Ухвала

від 23.01.2019 по справі 915/155/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 січня 2019 року Справа № 915/155/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову по матеріалам позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агротаєрс , вул. Робоча, 23-В, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 (код ЄДРПОУ 39737842)

до відповідача ОСОБА_2 господарства Маяк ОСОБА_3, вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 23040999)

про стягнення коштів в сумі 299 099,10 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агротаєрс з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 господарства Маяк ОСОБА_3 загальної суми заборгованості в розмірі 299 099, 10 грн.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів поставки № 15 від 21.05.2018 року, № 25 від 14.06.2018 року, № 26 від 18.06.2018 року, № 28 від 20.06.2018 року, № 29 від 21.06.2018 року, № 30 від 22.06.2018 року, № 31 від 25.06.2018 року, № 32 від 26.06.2018 року, № 33 від 26.06.2018 року, № 36 від 04.07.2018 року, № 37 від 04.07.2018 року, № 40 від 11.07.2018 року, № 41 від 11.07.2018 року та № 43 від 17.07.2018 року, укладених між сторонами, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 625 ЦК України, ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та умовами договорів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.

Між ТзОВ Агротаєрс та ФГ Маяк ОСОБА_3 було укладено 14 (чотирнадцять) договорів поставки (перелік яких вказано вище).

Проаналізувавши умови наданих всіх договорів поставки судом встановлено, що умови договорів відрізняються в частині асортименту, ціни товару, строку оплати та місця поставки товару.

Судом встановлено, що відповідно до умов договорів позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар в асортименті, що підтверджується наданими до матеріалів позовної заяви довіреностями та видатковими накладними.

При цьому, судом встановлено, що позивачем умовно розподілено всі вищевказані 14 договорів поставки на три блоки, а саме:

- "Договори 1" , який включає 9 договорів поставки (договори поставки № 15 від 21.05.2018 року, № 25 від 14.06.2018 року, № 26 від 18.06.2018 року, № 28 від 20.06.2018 року, № 29 від 21.06.2018 року, № 30 від 22.06.2018 року, № 31 від 25.06.2018 року, № 32 від 26.06.2018 року, № 33 від 26.06.2018 року);

- "Договори 2" , який включає 4 договори поставки (договори поставки № 36 від 04.07.2018 року, № 37 від 04.07.2018 року, № 40 від 11.07.2018 року, № 41 від 11.07.2018 року);

- договір поставки № 43 від 17.07.2018 року .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення загальну суму заборгованості в розмірі 299 099, 10 грн. Фактично вказана сума заборгованості включає основний борг, пеню, інфляційні втрати та відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України).

Судом встановлено, що сума основного боргу розраховувалась позивачем окремо по договору № 15 від 21.05.2018 року, окремо по "Договорам 1" крім договору № 15, а також в загальній сумі по Договорам 1. Сума штрафних санкцій по даним договорам розраховувалась не по кожному зобов'язанню окремо, а виходячи з загальної суми заборгованості по договорам. Причому сума основного боргу по 5 договорам сплачена в повному обсязі, а відтак по вказаним договорам заявлено до стягнення лише штрафні санкції.

Аналогічним чином здійснено розрахунки по блоку "Договорів 2" та окремо по договору № 43 від 17.07.2018 року.

Дослідивши подані матеріали позовної заяви, додані докази до позовної заяви, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об'єднання вимог та наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами , основні та похідні позовні вимоги.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Разом із цим, заявлені вимоги не пов'язані між собою ані підставою виникнення , ані поданими доказами , та не є основними та похідними позовними вимогами.

Позивачем в позовній заяві зв'язку між договорами та поданими доказами також не зазначено. Суд наявність між ними зв'язку та підстав виникнення також не знаходить.

Господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п. (п. 3.6 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року). Вказана правова позиція не змінювалась.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач об'єднав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованої заборгованості, яка включає основний борг, пеню, інфляційні втрати та відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов 14 окремих договорів, укладених в різний період часу, з різною ціною, асортиментом, строками оплати товару та місцем поставки. Тобто, заборгованість виникла з різних відстав (різні договори) та не пов'язана поданими доказами (на кожний договір складалась окрема видаткова (-ві) накладна (-і) та довіреності на отримання цінностей). Враховуючи вищевикладене, позивачем здійснено об'єднання позовних вимог з порушенням правил, передбачених ст. 173 ГПК України. При цьому, здійснити роз'єднання позовних вимог відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України та ч. 6 ст. 173 ГПК України суд не взмозі, оскільки нарахування пені, відсотків та інфляційних втрат здійснено позивачем, виходячи з загальної суми заборгованості по трьом умовним блокам (а не по кожному зобов'язанню в межах окремого договору).

Сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору у межах процесуальних строків, встановлених ГПК України.

Крім того, безпідставне об'єднання позовних вимог в спірному випадку створює штучне зменшення розміру судового збору та як наслідок ненадходження коштів до Державного бюджету України в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху в силу ч. 1 ст. 174 ГПК України, у зв'язку з неможливістю усунення недоліків позовної заяви у вказаний спосіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву вх. № 979/19 від 21.01.2019 року і додані до неї документи повернути позивачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агротаєрс .

Додатки для позивача:

- позовна заява з додатками (всього на 52-х арк.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 24.01.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш