Постанова

від 23.04.2019 по справі 910/16325/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа№ 910/16325/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Суліма В.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Петрик М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019

у справі № 910/16325/18 (суддя Кирилюк Т. Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 51 895,43 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 51 895, 43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання за договором № 52.16-176 від 03.06.2016.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" 42 383,64 грн. - основного боргу, 7 393,77 грн. - інфляційні втрати, 2 118,02 грн. - 3 % річних, 1 762,00 грн. - судового збору та 22 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, в той час доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано.

Також, судом першої інстанції було покладено на відповідача 22 500,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/16325/18 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким у частині відшкодування професійної правничої допомоги відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що детальний опис робіт про надання правової допомоги не був долучений до матеріалів справи, а надійшов окремим клопотанням на адресу відповідача 15.01.2019, у зв'язку з чим останній не зміг надати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Також апелянт вказував на неспіврозмірність розміру стягнутих витрат, оскільки справа є малозначною, відповідачем визнавались позовні вимоги, а тому доведення обставин, на які посилався позивач, не потребували часу та зусиль.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/16325/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/16325/18 та роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

13.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

03.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (відповідач, покупець) укладено договір № 52.16-176, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу частини та приладдя до моторних транспортних засобів н.в.і.у. (ремкомплекти до гальмівних механізмів, ремонтні частини до гальмівних механізмів), а відповідач сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в специфікації до договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума договору становить 1 382 504,76 грн.

Згідно пункту 4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом тридцяти календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлену окремо партію товару

Строк дії договору відповідно до пункту 11.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час його дії.

У специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 52.16-176 від 03.06.2016 сторони узгодили кількість та найменування товару, загальна вартість якого склала 1 382 504, 76 грн.

Сторонами 30.12.2016 укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої збільшено обсяги закупівлі товару, визначеного у специфікації до договору на суму, що не перевищує 20 % ціни договору та пункт 3.1 викладено в наступній редакції: сума договору становить 1 659 005, 71 грн. .

Також, даною додатковою угодою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення закупівлі, виклавши пункт 11.1 в наступній редакції: Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до проведення відповідачем процедури закупівлі у 2017 році (скасувальна обставина), але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2017 включно та повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії договору.

На виконання умов договору позивач, у період з січня 2017 року по лютий 2017 року поставив, а відповідач прийняв ремкомплекти гальмівного механізму, блок приводу гальмівного механізму, болт регулюючий гальмівного механізму, пластину прижимну гальмівного механізму, підшипник голчатий гальмівного механізму, важіль гальмівного механізму, пильник великий плаский гальмівного механізму на загальну суму 185 002, 57 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕЛЕ17/01-6 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-7 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-8 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ18/01-8 від 18.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ18/01-9 від 18.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-6 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-5 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-1 від 19.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ19/01-2 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-3 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-3 від 20.01.2017 на суму 9 853, 25 грн., № ЕЛЕ20/01-1 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-2 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ28/0211 від 28.02.2017 на суму 25 430, 18 грн., № ЕЛЕ28/0212 від 28.02.2017 на суму 16 953, 46 грн. та довіреностями № 6 від 03.01.2017 та № 44 від 01.02.2017, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, за спірним договором було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 142 618,93 грн.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 14.08.2017, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість за договором № 52.16-176 від 03.06.2016 у розмірі 42 383,64 грн.

27.09.2017 позивачем було пред'явлено відповідачу претензію № 25/09-2 від 25.09.2017 (отримана відповідачем 27.09.2017 відповідно до вхідного штемпелю за № 04/1860) щодо оплати заборгованості договором № 52.16-176 від 03.06.2016 у розмірі 42 383,64 грн.

13.04.2018 позивачем було пред'явлено відповідачу вимогу щодо невідкладної оплати товару (отримана відповідачем 13.04.2018 відповідно до вхідного штемпелю за № 04/787).

Однак, вказані вище вимоги були залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Предметом судового розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 51 895, 43 грн., з яких 42 383. 64 грн. -сума основного боргу, 7 393,77 грн. 77 - інфляційні втрати, 2 118,02 грн. - 3 % річних та відшкодування за рахунок відповідача 22 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі № 910/16325/18 рішення в частині стягнення з відповідача 22 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було зазначено, на підтвердження постачання товару відповідачеві на загальну суму 185 002,57 грн. позивачем було надано видаткові накладні № ЕЛЕ17/01-6 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-7 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ17/01-8 від 17.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ18/01-8 від 18.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ18/01-9 від 18.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-6 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-5 від 19.01.2017 на суму 7 389, 94 грн., № ЕЛЕ19/01-1 від 19.01.2017 на суму 11 778, 26 грн., № ЕЛЕ19/01-2 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ19/01-3 від 19.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-3 від 20.01.2017 на суму 9 853, 25 грн., № ЕЛЕ20/01-1 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ20/01-2 від 20.01.2017 на суму 11 803, 66 грн., № ЕЛЕ28/0211 від 28.02.2017 на суму 25 430, 18 грн., № ЕЛЕ28/0212 від 28.02.2017 на суму 16 953, 46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно пункту 4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом тридцяти календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлену окремо партію товару

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що за договором поставки позивачем взяті на себе зобов'язання були виконані належним чином, тоді як відповідачем в порушення умов договору поставлений товар був оплачений частково, у зв'язку з чим стягнув з відповідача 42 383,64 грн. основної заборгованості, та перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, відповідно до ст. 625 ЦК України, стягнув з відповідача 2 118,02 грн. 3 відсотків річних та 7 393,77 грн. інфляційних втрат.

В той же час, рішення суду в частині стягнутих 42 383,64 грн. основної заборгованості, 2 118,02 грн. 3 відсотків річних та 7 393,77 грн. інфляційних втрат відповідачем оскаржено не було.

Стосовно заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, 12.12.2017 між адвокатським об'єднанням Євстігнєєв, Сидоренко і партнери та ТОВ Елемент Про було укладено договір про надання правової допомоги № 12/12/17/2-ЕП, відповідно до умов якого клієнт в порядку та на умовах, визначених договору, доручає, а адвокат зобов'язується надати послуги з правової допомоги щодо представлення інтересів клієнта, в обсязі на умовах, визначених цим договором. Під правовою допомогою розуміється представництво інтересів клієнта щодо стягнення у судовому порядку з КП Київпастранс боргу за договором поставки № 52.16-176 від 03.06.2016, що існує станом на 12 грудня 2017 та буде збільшуватись після 12 грудня 2017 за договором поставки.

Пунктом 3.1. договору про надання правової допомоги було встановлено розмір гонорару, який клієнт зобов'язується оплатити адвокату протягом 3 днів після підписання акту приймання-передачі правової допомоги або авансом - 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження вказаних витрат, до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 12/12/17/2-ЕП від 12.12.2017, копія свідоцтва Сидоренка В.А. про право на заняття адвокатською діяльністю; акт № 1 від 09.01.2019, платіжні доручення № 1424 від 14.12.2017 на суму 6 000,00 грн., № 1620 від 09.01.2019 на суму 16 500,00 грн.; рахунок-фактура № 001/19/12/12/17/2-ЕП від 09.01.2019.

В матеріалах справи міститься акт № 1 від 09.01.2019 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якого об'єднанням надана клієнту правова допомога за договором, розмір гонорару складає 22 500,00 грн., що відповідає витраченим 7 годинам 30 хвилинам роботи адвокатів об'єднання.

До вказаного акту доданий звіт про витрачений час на надання допомоги, відповідно до якого:

- адвокатом Сидоренко В.А. було витрачено 1 годину на аналіз матеріалів справи, вартість 3 000,00 грн.

- адвокатом Сидоренко В.А. було витрачено 1 годину на зустріч з клієнтом, консультація, узгодження кінцевої правової позиції, вартість 3 000,00 грн.

- адвокатом Сидоренко В.А. було витрачено 3 години на підготовку позовної заяви, здійснення розрахунків інфляційного збільшення боргу, 3 % річних оформлення додатків до позову, відправлення копій позовної заяви з додатками відповідача, вартість 9 000,00 грн.;

- адвокатом Сидоренко В.А. було витрачено 1,5 години зустріч з клієнтом, консультація щодо порядку розгляду справи № 910/16325/18 у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін, вартість 4 500,00 грн.;

- адвокатом Сидоренко В.А. було витрачено 1 годину на підготовку клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на правову допомогу, вартість 3 000,00 грн.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне позицію позивача та суду першої інстанції, що суд може зменшити суму судових витрат виключно за клопотанням іншої сторони судового провадження.

Таким чином, судова колегія вважає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів відзначає, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 12/12/17/2-ЕП від 12.12.2017, копія свідоцтва Сидоренка В.А. про право на заняття адвокатською діяльністю; акт № 1 від 09.01.2019, платіжні доручення № 1424 від 14.12.2017 на суму 6 000,00 грн., № 1620 від 09.01.2019 на суму 16 500,00 грн.; рахунок-фактура № 001/19/12/12/17/2-ЕП від 09.01.2019 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на розмір заявленої в позові суми (51 895, 43 грн., з яких 42 383. 64 грн. -сума основного боргу, 7 393,77 грн. 77 - інфляційні втрати, 2 118,02 грн. - 3 % річних), враховуючи категорію складності справи (малозначна), оскільки судом першої інстанції справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнення адвокатських витрат у зазначеній судом першої інстанції сумі (22 500,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Про" на правничу допомогу на 50 % (з 22 500,00 грн. грн. до 11 250,00 грн.) від попередньо заявленої суми, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла до висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на послуги адвоката, шляхом зменшення цих витрат з 22 500,00 грн. грн.. до 11 250,00 грн.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на розмір заявленої в позові суми (51 895, 43 грн., з яких 42 383. 64 грн. - сума основного боргу, 7 393,77 грн. 77 - інфляційні втрати, 2 118,02 грн. - 3 % річних), враховуючи категорію складності справи (малозначна), оскільки судом першої інстанції справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнення адвокатських витрат у зазначеній судом першої інстанції сумі (22 500,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для відповідача.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Комунального підприємства "Київпастранс" є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/16325/18 - зміні в частині розподілу витрат на правничу допомогу адвоката.

Оскільки рішення суду першої підлягає зміні в частині витрат на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу), на що судові витрати не нараховуються, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за розгляд апеляційної скарги не може бути покладений на позивача.

Однак, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, апелянт не позбавлений права звернутися із відповідним клопотанням до суду апеляційної інстанції після ухвалення вказаної постанови.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі 910/16325/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі 910/16325/18 змінити в частині витрат на правову допомогу, зменшивши суму їх стягнення з відповідача з 22 500,00 грн. до 11 250,00 грн.

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі 910/16325/18 залишити без змін.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/16325/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді В.В. Сулім

Є.Ю. Пономаренко