Постанова

від 22.01.2019 по справі 0940/1517/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3291/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Старунського Д.М.

за участі секретаря судового засідання Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславівбуд на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року (суддя - Кафарський В.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславівбуд до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ1008/350/АВ/СП-ФС від 03.08.2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Станіславівбуд 23.08.2018 звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.08.2018 №ІФ1008/350/АВ/СП-ФС. В обґрунтування позовних вимог вказує, що на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді штрафу за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю, оскільки посадову особу Управління Держпраці в Івано-Франківській області було допущено до перевірки на підприємстві та представлено оригінали всіх запитуваних документів з питань дотримання законодавства про працю. Наголошує, що дослідження порядку укладання цивільно-правових договорів не входить до кола повноважень Держпраці, визначених у Положенні про Державну службу України з питань праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96. Крім цього, зазначає, що всі цивільно-правові договори втрачено, що підтверджується довідкою, виданою черговою частиною Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 18.06.2018 та наказом ТОВ Станіславівбуд від 19.06.2018 №1-з Про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у справі №0940/1517/18 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки. Окрім того, позивач наголосив на тому, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу, а тому вбачає підстави для скасування постанов, якими до позивача застосовано штрафні санкції.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до досліджених під час судового розгляду справи доказів та наданих сторонами пояснень у відповідача були достатні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 06.06.2018 №774-Д головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Сенчишаку І. М. в термін з 18.06.2018 по 20.06.2018 доручено здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у ТОВ Станіславівбуд . Відповідно до вказаного наказу, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.06.2018 №04-13/15-10/3854.

У зв'язку з ненаданням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспектором праці винесено вимогу про надання документів від 19.06.2018 №ІФ1008/350/ПД, якою директора ТОВ Станіславівбуд Максим`юка В. М. зобов'язано у строк до 15 год. 00 хв. 19.06.2018 надати: свідоцтво про державну реєстрацію; паспортні дані керівника, ідентифікаційний код, наказ про призначення (завірені копії); список працівників із зазначенням дати прийняття, посади, структурний підрозділ (станом на 2018 рік; завірені копії); накази про прийняття працівників на роботу, повідомлення в ДФС та квитанції про подання до них (завірені копії); накази про звільнення працівників з роботи за період 2017, 2018 роки та розрахунок при звільненні з працівниками (завірені копії); штатний розпис підприємства за 2015- 2018 роки (завірені копії); табелі обліку робочого часу працівників за період 2017, 2018 роки (завірені копії); відомості нарахування заробітної плати за період 2015-2018 роки (завірені копії);відомості на виплату заробітної плати за 2017-2108 роки (завірені копії); цивільно-правові договори, акти приймання-здачі виконаних робіт за 2016-2018 роки (завірені копії).

Інспектором праці Сенчишаком І.М. 20.06.2018 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ТОВ Станіславівбуд , однак, у зв'язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (цивільно-правові договори за 2017-2018 роки, акти приймання-здачі виконаних робіт), при цьому надавши довідку від 18.06.2018 з Івано-Франківського відділу поліції про те, що керівник ТОВ Станіславівбуд Максим'юк В.М. звернувся в ГУ НП в Івано-Франківській області щодо втрати папки з цивільно-правовими договорами, інспекційне відвідування зупинено до 12.07.2018, що зафіксовано у складеному акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.06.2018 за №ІФ1008/350/НД/АВ. Також 20.06.2018 інспектором праці винесено вимогу №ІФ1008/350/ПД про поновлення документів, необхідних на проведення інспекційного відвідування до 12.07.2018 та зобов'язано директора ТОВ Станіславівбуд Максим'юка В.М. у строк до 10 год. 00 хв. 12.07.2018 надати завірені копії документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, а саме цивільно-правові договори, акти приймання-здачі виконаних робіт за 2017-2018 роки.

Начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 21.06.2018 видано наказ №889-Д Про зупинення терміну інспекційного відвідування ТзОВ Станіславівбуд до 12.07.2018.

Інспектором праці Сенчишаком І.М. 12.07.2018 здійснено повторну спробу проведення інспекційного відвідування у ТОВ Станіславівбуд . Однак, у зв'язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, а саме документів, визначених пунктами 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 вимоги про надання документів від 19.06.2018 №ІФ1008/350/ПД, а також відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, які зобов'язано надати згідно вимоги від 20.06.2018 №ІФ1008/350/ПД, інспектором праці складено акт від 12.07.2018 №ІФ1008/350/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування. Крім того, інспектором праці також складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 12.07.2018 №ІФ1008/350/АВ, яким зафіксовано порушення частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України .

Вищевказані акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.07.2018 №ІФ1008/350/НД/АВ та акт інспекційного відвідування від 12.07.2018 №ІФ1008/350/АВ направлено позивачу для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. У зв'язку із неотриманням позивачем вказаних документів, 31.07.2018 інспектором праці повторно надіслано їх позивачу для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

Відповідачем 20.07.2018 винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ІФ1008/350/АВ/СП, у якому зазначено, що розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідуванні 12.07.2018 відбудеться 03.08.2018 в Управлінні Держпраці в Івано-Франківській області у м. Івано-Франківськ, по вул. Незалежності, 67. Листом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 25.07.2018 №04-13/15-10/5129, який надсилався рекомендованим листом згідно реєстру поштових відправлень - список від 25.07.2018№8581, позивачу направлено повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу на 03.08.2018.

03.08.2018 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1008/350/АВ/СП-ФС, згідно з якою на ТОВ Станіславівбуд накладено штраф у розмірі 11169 грн. на підставі абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП України.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення №96).

Пунктом 2 Положення №96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач, Управління Держпраці в Івано-Франківській області є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Івано-Франківської області.

Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-IV.

Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів. Відтак, відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема у формі інспекційних відвідувань.

Підпунктом 6 пункту 5 цього ж Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Матеріалами справи підтверджується, що інспекційне відвідування у ТОВ Станіславівбуд проведено на підставі вказаного підпункту 6 пункту 5 Порядку №295, за зверненням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом від 23.05.2018 за №8417/04, яким повідомило, зокрема, інформацію про застрахованих осіб позивача, які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру за даними звітів за березень 2018 року.

Підпунктом 2 пункту 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги. Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (пункт 12 Порядку №295).

Згідно із пунктами 16, 17, 18 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із створенням перешкод у діяльності інспектора, а саме ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспекційне відвідування зупинено до 12.07.2018, що зафіксовано у складеному акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.06.2018 №ІФ1008/350/НД/АВ. Факт зупинення інспекційного відвідування підтверджується також наказом начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 21.06.2018 №889-Д, який видано на підставі пункту 18 Порядку №295.

Пунктом 19 Порядку №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Відповідно до пункту 20 цього ж Порядку №295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку №295).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю зафіксовані в акті перевірки.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 3, 4 Порядку №509).

З матеріалів справи видно, що акт інспекційного відвідування №ІФ1008/350/АВ складено інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області 12.07.2018, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ІФ1008/350/АВ/СП прийнято 20.07.2018, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1008/350/АВ/СП-ФС прийнято начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 03.08.2018, тобто з дотриманням строків, встановлених Порядком №509.

Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Так, згідно вимог п.6 Порядку №509, про розгляд справи суб'єкт господарювання може бути повідомлений, зокрема, рекомендованим листом не пізніше, ніж за п'ять днів до дати розгляду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.07.2018 відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, у якому зазначено, що розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідуванні 12.07.2018 відбудеться 03.08.2018 в Управлінні Держпраці в Івано-Франківській області у м. Івано-Франківськ, по вул. Незалежності, 67. Листом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 25.07.2018 №04-13/15-10/5129, який надсилався рекомендованим листом згідно реєстру поштових відправлень - список від 25.07.2018 №8581, позивачу направлено повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу на 03.08.2018. Таким чином, процедура повідомлення про розгляд справи відповідачем не порушена, а тому доводи позивача про те, що відповідачем грубо порушено процедуру повідомлення про розгляд справи є безпідставними. Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини, підтверджені належними та допустимими доказами та вказують на те, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області дотримано визначений Законом механізм накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства про працю. Відтак, доводи апелянта в цій частині не спростовуються висновків суду першої інстанції, більше того такі не спростовують вчинення позивачем порушення законодавства про працю та, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (абзац 2, 4 пункту 8 Порядку №295).

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Частиною другою статті 265 КЗпП України визначено перелік порушень законодавства про працю, за які юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Суть вчиненого порушення полягає у тому, що позивачем внаслідок відсутності на підприємстві повного обсягу документації з питань трудових відносин, не надано повного комплекту запитуваних інспектором документів, вказаних у вимогах від 19.06.2018 та 20.06.2018.

Як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про працю, передбаченого абзацом 6 частини 2 статті 265 КЗпП позивач покликається на той факт, що запитувані відповідачем документи, зокрема, договори цивільно-правового характеру та акти прийому виконаних робіт (наданих послуг) за період 2017-2018 років були викрадені. На підтвердження вищевказаних доводів покликається на довідку, видану черговою частиною Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 18.06.2018, наказ ТОВ Станіславівбуд від 19.06.2018 №1-з Про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення , заяву на адресу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про втрату документів, акт відсутніх документів від 27.06.2018.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Однак, всупереч вищенаведеним приписам законодавства позивач доказів відновлення даних документів чи неможливості відновити їх, як і самих документів суду першої інстанції не надав. Не здобуто таких й в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що створення перешкоди у проведенні перевірки - вчинення/невчинення певних дій, які за своєю суттю заважають проведенню контрольного заходу. Апеляційний суд зазначає, що невжиття позивачем активних дій по відновленню відсутньої в установі документації з кадрових питань може бути розцінена, як створення перешкод у проведенні перевірки, оскільки саме на позивача у спірних правовідносинах покладено обов'язок ведення та, відповідно, належного зберігання документів, які стосуються трудової діяльності працівників.

Більше того, сам лише факт звернення до органів поліції із заявою про факт втрати документів не підтверджує самого факту їх втрати. Щодо заяв про втрату документів, направлених позивачем на адресу органів податкової інспекції та управління статистики, то апеляційний суд зазначає, що такі не містять інформації про дату їх подання, а також відміток про дату їх реєстрації у відповідних органах.

У позовній заяві, а надалі і в апеляційній скарзі позивач зазначає, що на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді штрафу за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю, оскільки посадову особу Управління Держпраці в Івано-Франківській області було допущено до перевірки на підприємстві та представлено оригінали всіх запитуваних документів з питань дотримання законодавства про працю, що підтверджується його підписом в направленні на проведення інспекційного відвідування від 06.06.2018 №04-13/15-10/3854. Проте вказане не свідчить про те, що суб'єктом господарювання не створювались перешкоди у діяльності інспектора праці, уповноваженого здійснювати контроль та нагляд за дотриманням законодавства про працю. Крім того, суперечливими видаються твердження позивача з приводу цих обставин, оскільки він зазначає, що всі оригінали запитуваних інспектором праці документів з питань дотримання законодавства про працю були ним надані на вимогу відповідача, позаяк цього ж дня позивач звернувся до органів національної поліції із заявою про втрату цих ж документів. Апеляційний суд критично оцінює такі доводи позивача, які суперечать один одному та вважає їх необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

З огляду на викладене, висновки відповідача про створення позивачем перешкод у діяльності інспектора праці, що проявились у ненаданні для ознайомлення цивільно-правових договорів, актів приймання-здачі виконаних робіт за 2017-2018 є правомірними. Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.08.2018 №ІФ1008/350/АВ/СП-ФС прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено, добросовісно та розсудливо, а тому відсутні підстави для скасування такої.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ, як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславівбуд залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.