Постанова

від 10.05.2018 по справі 904/7736/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7736/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

заявник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,

представник - Цуцкірідзе І.Л.

боржник - Приватне акціонерне товариство "Золотий Колос",

представник - Якубук М.В.

ліквідатор - арбітражний керуючий Моісєєв Ю.В.,

представник - не з'явився, повідомлений належним чином

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017

у складі колегії суддів: Вечірка І.О. (головуючий), Антоніка С.Г., Чимбар Л.О.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017

у складі судді Полєва Д.М.

у справі за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства "Золотий Колос"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 03.09.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Золотий Колос" (надалі - ПАТ "Золотий Колос") прийнята до розгляду.

2. 24.09.2015 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Золотий Колос".

3. 12.01.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами кредитора - РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в розмірі 1 397 387,10 грн. (4 черга задоволення).

4. 25.02.2016 постановою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2016, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Моісєєва Ю.В., якого зобов'язано вчинити певні дії.

5. 14.06.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнано грошові вимоги ТОВ "Поліпром" в розмірі 2 756,00 грн. (1 черга задоволення), 6 327 748,04 грн (4 черга задоволення).

6. 06.04.2017 на адресу господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

7. Комітетом кредиторів прийнято рішення (протокол від 06.06.2017) про не схвалення звіту ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури оскільки арбітражним керуючим не забезпечено стягнення заборгованості перед РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. 27.06.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПАТ "Золотий Колос". Ліквідовано юридичну особу ПАТ "Золотий Колос", провадження у справі припинено.

9. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що з ліквідаційного балансу станом на вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності або повного господарського відання; ліквідатором здійснювались заходи із погодження звіту та ліквідаційного балансу із комітетом кредиторів, проте останнім прийнято рішення про не схвалення звіту ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури, оскільки арбітражним керуючим не забезпечено стягнення заборгованості перед кредитором - РВ Фондом державного майна України по Дніпропетровській області. Ліквідатором здійснено всі необхідні заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. 11.12.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 залишено без змін з підстав її обґрунтованості. Апеляційний суд додатково вказав, що не схвалення РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, як єдиним учасником комітету кредиторів звіту ліквідатора не є підставою для його не затвердження судом у випадку встановлення факту виконання ліквідатором покладених на нього повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

11. У грудні 2017 РВ ФДМУ по Дніпропетровській області подано касаційну скаргу в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017.

12. 10.05.2018 ліквідатором ПАТ "Золотий колос" Моісєєвим Ю.В. подано відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити без змін прийняті у справі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017, а касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Звертаючись з касаційною скаргою РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами статті 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), стверджує, що висновки судів про ліквідацію підприємства банкрута є передчасними та вказує, що ліквідатором не вжито всіх заходів з пошуку майна банкрута та не забезпечено стягнення заборгованості.

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор зазначає, що скаржником не наведено обґрунтованих підстав неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не зазначено, які саме заходи з пошуку майна ПАТ "Золотий колос" ліквідатор зобов'язаний був вжити та не вжив.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

15.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

15.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

15.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

16. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

17.1. Стаття 26. Збори кредиторів та комітет кредиторів

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

17.2. Стаття 41. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії

1. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

3. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

6. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

7. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

17.3. Стаття 45. Черговість задоволення вимог кредиторів

5. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

17.4. Стаття 46. Звіт ліквідатора

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

3. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

17.5. Стаття 83. Припинення провадження у справі про банкрутство

1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

20. Судами першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду звіту ліквідатора було встановлено, що під час здійснення ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснювався розшук майна боржника, направлялися відповідні запити до Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, органів Держгеокадастру, Державної інспекції сільського господарства, органів МВС України, Державної служби України з безпеки на транспорті, комісії з цінних паперів та фондового ринку, отримувалися відповідні витяги із державних реєстрів, вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів. Судами також встановлено, що ліквідатором під час проведення інвентаризації було виявлено майнові активи - рухоме майно та дебіторську заборгованість ТОВ "Комекс" та ТОВ "Поліпром", які ліквідатором в подальшому було реалізовано на прилюдних торгах за 11 880,87 грн, а отримані кошти спрямовано на оплату пов'язаних з ліквідаційною процедурою витрат та оплату послуг ліквідатора. Ліквідаційний баланс станом на 14.03.2016 свідчить про те, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

21. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що ліквідатором ПАТ "Золотий колос" Моісєєвим Ю.В. вжито всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна та грошових коштів банкрута та у зв'язку з відсутністю майнових активів боржника дійшли обґрунтованих висновків про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи. Доводи касаційної скарги про порушення судами статті 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження.

22. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

24. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі № 904/7736/15 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк