Ухвала

від 24.01.2019 по справі 16/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 січня 2019 року м. Черкаси справа № 16/36

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М. із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідачів: ОСОБА_1 - особисто, за участі ОСОБА_2

від відділу ДВС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів від 16.11.2018 у справі за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до товариства з обмеженою відповідальністю " Сінніс, ЛТД" про стягнення 334 003,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22 лютого 2010 року позовні вимоги акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" задоволено повністю та стягнуто солідарно з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, Лтд", ідентифікаційний код 22810515, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 - 281 581,10 грн. боргу по кредиту, 22 028,91 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 23.12.2009 року, 29 677,89 грн. пені по кредиту за період з 23.06.2009 року по 23.12.2009 року та пені по процентах в сумі 716,09 грн. за період з 01.09.2009 року по 23.12.2009 року, 3 340,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом Черкаської області було видано накази від 09 березня 2010 року.

04.01.2019 судом зареєстровано скаргу відповідача суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 від 29.12.2018, в якій скаржник просить суд скасувати постанову Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16.11.2018 про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 20726147 в частині арешту коштів на зарплатному рахунку № НОМЕР_2, відкритому в АТ "Альфа-Банк" на ім'я ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В останнє засідання представники позивача, другого відповідача та відділу ДВС повторно не з'явилися, заперечень на скаргу не подали. Явка учасників судового процесу не визнавалася обов'язковою, тому суд ухвалив розглядати скаргу за відсутності представників позивача, другого відповідача та відділу ДВС.

Заявник подав суду 22.01.2019 довідку банку "АТ "Альфа-Банк" від 21.01.2019, в якій установою банку підтверджено накладення арешту на грошові кошти на зарплатному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 із повним зупиненням всіх видаткових операцій на підставі постанови Соснівського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16.11.2018.

В судовому засіданні скаржник - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив суд її задовольнити з огляду на те, що на виконання судового рішення у справі з нього щомісячно із заробітної плати у ПАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" утримують 20% коштів, які перераховують бухгалтерією підприємства на рахунок ДВС. Решта суми коштів із заробітної плати скаржника повинна бути вільною від обтяження та може використовуватися відповідачем на потреби родини. Однак скаржник не зміг зняти кошти із свого зарплатного карткового рахунку через блокування банком видаткових операцій на підставі спірної постанови відділу ДВС від 16.11.2018.

Заслухавши доводи і пояснення скаржника та дослідивши матеріали скарги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів від 16.11.2018, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з такого:

На підставі наказу господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 виданого на виконання рішення по справі №16/36 за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення 334 003,99 грн., Соснівським відділом Державної виконавчої служби Черкаського міського територіального управління юстиції 02.08.2010 відкрито виконавче провадження № 20726147 по стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ "Український Інноваційний Банк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" коштів на загальну суму 337 580,03 грн.

З доводів скаржника вбачається, що 21.12.2018 звернувшись до відділення АТ "Альфа-Банк" для з'ясування підстав відмови у видачі коштів з картки через банкомат, відповідач дізнався про накладення Соснівським відділом ДВС м. Черкаси арешту на кошти, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_3, відкритому в АТ "Альфа-Банк". З'ясовано, що арешт на кошти відповідача на рахунках у банках накладений на підставі постанови Соснівського відділу ДВС м. Черкаси від 16.11.2018.

Довідкою АТ "Альфа-Банк" № 12-23.1 від 02.01.2019 (а.с. 74 том 2) повідомлено, що на підставі договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 05.02.2013 відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 у гривні та видано зарплатну картку з можливістю надання короткострокового кредиту та можливістю розміщення депозитних вкладів в рамках продуктів Депозитні вклади фізичних осіб. Також вказано, що в 2018 році на цей рахунок відповідачу зараховувались кошти від ПАТ по газопостачанню і газифікації "Черкасигаз" лише з призначенням платежу: заробітна плата та кошти на відрядження.

Постановою Соснівського відділу ДВС м. Черкаси від 19.05.2016 (а.с. 64 том 2), прийнятою в межах виконавчого провадження щодо стягнення боргу по даній справі, із заробітної плати, що належить до виплати боржнику, після відрахування податків постановлено проводити утримання в розмірі 20% на погашення боргу згідно з виконавчим документом по даній справі в сумі 337 580,03 грн. та сплати виконавчого збору по даному виконавчому документу в сумі 100,00 грн., а всього 371 438,03 грн.

З доводів скаржника вбачається, що його роботодавцем ПАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" щомісячно проводяться відрахування із заробітної плати у вказаному розмірі, що підтверджується квартальним звітом про здійснені відрахування та виплати ПАТ "Черкасигаз" (а.с. 67), які у встановлені строки направлялися відділу ДВС.

Згідно положень спірної постанови про арешт коштів боржника від 16.11.2018 (а.с. 63 том 2) вбачається, що в межах примусового виконання наказу суду у справі № 16/36 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти у перелічених в цій постанові установах банків, в т.ч. і "Альфа-Банк" МФО 300346 з метою забезпечення реального виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами 2, 3 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він собі вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

За змістом ст. 8, 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, утримання із заробітної плати дозволяється проводити в умовах та межах, передбачених національним законодавством чи судовим рішенням. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зважаючи на те, що накладений на зарплатний картковий рахунок в банку арешт унеможливлює отримання будь-яких коштів із заробітної плати ОСОБА_1 (яка зараховується на рахунок відповідача лише після всіх відрахувань), а такі обмеження складають лише 20% його заробітку і доказів про встановлення більшого розміру обмежень на передбачених законом підставах суду не подано, то скарга підлягає задоволенню для відновлення порушених прав скаржника.

Стаття 74 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 дозволяє начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Тобто, у вказаних нормах ЗУ "Про виконавче провадження" та у роз'ясненні постанови пленуму ВГСУ фактично містяться посилання на способи захисту, які в повній мірі може застосовувати суд для відновлення порушеного права скаржника.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимога скаржника про часткове скасування постанови органу ДВС від 16.11.2018 року є правомірною.

На підставі викладеного, скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 342 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу від 29.12.2018 суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Соснівського відділу ДВС про арешт коштів боржника від 16.11.2018 задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову Соснівського відділу Державної виконавчої служби України міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16.11.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 20726147 в частині накладення арешту на грошові кошти в АТ "Альфа-Банк" (рахунок № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1).

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських