Ухвала

від 22.01.2019 по справі 381/3771/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e - mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 381/3771/17

Головуючий у суді І інстанції - Осаулова Н.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1826/2018

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі

22 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді : Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, який мотивував тим, що між ним та ОСОБА_2. був зареєстрований шлюб 08 вересня 2001 року, який, в подальшому, було розірвано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області 16 березня 2017 року. Позивач зазначає, що за час їхнього шлюбу за спільні кошти було побудовано житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №КС 182133510116 від 17 грудня 2013 року початок будівництва було визначено у 2007 році. Позивачем зазначається, що на підставі зазначеної декларації було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_4 серія САК №707276 від 11 березня 2014 року, а в подальшому була приватизована земельна ділянка, на якій розташований даний будинок.

Враховуючи вищевикладене, просив визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1, а також на ? частину земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за тією ж адресою, як частку в спільному майні подружжя.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2. житловий будинок АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, як частку в спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 В решті позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, яку мотивувала тим, що вважає житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 належать їй на праві приватної власності, оскільки позивач ніяким чином не брав участі у придбанні даного майна, а сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Відтак, просила скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2018 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на адресу суду не надходив.

20 грудня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла спільна заява позивача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_2. про затвердження судом мирової угоди, укладеної між ними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

За правилами ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи та закриває провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши умови мирової угоди, вважає, що вона укладена з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, стосується прав та обов'язків сторін, умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Представникам сторін роз'яснені наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, які їм зрозумілі.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що мирову угоду, укладену між сторонами, слід затвердити, рішення суду першої інстанції визнати нечинним та закрити провадження у даній справі.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження . У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Керуючись ст.ст. 207, 268, 373, 374 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди - задовольнити.

Затвердити мирову угоду укладену між сторонами по вказаній справі - позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на наступних умовах:

1. Позивач ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог: про визнання права власності на 1/2 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 як частку в спільному майні подружжя; про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 як частку в спільному майні подружжя,

2. Відповідачка ОСОБА_2, як юридичний власник будинку і земельної ділянки, укладе договір дарування будинку і земельної ділянки на ім'я дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частинах кожному.

3. Кошти про стягнення витрат судового збору, переоформлення та нотаріальне посвідчення договорів дарування будинку та земельної ділянки ОСОБА_7 сплачує самостійно.

4. Сторони усвідомлюють, що затвердження умов мирової угоди призводитиме до закриття провадження у справі і неможливості повторного звернення до суду з тотожними позовами.

З моменту виконання умов мирової угоди будь-яких претензій одна до одної сторони мати не можуть.

Сторонам зрозумілі наслідки п. 4 ст. 207, ст.ст. 255, 256 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, що внаслідок укладання і затвердження даної Мирової угоди буде закрите провадження по справі, а отже повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими Сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2018 року визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв