Рішення

від 24.01.2019 по справі 910/16325/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2019Справа № 910/16325/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про"

до комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 51 895,43 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 51 895, 43 грн., у тому числі 42 383, 64 грн. - основного боргу, 7 393, 77 грн. - інфляційні втрати та 2 118, 02 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 52.16-176 від 03.06.2016.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16325/18. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.01.2019 представник позивача подав клопотання про включення витрат на професійну правничу допомогу до судових витрат.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048017464.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до розгляду справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" (позивач) та комунальним підприємством "Київпастранс" (відповідач) 03.06.2016 укладено договір № 52.16-176, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу частини та приладдя до моторних транспортних засобів (ремкомплекти до гальмівних механізмів, ремонтні частини до гальмівних механізмів), а відповідач сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в специфікації до договору.

У специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 52.16-176 від 03.06.2016 сторони узгодили кількість та найменування товару, загальна вартість якого склала 1 382 504, 76 грн.

Вартість товару відповідно до пункту 3.3 договору № 52.16-176 від 03.06.2016 може бути змінена у випадках, передбачених чинним законодавством України за взаємною згодою сторін.

Сторонами, 30.12.2016 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 52.16-176 від 03.06.2016, відповідно до якої збільшено обсяги закупівлі товару, визначеного у специфікації до договору на суму, що не перевищує 20 % ціни договору та пункт 3.1 викладено в наступній редакції. Сума договору становить 1 659 005, 71 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк дії договору № 52.16-176 від 03.06.2016 відповідно до пункту 11.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час його дії.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016 до договору № 52.16-176 від 03.06.2016 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення закупівлі, виклавши пункт 11.1 в наступній редакції. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до проведення відповідачем процедури закупівлі у 2017 році (скасувальна обставина), але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2017 включно та повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії договору.

На виконання умов договору № 52.16-176 від 03.06.2016 позивач, у період з січня 2017 року по лютий 2017 року поставив, а відповідач прийняв ремкомплекти гальмівного механізму, блок приводу гальмівного механізму, болт регулюючий гальмівного механізму, пластину прижимну гальмівного механізму, підшипник голчатий гальмівного механізму, важіль гальмівного механізму, пильник великий плаский гальмівного механізму на загальну суму 185 002, 57 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕЛЕ17/01-6 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-7 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-8 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ18/01-8 від 18.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ18/01-9 від 18.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-6 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-5 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-1 від 19.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ19/01-2 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-3 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-3 від 20.01.2017 на суму 9 853, 25 грн., № ЕЛЕ20/01-1 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-2 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ28/0211 від 28.02.2017 на суму 25 430, 18 грн., № ЕЛЕ28/0212 від 28.02.2017 на суму 16 953, 46 грн. та довіреностями № 6 від 03.01.2017 та № 44 від 01.02.2017, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно пункту 4.1 договору № 52.16-176 від 03.06.2016 розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом тридцяти календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлену окремо партію товару

Втім відповідач, в порушення умов договору № 52.16-176 від 03.06.2016 у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 42 383, 64 грн., яку останній визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печатками підприємств, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 13.04.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 42 383, 64 грн. - основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 2 118, 02 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 393, 77 грн. (період з 31.03.2017 по 28.11.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 22 500, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

З вищенаведених статей вбачається, що до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на правничу допомогу адвоката. Відповідно до статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 12/12/17/2-ЕП від 12.12.2017 вирішення питання стягнення заборгованості з відповідача було доручено позивачем адвокатському об`єднанню Євстігнєєв, Сидоренко і партнери . Позивачем 14.12.2017 та 09.01.2019 за надання правничої допомоги здійснено платіж у загальному розмірі 22 500, 00 грн.

За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В матеріалах справи відсутнє письмове клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на професійну правничу допомогу може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимогу про стягнення 22 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 51 895, 43 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, 2-Б, ідентифікаційний код 38195923) 42 383 (сорок дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 64 коп. - основного боргу, 7 393 (сім тисяч триста дев'яносто три) грн. 77 коп. - інфляційні втрати, 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 02 коп. - 3 % річних, 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору та 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.01.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк