Постанова

від 23.01.2019 по справі 826/16207/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 826/16207/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи Гундар А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_5

до державного реєстратора - приватного нотаріуса

Київського міського нотаріального округу

Гречаної Руслани Тарасівни,

третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору : об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

ЖК Микитська слобода

про скасування державної реєстрації юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Микитська слобода про скасування державної реєстрації юридичної особи - ОСББ ЖК Микитська слобода .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що установчі збори ОСББ були проведені з дотриманням вимог законодавства, рішення порядку денного прийняті більшою кількістю голосів, протокол належно оформлений і відповідає вимогам законодавства, а також з того, що у відповідача не було підстав для відмови в реєстрації юридичної особи - ОСББ ЖК Микитська слобода .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач через своїх представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала апеляційні скарги, в яких просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що установчі збори ОСББ були проведені без повідомлення всіх співвласників квартир, зокрема безпосередньо позивача, у порядку, визначеному законодавством, що рішення прийнято недостатньою кількістю голосів, що у протоколі зборів неправильно зазначено загальну площу будинку, що дії представників ОСББ з реєстрації даного об'єднання є незаконними через оформлення протоколу з порушенням нормативних вимог, за неповного волевиявлення всіх власників квартир та нежитлових приміщень будинку, а крім того апелянт та її представник вважають незаконними і дії нотаріуса (відповідача у справі) щодо прийняття рішення про реєстрацію ОСББ.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване нею рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 р. провадження у справі було відкрито, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Третьою особою - ОСББ ЖК Микитська слобода подано відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСББ просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на тому, що у виниклих правовідносинах права та законні інтереси позивача взагалі не порушені, що доводи апелянта безпідставні, а висновки суду першої інстанції - обґрунтовані та законні.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується наявною у справі копією витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно від 06.04.2017 р. № 84424374.

24.06.2017 р. відбулися Установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, на яких, серед іншого, прийнято рішення про створення ОСББ ЖК Микитська слобода , затвердження його статуту і надання повно-важень представнику Установчих зборів ОСОБА_7 щодо державної реєстрації Об'єд-нання, що підтверджується наявною у справі копією протоколу №1 Установчих зборів від 24.06.2017 р.

08.08.2017 р. відповідачем проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ОСББ ЖК Микитська слобода , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис № 10731020000034861 від 08.08.2017 р.

Позивач, вважаючи протиправною державну реєстрацію ОСББ ЖК Микитська слобода як юридичної особи через порушення законодавчо визначеного порядку проведення установчих зборів ОСББ, відсутність необхідної кількості співвласників, неналежне повідомлення позивача про проведення таких зборів, оформлення протоколу зборів з порушеннями правових норм, незаконність дій представників ОСББ, а крім того, й через дії нотаріуса, звернулася до суду з цим позовом.

Судом першої інстанції було вирішено такий спір по суті виниклих правовідносин за правилами адміністративного судочинства.

Однак, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом неправильно вирішено питання підсудності даного спору, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень .

У п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 с. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, варто враховувати, що хоча публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад, в якому обов'язковою є участь суб'єкта владних повноважень, все ж таки сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не надає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких саме прав особа звернулася до суду.

При цьому, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі № 203/5827/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає обов'язковому врахуванню судом при розгляді даної справи.

Колегія суддів встановила, що предметом спору у даній справі є вчинення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ ЖК Микитська Слобода , протиправність проведення якої позивач, у першу чергу, обґрунтовує незаконністю проведення установчих зборів даного ОСББ та прийнятого на них рішення, а також, крім іншого, протиправністю дій нотаріуса як таких, що вчинені за наявності вказаних порушень законодавства.

Тобто, предметом спору у цій справі є правовідносини щодо наявності чи відсутності волевиявлення належної кількості осіб на створення юридичної особи та визначення її статутного документу, за своєю суттю є цивільно-правовими і мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

При цьому, в судовому засіданні представники позивача наполягали на протиправності проведення установчих зборів та прийнятого на них рішення та обґрунтовували протиправність оскаржуваних ними дій нотаріуса саме через те, що вона не перевірила такі обставини, зокрема не здійснила математичного розрахунку загальної кількості співвласників будинку і загальної площі приміщень та достатності кількості осіб для проведення установчих зборів і прийняття на них рішення.

Отже, між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

При цьому, апеляційним судом також враховують висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі Сокуренко і Стригун проти України , в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі Zand v. Austria ( Занд проти Австрії ) визначено, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів .

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було неповно встановлено обставини справи та порушено правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Отже, апеляційні скарги ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК Микитська слобода про скасування державної реєстрації юридичної особи - закрити.

Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: