Ухвала

від 22.01.2019 по справі 925/1325/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" січня 2019 р. м. Черкаси

Справа № 925/1325/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув матеріали справи за заявою

ініціюючого кредитора Головного управління ДФС у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235

до боржника приватного підприємства ІТС Ровер , м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 71

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: Юревич С.В. - за довіреністю;

боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: (Протасов С.В.): не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області надійшла заява Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства ІТС Ровер про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон).

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство надано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого - Протасова Сергія Володимировича (свідоцтво арбітражного керуючого №1860 від 02.02.2018р.).

Ухвалою суду від 17.12.2018р. прийнято до розгляду заяву ініціюючого кредитора Головного управління ДФС у Черкаській області про відкриття провадження у справі про банкрутство приватного підприємства ІТС Ровер , призначено підготовче засідання на 09.01.2019р., зобов'язано арбітражного керуючого Протасова Сергія Володимировича надати господарському суду заяву про участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна боржника; зобов'язано боржника до дня засідання надати суду додаткові документи, докази, відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

28.12.2018р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича від 26.12.2018р. №1 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер , судове засідання провести без участі арбітражного керуючого Іванюка О.М. за наявними та поданими документами.

28.12.2018р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича від 27.12.2018р. №01-21/118 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер .

03.01.2019р. до суду надійшла заява-згода арбітражного керуючого Протасова Сергія Володимировича від 21.12.2018р. №1-34/01 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер .

03.01.2019р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Мисан Василя Миколайовича від 03.01.2019р. №02/200 про призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер .

03.01.2019р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича від 03.01.2019р. №02/1912 про призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер .

Ухвала суду від 17.12.2018р. про призначення підготовчого засідання, направлена на адресу боржника, повернулась до суду з відміткою пошти: інші причини, що не дозволяють вручити відправлення .

Ухвалою суду від 09.01.2019р. підготовче засідання відкладено, зобов'язано боржника повторно надати витребувані судом документи.

Відзив на заяву про порушення справи про банкрутство боржник не надав. Витребувані судом документи не надав.

Боржник не направив свого представника у підготовче засідання. Про причини неявки суд не повідомив.

Неявка у підготовче засідання боржника в силу частини 1 статті 16 Закону не перешкоджають проведенню засідання.

09.01.2019р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича від 27.12.2018р. №01-16/569 про призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі №925/1325/18 про банкрутство ПП ІТС Ровер . Заява надійшла після судового засідання.

У судовому засіданні:

представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав; заявлена тільки сума основного грошового зобов'язання, без санкцій та обтяжень інфляційними нарахуваннями тощо; вважає ці вимоги безспірними з мотивів добровільного декларування боржником свого зобов'язання зі сплати ПДВ у податковій декларації від 2016 року. Вважає особливістю вимоги ДФС до боржника ту обставину, що рішення ДФС не реалізоване через органи виконавчої служби у зв'язку з відсутністю підприємства за адресою реєстрації.

Платіжні вимоги чи авізо боржнику не виставлялись з мотивів відсутності у останнього відкритих рахунків в установах банків. Представник посилається на наявність судової практики в подібних правовідносинах.

Арбітражний керуючий в судове засідання не з'явився.

Заслухавши ініціюючого кредитора, дослідивши наявні у справі докази, суд з'ясував таке.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частинами 2 та 3 ст. 16 Закону про банкрутство визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Частиною 7 статті 16 Закону про банкрутство визначено підстави за якими суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

Частиною 2 ст. 10 Закону про банкрутство встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

З 01.01.2017р. Державні податкові інспекції здійснюють виключно функції обслуговування платників податків.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг в ПП ІТС Ровер в сумі 6744506,00 грн. виник згідно податкової декларації платника з податку на додану вартість за листопад 2016 року по строку сплати 31.12.2016р. (а.с. 14-15).

Згідно облікових даних контролюючого органу, що підтверджується довідкою від 10.12.2018р. №1859/23-00-50-17-019 про наявність рахунків у банках (а.с. 12), в ПП ІТС Ровер відсутні діючі розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ №1244 від 29.12.2010р. Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України у випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком.

На виконання вказаних норм Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 02.07.2018р. №27905/23-00-17-02-019 (а.с. 13), яке направлено платнику податків - ПП ІТС Ровер - у відповідності зі ст. 42 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 13, зворот).

Відповідно до п. 5 Постанови КМУ №1244 від 29.12.2010р. Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України - за результатами вилучення готівки складається акт.

На виконання вказаних норм посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області здійснено вихід за податковою адресою платника та складено акт про неможливість вилучення готівки від 20.08.2018р. №1/23-00-17-02-031 (а.с. 16).

В зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою, було складено акт від 20.08.2018р. №4/23-00-17-02-030 (а.с. 17) та направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника від 27.08.2018р. №1173/23-00-17-02-022 (а.с. 17, зворот) та отримано довідку про відсутність платника за податковою адресою від 30.08.2018р. №2809/23-00-21-0405 (а.с. 18).

Безспірність вимог до ПП ІТС Ровер заявник підтверджує своїм рішенням про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 02.07.2018р. №27905/23-00-17-02-019.

З моменту прийняття рішення ДФС від 02.07.2018р. №27905/23-00-17-02-019 минуло більше трьох місяців. Доказів про те, що протягом цього періоду було виконано рішення та відповідно боржником сплачено кошти - суду не надано.

Кредитор не звертався в суд з вимогою до боржника про примусове стягнення податкового боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1004693417 станом на 26.11.2018р. боржник зареєстрований як юридична особа.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 10 спеціального закону - ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) - безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, яке набрало чинності, та постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включається неустойка (штраф, пеня), а також інші фінансові санкції.

Таким чином, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлює, що справа про банкрутство може бути порушена господарським судом, якщо:

вимоги кредиторів загалом складають не менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітних плат, які не були задоволені платником податків (боржником) протягом 3-х місяців після встановленого строку для їх погашення;

грошові вимоги підтверджені рішенням суду, яке набрало чинності, щодо наявності у платника податків (боржника) податкового боргу.

Ч. 7 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо:

заявник не довів наявність підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;

вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону;

у разі наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

Крім того, потрібно врахувати ч. 7 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , яка передбачає, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Водночас спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Зокрема, згідно п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

П. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, а також з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Тому виходячи з вимог ст. 95 ПК України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора (фіскальної служби) є наступні:

рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало чинності;

інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу;

докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України.

Крім того, перебіг 3-місячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало чинності.

Тобто строк невиконання боржником податкового зобов'язання, для визначення неплатоспроможності боржника, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, розглядаючи заяву про порушення справи про банкрутство, має перевірити, чи вжили фіскальні органи відповідних заходів щодо стягнення податкового боргу, які передбачені ПК України, а контролюючі органи повинні надати докази вжиття таких заходів.

Спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено також інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, стягнення готівкових коштів та стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає фіскалам, поряд із заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Суд вважає, що тільки вжиття всіх наведених вище заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання фіскальним органом справи про банкрутство боржника на загальних підставах.

Суд враховує, що сума заборгованості 6 744 506,00 грн., тобто більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а також те, що сума боргу не сплачується з 02.07.2018р. (дата прийняття рішення Головним управлінням ДФС у Черкаській області) по даний час, тобто протягом більш як трьох місяців. Але суд не переконаний, що доводи кредитора - Головного управління ДФС у Черкаській області про те, що в нього є всі підстави ініціювати справу про банкрутство стосовно боржника - ПП ІТС Ровер - є обґрунтованими. Судове рішення про стягнення податкового боргу з боржника у позивача (заявника) - відсутнє.

Виходячи з наведеного, у суду відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд вважає, що ініціюючий кредитор не наводить підстав в повному об'ємі для визнання вимог заявника безспірними та підтверджує свою позицію лише рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 02.07.2018р. №27905/23-00-17-02-019, яке не реалізовано.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №908/2229/17.

Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила - за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, то повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.

У зв'язку з викладеними вище обставинами підстави для розгляду заяв, поданих арбітражними керуючими Іванюк О.М., Голінний А.М., Мисан В.М., Новосельцев В.П., Протасов С.В. та Сиволобов М.М. про згоду на призначення їх розпорядником майна боржника відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст. 10, 16 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ініціюючому кредитору - ГУ ДФС у Черкаській області за заявою від 12.12.2018р. №50441/23-00-10-0118 у відкритті провадження у справі про банкрутство приватного підприємства ІТС Ровер (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 71, код ЄДРПОУ 40746064).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в установленому порядку.

Копію ухвали направити ініціюючому кредитору, боржнику, арбітражним керуючим до відому: Іванюк О.М., Голінний А.М., Мисан В.М., Новосельцев В.П., Протасов С.В. та Сиволобов М.М.

Суддя Г.М. Скиба