Рішення

від 21.01.2019 по справі 810/2705/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року м.Київ № 810/2705/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське рибне господарство" до Германівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю:

- представники позивача: Зануда М.Г., керівник, Гамоля О.Ф., ордер серії КС №347050 від 19.11.2018,

- відповідач: не з'явився,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Обухівське рибне господарство" (далі-позивач ) з позовом до Германівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі-відповідач ) про визнання незаконним та скасування рішення Германівської сільської ради Обухівського району Київської області від 11.05.2018 року №219/29-VII "Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ "Обухівське рибне господарство в особі директора Зануди М.Г.".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 (суддя Лиска І.Г.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №810/2705/18 за позовом ТОВ "Обухівське рибне господарство" до Германівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське рибне господарство" - задоволено.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року скасовано, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське рибне господарство" до Германівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13.08.2018 матеріали адміністративної справи надішли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/2705/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що спірним рішенням було вирішено, зокрема вважати діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство незаконною та заборонено господарську діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство на ставу Германівський до узаконення господарських відносин. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного рішення, оскільки на думку позивача, у Германівської сільської ради Обухівського району Київської області відсутні повноваження щодо прийняття такого рішення. Так, позивач наголосив на тому, що Закон України Про місцеве самоврядування в Україні не передбачає конкретних форм контролю та втручання органів місцевого самоврядування в фінансово-господарську діяльність підприємств, які не належать до комунальної власності, та не передбачає у органів місцевого самоврядування повноважень на встановлення заборони для здійснення товариством господарської діяльності. Крім того, позивач зазначив про те, що питання щодо заборони діяльності ТОВ Обухівське рибне господарство не було розглянуто на засіданні постійної комісії Германівської сільської ради Обухівського району Київської області, а було винесено на обговорення на сесію ради, коли фактично одразу відбулось голосування з проект рішення.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. Присутні у судовому засіданні 21.01.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити. Відповідач у судове засідання, призначене на 21.01.2019, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

18.01.2019 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Германівської сільської ради.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Обухівське рибне господарство (ідентифікаційний код: 41284667, місцезнаходження: 08753, Київська обл., Обухівський р-н., с.Германівка, вул.Виговського, буд.36) 14.04.2017 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.04.2017 (а.с.30-31).

З вказаної виписки вбачається, що основним видом економічної діяльності позивача є: код КВЕД 03.12 Прісноводне рибництво (аквакультура). Відповідно до п.3.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Обухівське рибне господарство , затвердженого рішенням Загальних зборів учасників протокол №2 від 26.10.2017, предметом діяльності товариства є: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство, зокрема, прісноводне рибальство, прісноводне рибництво (аквакультура) (а.с.35-52).

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача Національним університетом біоресурсів і природокористування України було розроблено Режим рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованої на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області.

Вказаний Режим рибогосподарської експлуатації водойми (ставу) 23.10.2017 був погоджений Київським рибоохоронним патрулем Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області та 07.11.2017 погоджений Державним агентством рибного господарства України.

Режимом рибогосподарської експлуатації водойми (ставу) передбачено здійснення вселення водних біоресурсів (короп (1-річка та 2-річка), товстолобик (1-річка та 2-річка) та білого амуру (1-річка та 2-річка) та ін.) у період з 2017 по 2026 роки та вилучення водних живих ресурсів у вказаний період у обсягах, визначених п.11 режиму.

Термін дії режиму з 07.11.2017 по 31.12.2026 (а.с.145-151).

Також у 2017 році Навчально-науково-виробничою лабораторією біопродуктивності водойм та рибогосподарської екології Науково-дослідного інституту технологій та якості продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України було розроблено Науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованої в межах села Германівка Обухівського району Київської області (площа 34,2 га) (а.с.152-173).

У Науково-біологічному обґрунтуванні рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованої в межах села Германівка Обухівського району Київської області (площа 34,2 га) зазначено, зокрема, про склад біоресурсів ставу, обсяги його записів та про його репродуктивність.

Судом встановлено, що 24.04.2018 до водойми (ставу) площею 34,2 га, розташованої на р.Червона в межах с.Германівка, Обухівського р-ну, було здійснено вселення водних ресурсів (товстолобиків гібриду дворічка) у кількості 10000 екземплярів та загальною масою 1500,00 кг, про що свідчить акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів від 24.04.2018, підписаний керівником ТОВ Обухівське рибне мистецтво Зануда М.Г., заступником начальника відділу іхтіології Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області, начальником відділу рибоохоронного патруля №2 Сингаївським В.А. та депутатом Обухівської районної ради від с.Германівка Коваленком М.П. та затверджений 07.05.2018 головою Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області Мухіним В.М. (а.с.176).

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області було видано позивачу дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 15.05.2018 №18.

Відповідно до вказаного дозволу позивачу було надано право на здійснення такого виду спеціального використання як промислове рибальство, любительське та спортивне рибальство на умовах спеціального використання, відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованої на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області. Відповідно до вказаного дозволу дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення відповідно до пункту 11 Режиму рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованого на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області) без лімітування та квотування .

Строк дії дозволу з 15 травня 2018 р. по 15 травня 2023 р. (а.с.174-175).

Судом встановлено, що 11.05.2018 Германівською сільською радою Обухівського району було прийнято рішення Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ Обухівське рибне господарство в особі директора Зануди М.Г №219/29-VII, яким встановлено вважати діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство незаконною.

Заборонено господарську діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство на ставу Гермаівський до узаконення господарських відносин (а.с.27).

Копія вказаного рішення та копія результатів відкритого поіменного голосування за питання Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ Обухівське рибне господарство були направлені Германівською сільською радою Обухівського району позивачу супровідним листом від 22.05.2018 №5/01-22 у відповідь на запит позивача про доступ до публічної інформації від 16.05.2018 (а.с.28). Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст.2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з чч.1-2 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частинами 1-2 ст.11 Закону №280/97-ВР визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ч.3 ст.12 Закону №280/97-ВР).

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.40 Закону №280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Частиною 1 ст.46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Відповідно до ч.ч.4-5 ст.46 Закону №280/97-ВР наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (ч.7 ст.46 Закону №280/97-ВР). Згідно з ч.1 ст.47 Закону №280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Частиною 4 ст.47 Закону №280/97-ВР встановлено, що постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Відповідно до ч.10 ст.47 Закону №280/97-ВР за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 2 ст.59 Закону №280/97-ВР визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (ч.3 ст.59 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( ч.12 ст.59 Закону №280/97-ВР).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2018 Германівською сільською радою Обухівського району було прийнято рішення Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ Обухівське рибне господарство в особі директора Зануди М.Г №219/29-VII, яким встановлено вважати діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство незаконною та заборонено господарську діяльність ТОВ Обухівське рибне господарство на ставу Германівський до узаконення господарських відносин.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття спірного рішення, зазначив про те, що у відповідача відсутні повноваження щодо встановлення заборон на здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності.

Так, під час розгляду справи позивач зазначив про те, що ТОВ Обухівське рибне господарство , здійснюючи рибництво із використанням водного об'єкту - ставу, розташованого на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області, ніяким чином не порушує вимоги чинного законодавства.

Позивач наголосив, що господарська діяльність у вигляду рибництва здійснюється ним на підставі спеціального дозволу та режиму рибогосподарської експлуатації водойми, а тому ТОВ Обухівське рибне господарство має право на користування вищевказаним водним об'єктом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Дослідивши спірне рішення, судом встановлено, що у вказаному рішенні відповідач посилається на Закон України Про аквакультуру , не зазначаючи при цьому, конкретні норми вказаного нормативно-правового акту, які зумовили прийняття спірного рішення.

Так, принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури визначені Законом України Про аквакультуру від 18.09.2012 №5293-VI (далі - Закон №5293).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №5293 у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Статтею 12 Закону №5293 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, відповідач заборонив ТОВ Обухівське рибне господарство здійснювати господарську діяльність на ставу Германівський до узаконення господарських відносин.

Суд звертає увагу на те, що спірне рішення не містить жодних обґрунтувань та мотивів того, які саме обставини зумовили його прийняття та в чому полягає порушення позивачем правил ведення господарської діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Проте, відповідач під час розгляду справи не надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У судовому засіданні 02.10.2018 був присутній представник відповідача Слюсар Валентина Іванівна, яка є Германівським сільським головою.

Представник відповідача не надав пояснень та інформації про те, в чому полягають та чим підтверджуються порушення позивачем правил ведення господарської діяльності.

Представником відповідача не було надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття спірного рішення, що думку суду, свідчить про необґрунтованість його прийняття.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив про те, що питання щодо заборони діяльності ТОВ Обухівське рибне господарство не було розглянуто на засіданні постійної комісії Германівської сільської ради, а було винесено на обговорення на сесію ради, коли фактично одразу відбулось голосування за проект рішення, що на думку позивача, свідчить про порушення порядку прийняття спірного рішення.

Суд зазначає, що вказані доводи позивача відповідачем не спростовані, а наданий відповідачем на запит позивача лист від 22.05.2015 №5/01-22, в якому зазначено, що сесія ради була скликана на вимогу депутатського корпусу, є недостатніми для висновків суду про дотримання відповідачем відповідної процедури.

Суд звертає також увагу на те, що пунктом 2 спірного рішення встановлено заборону господарської діяльності позивача на ставу Германівський до узаконення господарських відносин, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

За змістом статті 2 Закону №877, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Отже, у разі встановлення заборони господарської діяльності ТОВ Обухівське рибне господарство , відповідач повинен звернутись до суду із позовом про зупинення господарської діяльності позивача на ставу Германівський , чого відповідачем зроблено не було.

Під час розгляду справи позивач наголошував на тому, що ТОВ Обухівське рибне господарство , здійснюючи рибництво, правомірно використовує водойму (став), розташований на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем надано Режим рибогосподарської експлуатації водойми (ставу), розташованої на р.Червона в межах села Германівка Обухівського району Київської області, погоджений Київським рибоохоронним патрулем Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області та Державним агентством рибного господарства України, а також дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 15.05.2018 №18, виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України визначено, що водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт). Згідно з ч.1 ст.1 Закону №5293 рибницький ставок - рибогосподарський водний об'єкт, призначений для розведення, утримання та/або вирощування об'єктів аквакультури;

рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об'єктів аквакультури;

ставкова аквакультура - діяльність з розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури з використанням рибницьких ставків, штучно створених водойм (руслових, балочних або одамбованих ставків), відокремлених від материнських водних об'єктів (їх частин), лиманів, обводнених торфових кар'єрів тощо.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №5293 рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Частини рибогосподарського водного об'єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об'єкта визначаються координатами відведеної акваторії. Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються. Згідно з ч.2 ст.14 Закону №5293 рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства. Частиною 3 ст.14 Закону №5293 передбачено, що об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму. Згідно із ч.6 ст.14 Закону №5293 договір оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, що визначаються за згодою сторін, є: об'єкт оренди; строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання частини рибогосподарського водного об'єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України; умови і строки передачі об'єкта оренди суб'єкту аквакультури; умови збереження стану об'єкта оренди; умови повернення суб'єктом аквакультури об'єкта оренди; встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об'єкта оренди; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України можуть конкретизуватися його умови. Державна реєстрація права оренди здійснюється відповідно до закону (ч.9 ст.14 Закону №5293). Відповідно до ч.1 ст.51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки , озера та замкнені природні водойми.

Згідно з ч.2 ст.51 Водного кодексу України не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об'єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Частиною 3 ст.51 Водного кодексу України визначено, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Відповідно до ч.4 ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно з ч.5 ст.51 Водного кодексу України надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 6 ст.51 Водного кодексу України встановлено, що водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Типова форма договору оренди водних об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об'єктів визначаються у договорі оренди (ч.ч.8-9 ст.51 Водного кодексу України).

Відповідно до ч.10 ст.51 Водного кодексу України методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.11 ст.51 Водного кодексу України визначено, що сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом.

Частиною першою статті 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.59 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Частиною 4 ст.59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми , болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. Згідно із ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Так, порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Частиною 2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Згідно з ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Отже, рибогосподарські водні об'єкти надаються у користування в порядку передбаченому ст.51 Водного кодексу України, а рибогосподарські технологічні водойми у порядку, визначеному ст.14 Закону України Про аквакультуру .

Так, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

При цьому, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України.

Проте визначення того чи є достатніми для ведення господарської діяльності позивачем на ставу Германівський наявних у позивача документів виходить за межі предмету доказування у даній справі, оскільки суд повинен оцінювати правомірність та обґрунтованість оспорюваного у справі рішення.

Приймаючи до уваги, що спірне рішення не мітить обґрунтування щодо порушення позивачем конкретних норм законодавства,а відповідачем під час розгляду справи не надано відзив на позовну заяву чи будь-яких письмових пояснень щодо необхідності та доцільності прийняття спірного рішення, що в силу ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про визнання відповідачем позову.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного рішення, а тому, суд вважає, що таке рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Германівської сільської ради Обухівського району Київської області від 11.05.2018 року №219/29-VII "Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ "Обухівське рибне господарство в особі директора Зануди М.Г.".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.06.2018 №513 (а.с.23).

Враховуючи задоволення позовної, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Германівської сільської ради Обухівського району Київської області.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення складено та підписано 22.01.2019 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Германівської сільської ради від 11.05.2018 року №219/29-VII "Про доцільність подальших господарських відносин з ТОВ "Обухівське рибне господарство в особі директора Зануди М.Г.".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Обухівське рибне господарство (ідентифікаційний код: 41284667, місцезнаходження: 08753, Київська обл., Обухівський р-н., с.Германівка, вул.Виговського, буд.36) судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Германівської сільської ради (ідентифікаційний код: 04362792, місцезнаходження: 08753, Київська обл., Обухівський р-н, с.Германівка, вул. Б.Хмельницького, буд.22).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.