Рішення

від 10.01.2019 по справі 813/3277/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3277/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак О.М.,

представника позивача Дроздова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства Євротек до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство Євротек із позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення форми Ш №0062101205 від 23.06.2018 про нарахування штрафу в розмірі 20% та в сумі 27101,24грн. за прострочення сплати орендної плати з юридичних осіб;

- визнати бездіяльність Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу ПрАТ Євротек в сумі 466320,54 грн. з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку у м. Херсоні за адресою: проспект Будівельників, 15, 17 - протиправною;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в особі керівника (заступника керівника) прийняти рішення щодо усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків позивача - ПрАТ Євротек з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, із списанням безнадійного податкового боргу і нарахованої на цю заборгованість суми пені і перенесенням раніше сплачених коштів згідно з їх призначенням, вказаним в платіжних дорученнях.

Ухвалою від 30.07.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 17.08.2018 суддя відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 12.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку ПрАТ Євротек з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період 2015 - 2016 роки, визначеної податковими деклараціями з плати за землю за 2015 - 2016 роки від 26.09.2017 №9276996620, №9271125978. За результатами перевірки складено акт від 06.06.2018 №1860/21-22-12-05/23509930 та прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі за землю від 23.06.2018 № 0062101205. Позивач вважає вказане рішення протиправним та зазначає, що постановою господарського суду Львівської області від 16.01.2013 у справі № 914/105/13 приватне акціонерне товариство Євротек визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Надалі, в процесі ліквідаційної процедури ПрАТ Євротек досягнуто домовленість з кредиторами про укладення мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Львівської області і з 06.08.2015 платоспроможність ПрАТ Євротек відновлено, а провадження у справі про банкрутство - припинене. Як стверджує позивач, податковий орган повинен був заявити свої конкурсні вимоги до позивача - ПрАТ Євротек (зокрема, з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466320,54 грн) в строк до 24.02.2013, а незаявлення вимог мало наслідком безумовне припинення (погашення) таких вимог безпосередньо у відповідності до норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . В якості поточних вимог жодні вимоги про сплату орендної плати за ділянку за адресою: м. Херсон, пр. Будівельників, 15, 17 відповідач до позивача у процедурі банкрутства не заявляв.

Вказане, на думку позивача, також підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/3151/16, у якій суд вказав, що оскільки вимоги позивача до відповідача в процедурі банкрутства у встановлені Законом №2343-ХІІ строки не заявлялися, в реєстр вимог конкурсних кредиторів не вносились, тому грошові зобов'язання, зокрема, визначені податковими повідомленнями-рішеннями вважаються погашеними та не можуть набути статусу податкового боргу.

Також позивач зазначає, що всупереч висновкам відповідача про порушення податкового законодавства, в тому числі, викладеним в акті перевірки і в оскарженому рішенні, позивач добровільно донарахував і сплатив за 2015-2017 роки орендної плати на загальну суму 929 155,36 грн, а також сплатив штрафи за вказаний період в сумі 27 874,67грн.

Проте, з даних інтегрованої картки платника податків стає очевидно, що на початок періоду - 31.12.2016, відповідач продовжує обраховувати в якості негативного сальдо суму боргу, нараховану згідно з податковим повідомленням-рішенням, а саме: 466320,54 грн.

Отже, всі платежі за орендну плату, нараховані позивачем, неправомірно зараховувалися відповідачем на погашення неіснуючого боргу перед бюджетом за податковим повідомленням-рішенням 2012 року. Таким чином, у позивача штучно, з вини відповідача, виникала неустойка. Саме таке штучне викривлення балансу розрахунків відповідачем і призвело до прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На думку позивача, внаслідок протиправних дій контролюючого органу, в тому числі і щодо невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, а також недотримання норм Закону України Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом , у ПрАТ Євротек утворилась штучна заборгованість з орендної плати, на суму якої відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.08.2015 у справі № 914/105/13 відновлено платоспроможність ПрАТ Євротек . В період з 2014 року по 2017 рік в інтегрованих картках ПрАТ Євротек обліковується заборгованість у сумі 466320,54 грн з орендної плати.

Відповідач зазначає, що підприємством сплачено задекларовані податкові зобов'язання у повному обсязі, проте у зв'язку з тим, що з 2014 року в інтегрованій картці платника обліковується заборгованість у сумі 466320,54 грн, відбувається погашення податкового боргу. Наступні сплати зараховані у рахунок сплати податкового боргу, у зв'язку з чим виникли штрафні санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі представника не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку ПрАТ Євротек з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період 2015 - 2016 роки, визначеної податковими деклараціями з плати за землю за 2015 - 2016 роки від 26.09.2017 №9276996620, № 9271125978.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 06.06.2018 № 1860/21-22-12-05/23509930.

Перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, яке полягає в тому, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, а саме: відповідно до податкової декларації з плати за землю від 26.09.2017 №9271125978:

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 28.03.2018, сума сплаченого боргу 7321,35 грн, кількість днів затримки - 183;

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 28.03.2018, сума сплаченого боргу 37847,40 грн, кількість днів затримки - 183;

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 25.04.2018, сума сплаченого боргу 4764,60 грн, кількість днів затримки - 211;

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 25.04.2018, сума сплаченого боргу 40404,10 грн, кількість днів затримки - 211;

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 29.05.2018, сума сплаченого боргу 2207,90 грн, кількість днів затримки - 245;

відповідно до податкової декларації з плати за землю від 26.09.2017 №9276996620:

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 29.05.2018, сума сплаченого боргу 24940,05 грн, кількість днів затримки - 245;

- граничний термін сплати 27.09.2017, дата сплати 29.05.2018, сума сплаченого боргу 18020,80грн, кількість днів затримки - 245;

На підставі акта та за результатами перевірки Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняло податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю від 23.06.2018 № 0062101205 у розмірі 20% в сумі 27101,24 грн.

Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся із відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з нормами ст. 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених вказаним Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені вказаним Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Поряд з цим, п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 вказаного кодексу.

Так, згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

У відповідності до приписів п. 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з вказаним Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України).

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених вказаним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд встановив, що між ПрАТ Євротек та Херсонською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,2828 га в м. Херсоні по пр. Будівельників, 15, 17 (кадастровий номер №65101436600:04:001:0064). Термін дії договору оренди - до 12.05.2013.

Відповідно до актаперевірки №1883/15-2/23509930 та податкового повідомлення-рішення №0008421502 від 11.10.2012, Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, позивачеві нараховано 466320,54 грн., що складалися з основного платежу - 384363,63 грн, та штрафних санкцій - 81956,91 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте залишено без змін рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової служби у Херсонській області №6836/10/10-206 від 18.12.2012 та рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 21.01.2013 №946/6/10-2215.

У судовому порядку вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

У відповідності до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, податкове зобов'язання позивача, визначене у податковому повідомленні-рішенні №0008421502 від 11.10.2012, було узгодженим в загальній сумі з моменту прийняття рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 21.01.2013 №946/6/10-2215, тобто, з 21.01.2013 вказана сума стала податковим боргом позивача.

Разом з цим, суд встановив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.01.2013 у справі № 914/105/13 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ Євротек , та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2013 у вказаній справі ПрАТ Євротек визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та зобов'язано ліквідатора надати суду докази публікації в офіційних друкованих виданнях оголошення про визнання його банкрутом.

Отже, для конкурсних кредиторів позивача, а також і для податкових органів, встановлено строк для направлення ліквідатору грошових вимог до банкрута.

Відповідно до п. 1.3 Податкового кодексу України, вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з банків, на які поширюються норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Отже, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначаються Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 №2343-ХІІ.

У зв'язку із набранням чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 22.12.2011 №4212-VІ після порушення справи про банкрутство ПрАТ Євротек та оголошення його банкрутом, а саме 19.01.2013 Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №2343 викладено в новій редакції.

Водночас, п.1-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 22.12.2011 №4212-VІ передбачено, що положення вказаного Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності вказаним Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарський суд не прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд встановив, що у справі №914/105/13 про банкрутство ПрАТ Євротек процесуальні документи суду (порушення справи про банкрутство, визнання позивача банкрутом) прийняті в період до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 22.12.2011 №4212, тобто, застосуванню підлягає Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 14.05.1992 №2343-ХІІ у редакції, зі змінами станом на 04.11.2012.

В свою чергу, частини 1 та 2 статті 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 №2343, у редакції зі змінами станом на 04.11.2012 визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, системний аналіз норм закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дає підстави стверджувати, що відповідач повинен був заявити конкурсні вимоги до позивача - ПрАТ Євротек (з орендної плати з юридичних осіб в сумі 466320,54 грн) в строк до 24.02.2013, а незаявлення вимог мало наслідком безумовного припинення (погашення) таких вимог безпосередньо у відповідності до норм Закону України від 14.05.1992 №2343 Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Із змісту ухвали Господарського суду Львівської області від 20.03.2013 у справі №914/105/13 випливає, що вимоги відповідача до позивача в процедурі банкрутства у встановлені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 №2343 у строки не заявлялися, в реєстр вимог конкурсних кредиторів не вносилися.

Надалі, в процесі ліквідаційної процедури, ПрАТ Євротек досягнуто домовленості з кредиторами про укладення мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.08.2015, і відповідно з 06.08.2015 платоспроможність ПрАТ Євротек відновлена, а провадження у справі про банкрутство - припинене.

Крім того, суд із змісту ухвали про затвердження мирової угоди встановив, що в процесі ліквідаційної процедури ПрАТ Євротек погашено грошові вимоги конкурсних кредиторів третьої черги (зобов'язання зі сплати податків і зборів), які заявили такі конкурсні вимоги, зокрема, виконано зобов'язання, заявлені ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України на суму 6 006,80 грн, ДПІ у м. Івано-Франківську Державної податкової служби України на суму 2 127,58 грн, ДПІ у м.Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України на суму 47 697,51 грн, ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України на суму 13 033,96 грн, ДПІ у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби України на суму 20 050,99 грн, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби України на суму 193,45 грн, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби України на суму 320 333,39 грн.

12.05.2013 закінчився строк дії договору оренди земельної ділянки, укладений між ПрАТ Євротек та Херсонською міською радою.

14.06.2017 на підставі пункту 1.4. рішення Херсонської міської ради від 28.04.2017 №678 між позивачем та Херсонською міською радою укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 07.04.2009 №040971300110, якою строк договору оренди продовжено з 12.05.2013 до 12.05.2018, а позивача зобов'язано протягом трьох місяців зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 9124485 від 05.07.2017 позивач зареєстрував право оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, проспект Будівельників (вулиця Будівельників) 15,17, кадастровий №6510136600:04:001:0064.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Момент виникнення права на земельну ділянку визначений у ст. 125 Земельного Кодексу України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.

Отже, з моменту державної реєстрації речового права у позивача виник обов'язок сплачувати земельний податок в формі орендної плати за земельну ділянку площею 1,2828 га в м. Херсоні по проспекту Будівельників 15, 17.

Суд також встановив, що відповідач у 2016 році прийняв і направив позивачеві податкову вимогу від 31.03.2016, яка оскаржена останнім в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/3151/16, що набрала законної сили встановлено, що контролюючий орган у встановлений законом строк не заявив свої вимоги щодо стягнення податкової заборгованості, тобто не скористався своїм правом, визначеним законодавством України. В постанові також вказано, що суд, позитивно оцінюючи твердження відповідача, зазначає, що оскільки вимоги позивача до відповідача в процедурі банкрутства у встановлені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 №2343 строки не заявлялися, в реєстр вимог конкурсних кредиторів не вносились, тому грошові зобов'язання, зокрема визначені податковими повідомленнями-рішеннями вважаються погашеними та не можуть набути статусу податкового боргу.

Суд також відзначив, що з урахуванням норм п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України, такий податковий борг відповідача міг бути стягнутий з відповідача лише протягом 1095 днів з моменту його виникнення, тобто у строк до 01.02.2016 року, однак позивачем податкова вимога винесена лише 31.03.2016 року, тобто через два місяці після закінчення строку позовної давності.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексуУкраїни визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 вказаної статті, під терміном безнадійний податковий борг розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений вказаним Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності, який становить 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 вказаної статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 вказаної статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 -денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сума боргу позивача з орендної плати, яка виникла до 2013 року - в сумі 466320,54 грн., є погашеною у відповідності до норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 №2343, оскільки вимоги про сплату орендної плати за ділянку за адресою: м. Херсон, пр. Будівельників, 15, 17 відповідачем до позивача у процедурі банкрутства не заявлялися.

Надалі, у 2017 році відповідач листом від 22.08.2017 №3402/10/21-22-12-05-12 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) повідомив про порушення позивачем вимог законодавства в частині декларування та сплати податкових зобов'язань з орендної плати за 2015-2017 роки.

Позивач, в свою чергу, листом від 13.09.2017 №00013/09-К/2017 на вказаний лист відповідача надав відповідь та повідомив про намір самостійно нарахувати і сплатити зобов'язання з орендної плати за 2016 - 2017 роки із нарахуванням штрафу за самостійно виявлену помилку в розмірі 3% від суми зобов'язання.

Із наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень та з долучених до матеріалів справи бухгалтерських довідок №39 - 41 від 19.09.2017 та платіжних доручень, суд встановив, що позивач сплатив орендну плату:

1) за 2015 рік - з 06.08.2015 (день відновлення платоспроможності позивача по 31.12.2015) орендну плату в сумі 143 884,93 грн, та штраф 3% (в порядку п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України) в сумі 4 316,56 грн. відповідно до платіжних доручень №25310 від 19.09.2017 та №25312 від 20.09.2017;

2) за 2016 рік - 511 344,00 грн. орендну плату та 15 340,32 грн. штраф відповідно до платіжного доручення №25311 від 19.09.2017;

3) за 1 півріччя 2017 року - з 01.01.2017 по 02.07.2017 (місяць реєстрації речового права за додатковою угодою до договору оренди) - 273926,43 грн. орендну плату та 8217,79грн. штрафу відповідно до платіжного доручення №25309 від 19.09.2017.

Отже, позивач самостійно донарахував та сплатив за 2015-2017 роки орендну плату на загальну суму 929155,36 грн., а також штрафні санкції за такий період в сумі 27874,67 грн.

Сума місячного платежу з серпня 2017 року по грудень 2017 року, що відображена в податковій декларації, становила 45168,70 грн.

26.09.2017 позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2017 рік, в якій відобразив вказані донарахування орендної плати.

У подальшому, відповідач прийняв та направив позивачеві податкову вимогу №7371-17 від 11.10.2017 на суму 821391,50 грн. та прийняв рішення про опис майна в податкову заставу №7371-17 від 11.10.2017.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №813/3959/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправною і скасовано податкову вимогу відповідача №7371-17 від 11.10.2017 на суму 821391,50 грн., а також визнано протиправним і скасовано рішення відповідача про опис майна в податкову заставу №7371-17 від 11.10.2017.

З пояснень представника позивача встановлено, що, в свою чергу, не заперечувалось відповідачем, на початок періоду 31.12.2016, відповідач продовжує обраховувати в якості негативного сальдо суму боргу 466320,54 грн., нараховану згідно з податковим повідомленням-рішенням №0008421502 від 11.10.2012.

У зв'язку із тим, що в інтегрованій картці платника обліковується заборгованість в сумі 466320,54 грн., усі сплати зараховані у рахунок погашення податкового боргу, на підставі чого виникли штрафні санкції.

До матеріалів справи долучено платіжні доручення, що підтверджують сплату орендної плати за землю, а саме:

- №25330 від 25.10.2017 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за вересень 2017 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- №25351 від 28.11.2017 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за жовтень 2017 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- №25366 від 28.12.2017 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за листопад 2017 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- №25380 від 25.01.2018 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за грудень 2017 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- № 25393 від 27.02.2018 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за січень 2018 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- № 25404 від 27.03.2018 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за лютий 2018 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- № 25421 від 25.04.2018 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за березень 2018 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09;

- №25463 від 29.05.2018 на суму 45168,72 грн., із призначенням платежу 101, 23509930, сплата орендної плати за квітень 2018 року за адресою м. Херсон, вул.Будівельників, 15,17 за договором земельної ділянки від 27.02.09.

З розрахунку штрафної санкції, що є додатком до податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 №0062101205, вбачається, що нарахування штрафу здійснюється з 27.09.2017 року, при цьому, не вказано, за які саме місяці нараховано штрафні санкції.

Таким чином, суд встановив, що всі платежі за орендну плату, нараховані позивачем, зараховувалися відповідачем на погашення неіснуючого боргу перед бюджетом за податковим повідомленням-рішенням №0008421502 від 11.10.2012, а тому у позивача безпідставно виникала неустойка, що в результаті призвело до прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №0062101205 від 23.06.2018 є протиправним, а тому таке необхідно скасувати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу ПрАТ Євротек в сумі 466320,54грн. з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.2.1. Порядку під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п.3.1. Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно із п.3.2. Порядку днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Згідно з п. 4.3. Порядку, у випадку, передбаченому пункту 2.1 розділу II Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку.

Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

З наведеного вбачається, що днем виникнення безнадійного податкового боргу є дата прийняття рішення керівником органу доходів і зборів, що належить до дискреційних повноважень органу доходів і зборів. Таким чином, списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником органу доходів і зборів і це виключно його право визнати борг безнадійним та прийняти рішення про його списання.

Згідно з п. 4.1. Порядку платник податків має право звернутися до органу доходів і зборів із письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню лише, щодо податкового боргу платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Проте, суду не подані докази звернення позивача до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу, докази розгляду такого питання останнім в матеріалах справи також відсутні, що, в свою чергу, свідчить про передчасність позовних вимог в цій частині.

З огляду на вказане, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків позивача в інтегрованій картці платника податків, із списанням безнадійного податкового боргу і нарахованої на цю заборгованість суми пені і перенесенням раніше сплачених коштів згідно з їх призначенням, вказаним в платіжних дорученнях, суд зазначає наступне.

Підпунктом 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 вказаного Кодексу, зокрема, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).

Згідно з абзацами 6-14 пункту 2 Розділу I Порядку №422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю.

Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

Перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідно до абзаців першого - другого пункту 5 Розділу I Порядку №422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій картці платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Абзацами п'ятим - шостим пункту 5 Розділу I Порядку №422 визначено, що у разі необхідності коригування облікових показників в інтегрованій картці платника у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

З аналізу наведених норм випливає висновок, що проведення коригування облікових показників забезпечується відповідними підрозділами контролюючого органу за рішенням керівника.

Як вже встановив суд питання про списання безнадійного податкового боргу позивача в сумі 466320, 54 грн. відповідач не вирішував, а тому у відповідача немає підстав проводити відповідні коригування облікових показників в інтегрованій картці платника податків. Таким чином, позовні вимоги заявлені позивачем в цій частині є також передчасними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 №475/97- ВР, який набув чинності 03.08.1997, ратифіковано Конвенцію.

Стаття 17 Закону України Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV визначає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини по справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі Михайлюкта Петров проти України (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права .

Згідно з вимогами ст.78 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач заявив три позовних вимоги, одна з яких про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновою вимогою, та дві позовних вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, які є немайновими вимогами. За подання до суду позовної вимоги майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1762 грн. За дві позовних вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплатити 3524 грн. (1762,00грн. *2). Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви мав становити 5286 грн.(1762грн.*3).

Позивач, в свою чергу, сплатив судового збору в загальній сумі 14759, 00 грн. відповідно до платіжних доручень №25459 від 17.07.2018, №25479 від 10.08.2018, №25460 від 17.07.2018. Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір в сумі 9473грн. (14759грн.-5286грн.). У зв'язку з цим, позивач подав клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У зв'язку з викладеним, з Державного бюджету позивачу необхідно повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 9473 грн.

З врахуванням положень ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі форми Ш №0062101205 від 23.06.2018.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу приватного акціонерного товариства Євротек в сумі 466320,54 грн. з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку у м.Херсоні за адресою: проспект Будівельників, 15, 17 та зобов'язання Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі в особі керівника (заступника керівника) прийняти рішення щодо усунення перекручень (викривлень) показників стану розрахунків приватного акціонерного товариства Євротек з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, із списанням безнадійного податкового боргу і нарахованої на цю заборгованість суми пені і перенесенням раніше сплачених коштів згідно з їх призначенням, вказаним в платіжних дорученнях відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі код ЄДРПОУ 39394259, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства Євротек код ЄДРПОУ 23509930, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, 359, судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Повернути з Державного бюджету приватному акціонерному товариству Євротек код ЄДРПОУ 23509930, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Городоцька, 359 надмірно сплачений судовий збір в сумі 9473 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят три) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 21.01.2019.

Суддя А.Г. Гулик