Постанова

від 16.01.2019 по справі 904/2178/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2178/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

Представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" та товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р. у справі №904/2178/18, (суддя Юзіков С.Г., повний текст якої складено 12.11.2018р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ"

про стягнення 275 073,37 грн. за Договором №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД"

про визнання недійсним договору та стягнення 177 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (за первісним позовом) просить стягнути з Відповідача (за первісним позовом) 275 073,37 грн., з яких 246 000,00 грн. - основний борг за Договором, 7 836,30 грн. - індекс інфляції, 2 275,40 грн. - 3 % річних, 18 961,67 грн. - пеня та 5 000,00 грн. - витрат на оплату професійної правничої допомоги, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Позивач (за зустрічним позовом) просить визнати недійсним Договір №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р. та зобов'язати Відповідача (за зустрічним позовом) повернути 177 600,00 грн., які перераховані Відповідачеві (за зустрічним позовом) Позивачем (за зустрічним позовом) за Договором №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р (повний текст якого складено 12.11.2018р.). у справі № 904/2178/18 (суддя Юзіков С.Г.) Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" про стягнення 275 073,37 грн. за Договором №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р. - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" 150 000,00 грн. - основного боргу, 5 310,00 грн. - індексу інфляції, 13 150,70 грн. - пені, 1 565,75 грн. - 3 % річних, 3 090,57 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 2 550,40 грн. - судового збору. У решті позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" про визнання недійсним договору та стягнення 177 600,00 грн. відмовлено.

Рішенням місцевого господарського суду від 01.11.2018 року в частині відмови в задоволенні у зустрічному позові вмотивовано відсутністю належних та допустимих доказів недійсності спірного правочину, в той час, як матеріалами справи підтверджується схвалення відповідачем правочину, що підтверджується частковою оплатою послуг.

В частині часткового задоволення первісного позову місцевий господарський суд виходив з того, що стягненню підлягають лише послуги надані в межах дії договору про надання послуг № 2017-0110 від 01.0.2017 року, тобто до 31.12.2017 року.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р у справі №904/2178/18 в частині відмови стягнення суми заборгованості на суму 57 000 грн. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" зазначає, що місцевим господарським судом помилково при винесенні рішення не враховано норми статті 764 Цивільного кодексу України та ту обставини, що позивачем було подано достатньо доказів на підтвердження користування відповідачем належним на праві власності позивачу ОСОБА_1 катком, а тому строк дії Договору вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, у зв'язку із відсутністю з боку позивача заперечень, тобто до 31.12.2018 року. Обов'язкове посилання на Договір у наданих рахунках-фактурах взагалі не передбачене чинним законодавством України, а подані акти прийму-передачі послуг засвідчують здійснення господарської операції та існування договірних відносин між сторонами, а вказані первинні документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Вказані первинні документи засвідчені підписом відповідальної особи за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, яка представляла відповідача та містить печатку підприємства відповідача, як і сам Договір та акти наданих послуг за 2017 рік.

Крім того місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що договір передбачає виставлення рахунків, а відповідачем не надано доказів існування інших угод з позивачем, на виконання яких йому б могли надавати послуги ОСОБА_1 катком DV40VV НАММ номерний знак Т07867 АН.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р у справі №904/2178/18 в частині задоволення первісного позову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ТОВ КРОСТ в апеляційній скарзі зазначає, що договір про надання послуг від імені товариства був вчинений особою, яка не мала жодних повноважень діяти від імені відповідача, вказане фактично підтвердив позивач у своїй відповіді на відзив від 02.08.2018 року, а саме що підпис на договорі та актах виконаних робіт був вчинений не підписантами підприємства: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 крім того вказує, що подорожні листи (за період з 29.11.2017 року по 21.12.2017 року надані позивачем) взагалі не містять підписів уповноважених осіб відповідача, а містять лише підписи позивача, а талон про проходження технічного огляду та свідоцтво про реєстрацію взагалі вказують лише на наявність транспортного засобу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи:

01.10.17р. сторонами укладено Договір №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою (далі Договір), за п.1.1. якого Виконавець (Позивач) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором за дорученням Замовника (Відповідача) надати послуги з виконання робіт за допомогою спецтехніки з екіпажем, згідно з додатком №1 до цього Договору (далі послуги), а Замовник зобов'язався прийняти послуги й оплатити їх відповідно до умов Договору.

На підтвердження виконання умов Договору, Позивач надав Акт № ОУ - 0000071 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.17р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ, Акт № ОУ - 0000004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ., Акт № ОУ - 0000011 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. Крім того, до актів Позивачем додано відповідні податкові накладні, рахунки, подорожні листи.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх договірних зобов'язань, Позивач направив Відповідачеві листа №57-АБ від 26.04.18р., у якому просив, у 5 денний термін з моменту отримання зазначеного листа, сплатити борг у розмірі 246 000,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ КРОСТ не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом первісного позову ТОВ Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" матеріально-правова вимога Позивача про стягнення 275 073,37 грн., з яких 246 000,00 грн. - вартість робіт по Акту № ОУ - 0000071 від 25.12.17р; Акту № ОУ - 0000004 від 17.01.18р., Акту № ОУ - 0000011 14.02.18р., 7 836,30 грн. - індекс інфляції, 2 275,40 грн. - 3 % річних, 18 961,67 грн. - пеня та 5 000,00 грн. - витрат на оплату професійної правничої допомоги, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору в частині оплати послуг з виконання робіт за допомогою спецтехніки з екіпажем, відповідно до умов Договору № 2017-0110 від 01.10.2017р.

Позивач (за зустрічним позовом) просить визнати недійсним Договір №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р. та зобов'язати Відповідача (за зустрічним позовом) повернути 177 600,00 грн., які перераховані Відповідачеві (за зустрічним позовом) Позивачем (за зустрічним позовом) за Договором №2017-0110 про надання послуг спецтехнікою від 01.10.17р.

Позовні вимоги обґрунтовує підписанням договору і актів невстановленою особою.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як зазначалося вище, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано Договір №2017-0110 від 01.10.17р. про надання послуг спецтехнікою (т.1 а.с. 17-20)

З преамбули договору вбачається, що з боку ТОВ КРОСТ договір укладався Генеральним директором ОСОБА_2, який діяв на підставі Статуту підприємства.

Відповідно до п.9.15 Статуту ТОВ КРОСТ , Генеральний директор Товариства:

- несе повну відповідальність за фінансовий звіт та результати господарської діяльності Товариства;

- без обмежень розпоряджається майном і грошовими коштами Товариства;

- має право користуватися та передавати в найм (оренду) нерухоме майно, яке внесено до Статутного капіталу без отримання на це згоди (дозволу) Учасників Товариства;

- має право користуватися та передавати в найм (оренду) будь-яке інше нерухоме майно, яке є у власності та на балансі Товариства, без отримання на це згоди (дозволу) Учасників Товариства;

- без доручення діє від імені Товариства, представляє його в усіх установах, підприємствах,організаціях і закладах як України, так і за її межами;

- укладає будь-які угоди та інші юридичні акти, видає доручення, відкриває в установах банків поточні та інші рахунки;

- в межах своєї компетенції видає на основі та на виконання чинного законодавства і Статуту Товариства накази, розпорядження, положення та інші внутрішні документи Товариства, організує та контролює їх виконання;

- укладає з установами банків угоди про отримання кредитів;

- призначає аудиторську перевірку, затверджує аудитора і визначає розмір оплати його послуг;

- затверджує річні звіти і бухгалтерські баланси, здійснює розподіл прибутків та збитків Товариства;

- надає гарантії, поручительства;

- визначає структуру управління, штатний розклад, форми, системи та умови оплати праці в Товаристві (т.1 а.с. 126-136).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є підписантом та керівником ТОВ КРОСТ (т.1 а.с. 123-125).

Договір та додатки до нього підписані та скріплені печаткою ТОВ КРОСТ особою визначеною як ОСОБА_2.

ТОВ КРОСТ не надано доказів на підтвердження його доводів щодо перебування ОСОБА_2 за кордоном на час укладання договору.

З урахуванням вищевикладеного колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги ТОВ КРОСТ в частині того, що Договір №2017-0110 від 01.10.17р. від імені ОСОБА_2 підписано невстановленою особою, як необґрунтовані.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст.901 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором..

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п.3.1 Договору прийом Замовником наданих Виконавцем послуг оформлюється актом прийому-передачі послуг.

Позивачем на підтвердження приймання Замовником наданих Виконавцем послуг надані

Акт № ОУ - 0000071 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.17р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ - 08.01.18р. (т.1 а.с. 23);

Акт № ОУ - 0000004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ. - 31.01.18р. (т.1 а.с. 26);

Акт № ОУ - 0000011 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. - 28.02.18р. (т.1 а.с. 37).

Вищезазначені акти в верхньому правому куті мають наступні реквізити ЗАТВЕРДЖУЮ , нижче Директор , нижче ТОВ КРОСТ нижче лінія , нижче ОСОБА_2. .

Над лінію міститься підпис , виконаний від імені ОСОБА_2 і скріплений печаткою ТОВ КРОСТ .

В нижньому правому куті від імені Замовника документи скріплені підписом, який є тотожним підпису, який мається в верхньому правому куті і печаткою ТОВ КРОСТ .

Доводи апеляційної скарги ТОВ КРОСТ щодо не встановлення особи, яка від імені Замовника підписувала вищезазначені акти відхиляються як такі, що не відповідають вище встановленим фактичним обставинам справи і є такими, що спрямовані на ухилення від виконання господарського зобов'язання.

В актах мається посилання на те, що вони були складені відповідно до

Рахунку № СФ-0000093 від 21.12.2017р. (т.1 а.с. 22), рахунку № СФ-0000005 від 17.01.2018р. (т.1 а.с. 25) та рахунку № СФ-0000013 від 13.02.2018р. (т.1 а.с. 35) і підтверджують надання послуг вібраційного катка DV 40 VV HAMM у кількості 250 годин, 65 годин та 95 годин відповідно.

Відповідно до п.1.1 Договору , виконавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором за дорученням Замовника надати послуги з виконання робіт за допомогою спецтехніки з екіпажем, згідно з Додактом № 1 до цього договору (іменовані надалі Послуги ), а Замовник зобов'язується прийняти послуги й оплатити їх відповідно до умов договору.

В Додатку № 1 до договору № 2017-0110 від 01.10.2017р. визначено спецтехніка , в тому числі і вібраційний каток DV 40 VV HAMM (т.1 а.с. 20)

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" в частині того, що Акт № ОУ - 0000071 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.17р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ - 08.01.18р. (т.1 а.с. 23) був підписаний на підтвердження виконання робіт з надання послуг саме за Договором № 2017-0110 від 01.10.2017р. і приймає його в якості належного доказу виконання робіт.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" на продовження строку дії договору на один рік на підставі положень статті 764 Цивільного кодексу України відхиляються з огляду на те, що підписаний між сторонам Договір №2017-0110 від 01.10.17р. про надання послуг спецтехнікою за своєю правовою природою є договором про надання послуг, і відповідно до положень статті 905 Цивільного кодексу України , строк дії договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 8.2 Договору , даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання. Положень про можливість подовження строки дії договору сторони не передбачили і суду доказів щодо досягнення домовленостей про продовження строку дії договору не надали.

Вирішуючи правову природу відносин сторін, які виникли з підписанням Акту № ОУ - 0000004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ. - 31.01.18р. (т.1 а.с. 26) та Акту № ОУ - 0000011 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. - 28.02.18р. (т.1 а.с. 37), колегія суддів виходить з того, що вони були підписані сторонами після закінчення дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин у відповідності до статті 205 Цивільного кодексу України може вчинятися як в усній, так і в письмовій формі.

Статтею 181 Господарського кодексу України допускається укладення договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку , що між сторонами утворилися правовідносини з надання послуг, які виникли на підставі актів прийому виконаних послуг, укладення яких у спрощеній формі,що в свою чергу узгоджується з вищевикладеними нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене ,колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" позовних вимог по стягненню основної заборгованості, розмір якої підтверджено Актами № ОУ - 0000071 від 25.12.17р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ - 08.01.18р. (т.1 а.с. 23); № ОУ - 0000004 від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ. - 31.01.18р. (т.1 а.с. 26); № ОУ - 0000011 від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. - 28.02.18р. (т.1 а.с. 37) на загальну суму 246 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення інфляційних нарахувань, 3%річних та пені, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно з п.п. 2.2., 2.З., 2.4. Договору та додаткової угоди до Договору вартість послуг договірна і узгоджується Сторонами до початку виконання робіт. Оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця впродовж 14 ( чотирнадцять) календарних днів від дати складання Акту приймання наданих послуг на підставі виставленого рахунку. Виконавець зобов'язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Замовник за п. 5.1.2. цього Договору зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати надані Виконавцем послуги.Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільногого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки строк виконання зобов'язань за виконання робіт відповідно до акту ОУ-0000071 від 25.12.2017р. є таким, що настав, то відповідні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" про стягнення інфляційних нарахувань на суму 5 310,00 грн, пені на суму 13 150,70 грн на переконання колегії суддів обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частини зменшення розміру3% річних нарахованих по Акту № ОУ - 0000071 до 1 565,75 грн , оскільки перевіривши розрахунки Позивача, господарським судом вірно встановлено, що розрахунок пені та 3 % річних за Актом № ОУ - 0000071 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.12.17р. Позивачем проведено неправильно, строк оплати за цим актом настав 08.01.18р., а оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 09.01.18р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 10.01.18р.

Щодо можливості нарахування інфляційних нарахувань, пені, та 3 % річних по

Акту № ОУ - 0000004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ. - 31.01.18р. (т.1 а.с. 26) та № ОУ - 0000011 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. - 28.02.18р. (т.1 а.с. 37), колегія суддів виходить з того, що строк виконання зобов'язання в них не вказаний, доказів звернення до ТОВ КРОСТ з вимогою сплати виставлених рахунків до звернення до місцевого господарського суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" суду не надало. З урахуванням положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для відповідних нарахувань.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення .

Відповідно до частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням вищевикладеного, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за актами № ОУ - 0000004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.18р. на суму 39 000,00 грн. з ПДВ. - 31.01.18р. та № ОУ - 0000011 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.02.18р. на суму 47 500,00 грн. з ПДВ. - 28.02.18р. підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення цієї частини позовних вимог.

Відповідно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" підлягає частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ТОВ КРОСТ в цілому носять характер суджень , зводяться до переоцінки доказів , є необґрунтованими і спростовуються фактичними обставинами справи, а тому не спростовуються висновків до яких дійшла колегія суддів під час розгляду справи, що є підставою для відмови в задоволені апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України здійснити пропорційно задоволенних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р. у справі №904/2178/18 в частині стягнення суми основного боргу та судового збору - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" 246 000,00 грн. - основного боргу, 5 310,00 грн. - індексу інфляції, 13 150,70 грн. - пені, 1 565,75 грн. - 3 % річних, 3 090,57 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 4 036 грн. 75 коп. - судового збору.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічного комплектування МАРІУПОЛЬБУД" 6 055 грн. 12 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" - залишити без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТ".

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.01.2019 року.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік