Постанова

від 23.01.2019 по справі 759/12205/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/12205/17 Головуючий у суді І інстанції Ул'яновська О.В.

Провадження № 22-ц/824/74/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів : Олійника В.І., Кулішенка Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Грас Савуа Україна на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Грас Савуа Україна про визнання припиненими трудових відносин,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ Грас Савуа Україна про визнання припиненими трудових відносин, в якому після уточнення позовних вимог остаточно просив визнати незаконним та скасувати частково наказ відповідача № 16-к від 31 серпня 2017 року про передачу справ та оформлення звільнення в частині дати фактичного звільнення позивача та змінити дату звільнення з 12 липня 2017 року на 31 серпня 2017 року, стягнути з відповідача заробітну плату у розмірі 234 348,00 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року у розмірі 121 800,00 грн., компенсацію, передбачену умовами трудового контракту у розмірі 62 422,00 грн., суму компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 13 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року у розмірі 10 440,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу у межах ціни позову, що складає 646 038,19 грн. (на момент подання заяви).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем існує трудовий спір, у тому числі щодо стягнення грошових коштів, однак з 21 серпня 2018 року на підставі рішення засновників (учасників) ТОВ Грас Савуа Україна перебуває у стані припинення юридичної особи та не прореагувало на його заяву про визнання вимог кредитора, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання потенційного рішення суду про задоволення уточнених позовних вимог.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ Грас Савуа Україна (код ЄДРПОУ: 37826956, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, блок/під'їзд 2, поверх 3, п/р 26009500052665 в ПАТ Креді Агріколь Банк , МФО 300614) у межах ціни позову, що складає 646 038,19 грн.

Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що відносини, які виникли між сторонами спору, стосуються предмету позову, а тому за наявності наданих позивачем доказів є підстави допускати ймовірність спрямованих відповідачем дій на добровільну ліквідацію, чим може ускладнити чи зробити неможливим виконання ухваленого в майбутньому рішення суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ Грас Савуа Україна в особі ліквідатора Михайленка І.В., подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначило, що прийняття учасниками товариства рішення про ліквідацію не свідчить про те, що підставою такого рішення стало збільшення позивачем позовних вимог до 646 038,19 грн. та що у такий спосіб воно намагається ухилитися від виконання рішення суду. На момент розгляду заяви про забезпечення позову, позивачем не надано доказів, що йому було відмовлено у визнанні кредитором відповідача. Посилання позивача на те, що ліквідаційній комісії залишилося скласти ліквідаційний баланс та внести відомості про припинення відповідача як юридичної особи до реєстру не відповідає дійсності та є припущенням. Ухвала суду не містить чіткого обґрунтування необхідності забезпечення позову з посиланням на відповідні докази.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість постановленої ухвали суду.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову з огляду на реальну можливість товариства уникнути відповідальності за позовом внаслідок припинення свого існування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

За правилами статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує трудовий спір щодо визнання незаконним та скасування наказу відповідача в частині дати фактичного звільнення позивача, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації, передбаченої умовами трудового контракту, та компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Загальний розмір майнових вимог позивача до відповідача станом серпень 2018 року становив 646 038,19 грн.

Загальними зборами учасників ТОВ Грас Савуа Україна від 17 серпня 2018 року, оформленими протоколом № 34, було прийнято рішення припинити діяльність товариства шляхом його ліквідації, що не пов'язана з банкрутством. При цьому встановлено шестимісячний строк для завершення процесу ліквідації товариства і двомісячний строк для прийому вимог кредиторів з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення товариства.

21 серпня 2018 року відбулося внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Граничним строком заявлення вимог кредиторами до товариства встановлено 21 жовтня 2018 року.

19 жовтня 2018 року ОСОБА_4 надіслав голові комісії з припинення ТОВ Грас Савуа Україна Михайленку І.В. заяву, в якій порушив питання про визнання його кредитором у сумі належних йому коштів у розмірі 646 038,19 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 5 005,41 грн., проте доказів того, що відповідач прореагував на цю заяву матеріали справи не містять.

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції врахував наведені обставини справи та здійснив оцінку наданих доказів, у відповідності до положень статтей 149 - 153 ЦПК України дійшов правильного висновку про наявність усіх підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, адже між сторонами виник майновий спір, а дії відповідача після збільшення позивачем своїх вимог, спрямовані на добровільну ліквідацію, не пов'язану з банкрутством, фактично можуть нівелювати функцію судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

У даному ж випадку вжиті заходи забезпечення позову є дієвою та оптимальною процесуальною дією, яка не дозволить відповідачу на час вирішення спору розпорядитися лише тією частиною коштів, на стягнення якої претендує позивач, а також допоможе у разі задоволення позову погасити грошові зобов'язання відповідача перед позивачем як кредитором.

Більш того, під час апеляційного розгляду справи установлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ Грас Савуа Україна про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану щорічну відпустку задоволено та відповідно до вимог статті 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в межах заробітної плати за один місяць.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, ухвала суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Грас Савуа Україна залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.І. Олійник

Ю.М. Кулішенко