Ухвала

від 16.03.2020 по справі 915/155/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 березня 2020 року Справа № 915/155/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 2031/20 від 17.02.2020) ТзОВ «Агротаєрс» про видачу виконавчого листа по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротаєрс» , вул. Робоча, 23-В, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 (код ЄДРПОУ 39737842)

до відповідача Фермерського господарства «Маяк» Кухарука Олександра Анатолійовича, вул. Ювілейна, 93, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 23040999)

про стягнення коштів в сумі 299 099, 10 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява, в якій заявник просить суд видати дублікат ухвали господарського суду Миколаївської області по справі № 915/155/19 від 03.04.2019 року.

Заява мотивована втратою ухвали, у зв`язку з чим заявник не має можливості повернути кошти з державного бюджету. Заява обґрунтована Законом України "Про виконавче провадження", п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 року заяву ТзОВ «Агротаєрс» (вх. № 2031/20 від 17.02.2020 року) про видачу виконавчого листа залишено без руху.

04.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від ТзОВ «Агротаєрс» надійшла заява (вх. № 2906/20) про усунення недоліків на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 року по справі № 915/155/20.

Враховуючи, що заявником ТзОв «Агротаєрс» усунуто недоліки заяви (вх. 2031/20 від 17.02.2020 та вх. № 2906/20 від 04.03.2020), заява ТзОВ «Агротаєрс» про видачу дубліката ухвали розглядається судом по суті.

Розглянувши заяву про видачу дубліката ухвали про повернення судового збору, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.04.2019 року повернуто ТзОВ «Агротаєрс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 486, 49 грн., що був перерахований згідно платіжних доручень № 3436 від 14.01.2019 року та № 3435 від 14.01.2019 року відповідно, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 915/155/19.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання . Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Положеннями ГПК України передбачено види ухвал суду, які в розумінні ч. 3 ст. 327 ГПК України є виконавчими документами, а саме:

- ухвала про забезпечення доказів (ч. 10 ст. 112 ГПК України);

- ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (ч. 3 ст. 134 ГПК України);

- ухвала про стягнення штрафу (ч. 5 ст. 135 ГПК України);

- ухвала господарського суду про забезпечення позову (ч. 1 ст. 144 ГПК України);

- ухвала про затвердження мирової угоди (ч. 2 ст. 193 ГПК України).

Відповідно до п.п. 1, 1-1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1 -1 ) судові накази;

2) ухвал , постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Приписами ст. 4 Закону України Про виконавче провадження визначено вимоги до виконавчого документа. Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника , їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів .

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання .

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182, розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України Про судовий збір та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

Відповідно до п. 2 Порядку цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили .

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду .

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТзОВ Агротаєрс про видачу дубліката ухвали господарського суду Миколаївської області по справі № 915/155/19 від 03.04.2019 року про повернення судового збору. Так, приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України передбачено видачу дубліката саме виконавчого документа й до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Положеннями ст. 327 ГПК України передбачено, що ухвала суду є виконавчим документом у випадках, встановлених законом. В свою чергу, ані положеннями ГПК України, ані положеннями Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про судовий збір не передбачено, що ухвала суду про повернення судового збору є виконавчим документом. Оскільки ухвала суду про повернення судового збору не є виконавчим документом, відповідно остання не оформлюється відповідно до ст. 4 Закону України Про виконавче провадження (не містить всіх необхідних для виконавчого документа реквізитів).

Повернення судового збору здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, який є спеціальним нормативним актом та встановлює порядок та підстави для повернення судового збору з державного бюджету.

Враховуючи, що ухвала суду про повернення судового збору не є виконавчим документом в розумінні положень ГПК України, в суду відсутні правові підстави для видачі дублікату вищевказаної ухвали (п. 19.4 Перехідних положень ГПК України).

При цьому, оскільки відповідно до вищевказаного Порядку № 787 підставою для повернення судового збору є оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику право на звернення до суду із заявою про повторну видачу судом документа (п.п. 1 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року № 814 зі змінами згідно наказу ДСА України від 24.12.2019 року № 1196).

Керуючись ст. 232-235, 254-256, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ТзОВ «Агротаєрс» (вх. № 2031/20 від 17.02.2020 року) про видачу виконавчого листа.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 16.03.2020 року

Суддя Е. М. Олейняш