Ухвала

від 22.01.2019 по справі 640/21799/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 22 січня 2019 року                                        м. Київ                                        № 640/21799/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний страховий брокер «Міжнародна система перестрахування «ПСП» про стягнення штрафу,                                                      У С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний страховий брокер «Міжнародна система перестрахування «ПСП» про стягнення штрафу. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків. Позовну заяву було залишено без руху, з підстав відсутності доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову. 14.01.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не має можливості здійснити сплату судового збору, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань у частині видатків на сплату судового збору на перший квартал 2019 року. Суд, вважає, що клопотання  представника позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.           Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.           З вищевикладеного вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.           При цьому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін. Суд приходить до висновку що доводи позивача не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а відтак суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Проте, суд звертає увагу на те, що ухвалою від 26.12.2018 судом було установлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, а ураховуючи встановлений приписами ст. 169 КАС України максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів, суд вважає за можливе надати 5 денний строк з моменту отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до положень ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до переконання про наявність підстав для відмови у клопотанні позивача про відстрочення від сплати судового збору та надання додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви. Керуючись статтями 121, 133, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : 1.У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відстрочення сплати судового збору відмовити. 2.Надати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 5 денний строк з моменту отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                           Н.М. Шевченко