Ухвала

від 24.01.2019 по справі 910/724/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.01.2019Справа № 910/724/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт

до 1. Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Спичак О.М.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська про зобов'язання комісію з реорганізації Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська включити до передавального акту вимогу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт (код ЄДРПОУ 24377548, місцезнаходження: вул. Чапаєва, 2/16, м. Київ, 01030) про сплату залишку боргу по рішенню Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 р. у справі № 5011-27/1672-2012 в розмірі 29 470 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 91 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач неправомірно, в порушення норм чинного законодавства України, відмовлено позивачу у включенні до передавального акту суми заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла на підставі судового рішення, з огляду на те, що вимога позивача як кредитора надійшла на адресу відповідача, у зв'язку з пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів.

Разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони комісії з реорганізації Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району (код ЄДРПОУ 34966048, місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, 19, м. Київ, 01054) передавати на затвердження передавальний акт до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району, третя особа: Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої заяви, позивач посилався на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що комісією з реорганізації буде передано на затвердження передавальний акт без включення до нього вимог позивача до вирішення зазначеної справи, що в свою чергу, в разі задоволення позову, унеможливить виконання рішення суду.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення виходячи з наступного.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчинення певних дій.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.07.2018 по справі №910/1354/18.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Проте, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем на теперішній час дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.

Тобто, за висновками суду, у даному випадку застосування заходів забезпечення позову не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з огляду на безпідставність та доказову необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт про забезпечення позову.

2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя Спичак О.М.