Рішення

від 10.01.2019 по справі 922/2913/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2913/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Аврора", м. Харків;

2. фізичної особи ОСОБА_2, м. Полтава

про стягнення 296602,86 грн.

за участю представників:

позивач - не з'явився

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - ОСОБА_3 (дов. № 1054 від 18.12.2018 р.)

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) 25.10.2018 р. звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Аврора" та фізичної особи ОСОБА_2 на свою користь 296602,86 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням першим відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 18.02.2016 р. Як на підставу позовних вимог до другого відповідача позивач посилається на договір поруки № POR1456126088990 від 22.02.2016 р. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 296602,86 грн. та складається з: 199473,00 грн. - заборгованість за кредитом, 51195,83 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 45934,03 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань. Також позивач просить солідарно стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2018 року прийнято позов ПАТ КБ "Приватбанк" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2913/18, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 03 січня 2019 року було оголошено перерву до 10.01.2019 р. об 11:00 в порядку приписів ч. 2 ст. 216 ГПК України. При цьому, позивачем до матеріалів справи було надано заяву (вх. 19) про розгляд справи без участі представника позивача, яка визнана такою, що не порушує прав учасників судового процесу та прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 року, враховуючи об'єктивну технічну неможливість для проведення судового засідання 10.01.2019 р. об 11:00 год. в режимі відеоконференції, судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника ПАТ КБ "ПриватБанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2018, після вчинення всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, передбачених ст. 182 ГПК України, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 922/2913/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.12.2018 о 12:30.

У судовому засіданні 11.12.2018 року було задоволено клопотання другого відповідача та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 19 грудня 2018 року.

У судовому засіданні 19.12.2018 року було задоволено клопотання другого відповідача та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 03 січня 2019 року.

У судовому засіданні 03.01.2019 р., суд керуючись ст. 178, 207 ГПК України, визнав поважною причину пропуску строку на подання другим відповідачем відзиву на позов, долучив до матеріалів справи відповідний відзив та постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, до 10 січня 2019 року об 11:00.

При цьому, позивачем до матеріалів справи було надано заяву (вх. 19 від 03.01.2019 р.) про розгляд справи без участі представника позивача, яка визнана такою, що не порушує прав учасників судового процесу та прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 року, враховуючи об'єктивну технічну неможливість для проведення судового засідання 10.01.2019 р. об 11:00 год. в режимі відеоконференції, судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника ПАТ КБ "ПриватБанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.01.19 р. позивачем на електронну пошту для долучення до матеріалів справи було надано відповідь на відзив на позов (вх. 72) та заяву (вх. 73) про розгляд справи без участі представника позивача.

Заява подана за вх. 73 визнана судом такою, що не порушує прав учасників судового процесу та прийнята судом.

Відповідь на відзив на позов (вх. 72), враховуючи виключні обставини щодо прийняття судом та врахуванні при винесенні рішення відзиву другого відповідача, приймаються судом до розгляду.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2019 р. свого повноважного представника не направив, у попередніх судових засіданнях та у наданій відповіді на відзив позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Обґрунтовуючи свою позицію у спірних правовідносинах, представник ПАТ КБ "Приватбанк" посилається на те, що 18 лютого 2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аврора" укладений Договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок шляхом приєднання Відповідача до публічної оферти через підписання Заяви про відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.02.2016 року. Відповідно заяви відповідача, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлений кредитний ліміт на зазначений рахунок. Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши ТОВ "ТД "Аврора" кредитний ліміт в розмірі 199 473 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача. Станом на 16.10.2018 року у ТОВ "ТД "Аврора" існує заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк" по Договору від 18.02.2016 року за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в сумі 296 602, 86 грн.; в забезпечення виконання умов договору від 18.02.2016 року Кредитний ліміт між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 укладений договір поруки № POR1456126088990 від 22 лютого 2016 року, відповідно до якого Поручитель зобов'язався за угодою - приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил надання банківських послуг, а саме повернення кредиту в сумі 10000 грн., сплати процентної ставки за користуванням кредитом за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди-1 - 32 % річних та сплати 64% річних у разі порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди в розмірі 3 %, винагороди за користуванням кредитним лімітом в сумі 0,9% від суми максимального сальдо ліміту, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Таким чином позивач стверджує, що поручитель - ОСОБА_6 є солідарним відповідачем за наявною заборгованістю ТОВ "ТД "Аврора" в повному обсязі.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аврора" у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заперечення представників другого відповідача проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що відповідно до договору поруки №РОR14561608990 від 22.02.2016 року укладеного між другим відповідачем та позивачем по справі, предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "АВРОРА" (Боржник) зобов'язань кредиту в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень) літера "г" п.п. 1.1.1. п. 1.1. Договору. Тим самим в межах умов договору поруки №РОR14561608990 від 22.02.2016 року поручитель відповідає за борг загальною сумою не більше 10000,00 грн., а тому за своєю правовою природою Позивач не має права пред'являти вимоги до Відповідача-2 (поручителя) поза межами встановленого сторонами зобов'язання. Одночасно другий відповідач наголошує, що до поруки за договором №РОR14561608990 від 22.02.2016 року, як строкового зобов'язання, слід застосувати приписи частини четвертої статті 559 ЦК України, відносно того, що порука припинення, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Представник другого відповідача зазначає, що закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, позивач зобов'язаний був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АВРОРА", до 02.09.2018 року. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може. Крім того у відзиві на позов, викладені заперечення щодо проведення розрахунків позивачем за збільшеними відсотками, що призвело до невірного та штучного завищення кредитного боргу.

Позивач у відповіді на відзиві у повному обсязі спростовує твердження другого відповідача, наголошуючи на їх безпідставності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.02.2016 р. між Публічним акціонерним товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аврора" (першим відповідач) укладено Договір банківського обслуговування № б/н зі встановленням кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та анкети про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 16 лютого 2016 року.

Договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № бн від 18.02.2016 р. укладений зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок шляхом приєднання Відповідача до публічної оферти через підписання Заяви про відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.02.2016 року. Відповідно заяви відповідача, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1.

За вищевказаним Договором Банк взяв на себе зобов'язання при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовому вигляді, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені в сеті Інтернету на сайті www.privatbank.ua., які разом з заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Позивачем до матеріалів справи надано витяг Умовами та Правилами надання банківських послуг в частині послуги "Кредитний ліміт" чинний на момент виконання відповідачем кредитного ліміту в сумі 199473,00 грн., на які останній посилається як на підставу своїх вимог (затверджені протоколом засідання Правління Банку № 44 від 12.09.2017 року).

Відповідно до п. 3.1.2.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угод у письмовій формі.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається для поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

У відповідності до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п. 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

У п. 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як наголошує позивач, банком встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Аврора" кредитний ліміт в розмірі 199473,00 грн. Жодних доказів або пояснень щодо того, що кредитний ліміт змінювався протягом дії договору, позивачем не надано.

Розділом 3.2.1.4. Умов встановлено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 42 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Згідно п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Як зазначає позивач у позові, банком взяті на себе зобов'язання за Договором виконані в повному обсязі, надано ТОВ "ТД "Аврора" кредитний ліміт в розмірі 199 473 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача, проте перший відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором та вимог законодавства, не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків, комісії, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на 16.10.2018 р. дорівнює 296602,86 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 199473,00 грн.; заборгованості за відсотками - 51195,83 грн. за період з 02.03.2018 по 16.10.2018; пеня - 45934,03 грн. за період з 20.03.2018 по 16.10.2018.

Одночасно судом встановлено, що 22 лютого 2016 року в забезпечення виконання умов договору від 18.02.2016 року "Кредитний ліміт" між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № POR1456126088990, відповідно до якого Поручитель зобов'язався за угодою - приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил надання банківських послуг, а саме повернення кредиту в сумі 10000 грн., сплати процентної ставки за користуванням кредитом за період користування згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди-1 - 32 % річних та сплати 64% річних у разі порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди в розмірі 3 %, винагороди за користуванням кредитним лімітом в сумі 0,9% від суми максимального сальдо ліміту, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

За умовами п. 1.5. Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В п. 4.1. Договору поруки сторони домовились, що порука за Договором поруки припиняється через 15 років після укладення Договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 цей Договір поруки припиняє свою дію (пункт). Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача та підписом другого відповідача.

З наведених підстав позивач вважає свої майнові права порушеними та обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, а з огляду на укладення з другим відповідачем Договору поруки № POR1456126088990 від 22.02.2016 р., а також виходячи з положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 14 ГПК України, позивач просить суд стягнути заборгованість визначеному розмірі з відповідачів у солідарному порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1, 3 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1072 ЦК України та ч. 22.9. ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Згідно ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Позивач наполягає, що саме такі правовідносини мають місце у спірних правовідносинах, що склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 18.02.2016 р. та таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.

Разом з тим, судом враховано, що позивач, звертаючись з позовом, предметом якого є правовідносини, які виникли у лютому 2016 року, надає до суду "Умовами та Правилами надання банківських послуг" в частині послуги "Кредитний ліміт" чинні на момент виконання відповідачем кредитного ліміту в сумі 199473,00 грн., на які останній посилається як на підставу своїх вимог (затверджені протоколом засідання Правління Банку № 44 від 12.09.2017 року). Ці Умовами та Правилами надання банківських послуг розміщені в сеті Інтернету на сайті www.privatbank.ua.

При цьому, позивач зазначає, що Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку разом з заявою про відкриття поточного рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правилами надання банківських послуг від 16.02.2016 р. складають Договір банківського обслуговування від 18.02.2016 р.

Разом з тим, судом враховано, що станом на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та першим відповідачем Умови та Правилами надання банківських містили інші умови, ніж ті які на даний час розміщені на сайті банку.

Зокрема з відкритих джерел, інформації розміщеній на сайті Приватбанк встановлено, що п. 3.2.1.1.2. розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов передбачав наступне: Клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту (https://conditions-and-rules.privatbank.ua/main/view-content-179/?lang=uk).

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин Умови унормовували, що кредитний договір складають у сукупності такі дії особи, яка бажає скористатись послугою "Кредитний ліміт": підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП.

Проте позивачем не зазначається ані у позові, ані в усних поясненнях щодо наявності та вчинення першим відповідачем дій по зверненню до позивача із Заявкою на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП.

Одночасно суд звертає увагу, що згідно з матеріалами справи заявка на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг датовані 16.02.2016 р., натомість договір банківського обслуговування б/н, як вказує позивач було укладено між позивачем та першим відповідачем 18.02.2016, тобто на 2 дні пізніше, разом з тим, жодним документом справи саме ця інформація не підтверджується.

Однак позивачем, надано до матеріалів справи виписка з рахунку № НОМЕР_1, відкритого ТОВ "ТД "Аврора" в ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 18.02.2016 р. по 22.10.2018 р., згідно з якої вбачається, що перший відповідач протягом зазначеного періоду фактично користувався встановленим банком кредитним лімітом використовуючи кредитні кошти.

Таким чином відповідно до умов Договору банківського обслуговування б/н від 18.02.2016 р. позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 16.10.2018 р. за відповідачем рахується заборгованість за тілом кредиту 199473,00 грн. та залишок заборгованості за процентами - 51195,83 грн.

При цьому, слід також враховує, що в п. 1.1.6.4. актуалізованих "Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що продовження користування Клієнтом послугами Банку після дати публікації змінених Умов та Правил надання банківських послуг на цьому сайті, є фактом надання Клієнтом згоди та його повне та безумовне прийняття (акцепт) зміненої редакції Умов та Правил. Надання послуг та умови взаємодії при цьому за угодами, які були укладені між Клієнтом та Банком до дати акцепту Клієнтом змінених Умов та Правил, вважаються зміненими та продовжують діяти в частині, що не суперечить умовам змінених Умов та Правил надання банківських послуг.

У разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Умов та Правил та умовами угод, які укладені між Клієнтом та Банком, положення цих Умов та Правил мають пріоритет та застосовуються сторонами по відношенню до укладених угод, якщо в конкретній окремо взятій угоді сторони прямо не передбачили інше.

ТОВ "ТД "Аврова" продовжувало бути клієнтом ПАТ КБ "Приватбанк" тому на нього поширюються дія Актуалізованих Умов та Правил надання банківських послуг.

При цьому, перший відповідач жодним чином не спростував викладені позивачем, з посиланням на докази, факти існування між сторонами фактичних відносин щодо користування кредитними коштами.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням принципу змагальності сторін, матеріали справи містять достатні докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 18.02.2016 р. з наданням першому відповідачу послуги "Кредитний ліміт" та не містять доказів в підтвердження своєчасного повернення банку кредитних коштів (тіла кредиту) та сплати відсотків обумовлений сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунки пені та відсотків перевірено судом та встановлено, що вони відповідає умовам договору від 18.02.2016 р., вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що перший відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача до першого відповідача в сумі основного боргу у розмірі 1999473 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 51195 грн. 83 коп. за період з 02.03.2018 по 16.10.2018 та пені у розмірі 45934,03 грн. за період з 20.03.2018 по 16.10.2018 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача до другого відповідача про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

22 лютого 2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № POR1456126088990.

Відповідно до п. 1.2. Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

П. 1.5. договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скраплений печаткою ПАТ КБ "Приватбанк".

Дослідивши, укладений між сторонами договір поруки, суд встановлює, що заперечення представника другого відповідача стосовно пропуску 6 місячного строку для звернення позивача з позовом до поручителя не є підставою для відмови в позові до цієї особи.

Так, відповідно до частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тобто застосування приписів щодо припинення поруки із застосуванням шести місячного строку можливе лише у разі якщо не встановлення строку поруки у договорі, натомість у п. 4.1 договору його сторонами встановлено строк поруки, який визначається роками - 15 років, що не протирічить приписам чинного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Дослідивши умови договору поруки № POR1456126088990 від 22 лютого 2016 року, судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "ТД "Аврора" 64703, м. Харків, пров. Корка, 13; ідент. код 37189903 зобов'язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору "Угода 1" та приєднання до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору "Угода 2".

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов'язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов'язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов'язання якої забезпечені порукою.

За таких підстав, суд визнає твердження позивача що договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов договору банківського рахунку № б/н від 18.02.2016 р. лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами договору поруку, а відтак суду невідомо та не вбачається з матеріалів справи які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.

Більш того, з наданого договору п.п. г) унормовує забезпечення тіла кредиту у розмірі лише 10000,00 грн., натомість, як зазначає сам позивач, кредитний ліміт першому відповідачу було встановлено у розмірі 199473,00 грн., що, в свою чергу, значно перевищує розмір забезпечення. При цьому позивачем про зміни розміру кредитного ліміту до матеріалів справи не надано.

За таких підстав, вади укладеного між позивачем та другим відповідачем договору поруки, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили на підтвердження факту надання згоди другого відповідача на забезпечення виконання саме зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 18.02.2016 р., спростовують твердження позивача, які не підтверджені належними доказами.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

А відтак, враховуючи об'єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов'язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача до другого відповідача - ОСОБА_2 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, як вимоги яка не доведена належними та достатніми доказами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на першого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Аврора (61107, м. Харків, вул. Леся Сердюка, 13; ідент. код 37189903) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 199473,00 грн. заборгованості за кредитом; 51195,83 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 45934,03 грн. пені та 4449,04 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено 21.01.2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков