предметом розгляду вищезазначеної справи було розірвання договору № 40/16, укладеного між ДП Харківський машинобудівельний завод ФЕД та ТОВ Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту та стягнення з ТОВ Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту на користь ДП Харківський машинобудівельний завод ФЕД штрафу у розмірі 6224,66 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/794/18 від 26.11.2018 року було встановлено, що матеріали справи не містять та позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів передачі позивачем (ДП Харківський машинобудівельний завод ФЕД ) відповідачу (ТОВ Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту ) всієї необхідної документації, вказаної в Додатку №1 Договору для узгодження Паспорту водного господарства.

Проте, як вже було зазначено судом, предметом даного позову по справі № 922/1622/18 є зобов`язання ДП Харківський машинобудівельний завод ФЕД надати усю необхідну документацію та Паспорт водного господарства.

В той час, як позивачем у позові не зазначено яку саме необхідну документацію необхідно надати відповідачу та не наведено її переліку.

Також позивачем не зазначено чи передавалась відповідачем будь-яка документація, передбачена договором раніше.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

З аналізу ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України слідує, що право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права.

Повне встановлення фактів щодо можливості реального виконання судового рішення у даній справі фактів є запорукою визначення ефективним того засобу юридичного захисту, до якого вдався позивач у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом заявлення вимоги про передачу усіх необхідних документів (без їх переліку та уточнення) зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що позивачем не наведено перелік документації, яка підлягає передачі позивачу, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість встановити чи відповідає ця документація умовам, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконати свої обов'язки за договором № 40/16, а саме: надати усю необхідну документацію.

Щодо зобов'язання відповідача надати паспорт водного господарства для узгодження у КП Харківводоканал , то суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог щодо передачі відповідачем паспорту водного господарства, позивач посилається на те, що відповідач неправомірно утримує у себе зазначений паспорт, у зв`язку з чим у позивача відсутня можливість виконати умови договору № 40/16.

Проте в даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що умови договору та додаток № 1 до договору, який визначає перелік документів, необхідних для розробки паспорту водного господарства не містять вимог щодо необхідності передачі паспорту водного господарства відповідачем.

В той час, як умовами, укладеного між сторонами договору, передбачено розробку, оформлення й узгодження паспорту водного господарства саме позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача надати паспорт водного господарства , як необгрунтованої.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 6224,00 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов`язаний надавати позивачу документи, які необхідні для виконання умов даного Договору згідно з переліком Додатка №1 до договору, або їх копії, оформлені належним чином (підписані керівником і завірені печаткою юридичної особи) і додаткову інформацію, що стосується предмета даного Договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору, відповідач зобов'язується належним чином виконати вимоги даного Договору й надати вихідні для розробки паспорта водного господарства (Додаток №1) протягом 3 днів з моменту підписання договору, а позивач зобов`язується розробити та узгодити паспорт водного господарства протягом 45 діб з моменту передачі усієї документації.

Відповідно до п. 5.5 договору, за невиконання або неналежне виконання обов`язків сторін по справжньому договору, зриву строків оплати позивачу та ненадання інформації згідно переліку додатка № 1 відповідач сплачує у другій стороні 10% від загальної вартості договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже було зазначено вище, постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/794/18 від 26.11.2018 року було встановлено відсутність доказів передачі ДП Харківський машинобудівельний завод ФЕД необхідної документації, вказаної в Додатку №1 Договору для узгодження Паспорту водного господарства.

Крім того матеріали справи № 922/1622/18 також не містяться доказів передачі відповідачем документації, вказаної у Додатку № 1 до договору.

Щодо посилань відповідача у своєму відзиві на акт приймання-передачі від 23.06.2016 року, то суд зауважує, що матеріали справи не містять вказаного акту.

Крім того, як вже було зазначено вище, умовами договору передбачено передачу документації згідно додатку № 1 протягом 3 днів з моменту підписання договору.

Отже приймаючи до уваги те, що договір було підписано 22.06.2016 року, відповідач мав передати позивачу документацію до 25.06.2016 року (включно).

Крім того в матеріалах справи наявний лист-звернення позивача до відповідача від 29.07.2016 року вих. № 29/07-1 (а.с. 25-26), у відповідному листі зазначено, про те, що відповідачу необхідно надати позивачу інформацію та документацію, зокрема, у п. 12 переліку документів зазначено - "надати перелік співробітників по цехах/корпусах окрема, наприклад можна об`єднати цю інформацію з інформацією питання п. 10". Крім того, у відповідному листі позивач зазначає про те, що відповідна інформація не було надана відповідачем по сьогоднішній день (лист датовано 29.07.2016 року).

Відповідно до п. 6 Додатку № 1 до договору, вбачається, що останній містить такі саме вимоги, щодо надання інформації про кількість працюючих, у т.ч , що служать робітників.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем не було передано позивачу документацію, передбачену п. 6 Додатку № 1 до договору, оскільки позивач звернувся до відповідача з проханням надати вказаний документ вже після закінчення триденного строку на його передачу, а саме 29.07.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем доведено несвоєчасне надання необхідної документації, вказаної в Додатку №1 Договору, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 6224,00 грн. штрафу, передбаченого п. 5.5. договору.

Щодо нарахованих позивачем 357,00 грн. 3% річних та 1665,54 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку ціни позову, поданого позивачем разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивач просить суд стягнути з відповідача 357,00 грн. 3% річних та 1665,54 грн. інфляційних втрат.

Вищезазначені 3% та інфляційні втрати позивач нараховує на суму 6224,00 грн., тобто штраф, передбачений договором визначає, як заборгованість за договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними кредиторові.

У даному випадку позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на штраф, передбачений п. 5.5 договору, який за своєю правовою природою є штрафною санкцією. Тому це не є грошові зобов'язання у розумінні вимог статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Виходячи із положень зазначених норм, стягнення штрафу не породжує прав і обов'язків у розумінні зобов'язальних правовідносин, а є способом захисту тих прав, які вже виникли з інших існуючих правовідносин і щодо яких виник спір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 23.07.2013 року по справі № 905/909/13-г.

Враховуючи вищенаведене, та приймаючи до уваги неправомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму штрафу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 357,00 грн. 3% річних та 1665,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі в частині немайнової вимоги про надання документації залишається за позивачем, у зв`язку з відмовою в позові в цій частині. Судовий збір в частині майнової вимоги про стягнення коштів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 1329,86 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Державного підприємства Харківський машинобудівний завод ФЕД (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 132, код ЄДРПОУ 14310052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту (61001, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 21, код ЄДРПОУ 38278590) 6224,00 грн. штрафу та 1329,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 23.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_3

922/1622/18