Постанова

від 22.06.2007 по справі 6/371ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/371ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.06.07                                                                                 Справа № 6/371ад.

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Новопсковського району  Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковського районного центру  зайнятості, смт. Новопсков  Луганської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новобілянське», с. Новобіла Луганської області

про стягнення  6 550 грн. 58 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Літвінова О.Є., доів. № 22/4-1217 від 30.05.07,

                         Нотченко Л.В., дов. № 22/4-1338 від 14.06.07;

від відповідача –не прибув;

від заявника  –Кострицька М.В.;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6 550 грн. 58 коп., в тому числі недоїмка –4 836 грн. 09 коп., пеня –1 714 грн. 49 коп.

Відповідач  надав до суду відзив на позовну заяву за яким позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також просить суд  розглянути справу за відсутність його представника.

Сторони надали до суду заяву про перехід до судового розгляду справи, яка судом задоволена.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін суд прийшов до наступного.

.Відповідно до Закону України  від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про  загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ( далі –Закон) роботодавець набуває  статусу  платника страхових внесків  до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( далі - Фонд) з дня  реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний  своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини  другої статті  35 Закону ).

З матеріалів справи вбачається, що  відповідач є платником страхових внесків  до Фонду та  зобов'язаний сплачувати  страхові внески.

Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про  розмір  внесків на деякі  види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне  страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9 % суми  фактичних витрат на оплату праці  працівників.

Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі  несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому  числі  через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або  неповної їх сплати, страхувальники  сплачують суму  донарахованих контролюючим органом страхових внесків  (недоїмки), штраф та пеню.

Також  згідно ч. 2 ст. 2 Закону на виконавчі дирекції Фонду та її робочі органи покладені у тому числі функції провадити збір страхових внесків, контролю за своєчасністю сплати страхових внесків , представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону на Фонд покладені обов'язки забезпечувати збір страхових внесків.

Згідно прикінцевих положень Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується, діяльність якого регулюється Законом України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення” державній службі зайнятості надане право стягувати з підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною  3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням.

Згідно з матеріалами справи за період з 01.10.2005. по 01.04.2007. за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 6 550 грн. 58 коп., в тому числі недоїмка –4 836 грн. 09 коп., пеня –1 714 грн. 49 коп.

Зазначені суми недоїмки  та пені підтверджені матеріалами справи, в тому числі актом перевірки № 47 від 09.06.2007., відомостями про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2005, 2006 роки та  за 1-й квартал 2007 року, актом звірення  та визнана відповідачем.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов. Суд не приймає визнання адміністративного позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси.

Під час судового розгляду справи, суд встановив, що дії відповідача по визнанню позову не суперечать закону та не порушують права та свободи інших осіб.

З огляду на викладене позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.  

В той же час у задоволенні клопотання відповідача про надання йому розстрочки слід відмовити за необгрунтованістю.                  

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 121, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

             2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новобілянське», с. Ново біла, Ново псковського району Луганської області, вул. Миру, код 30733829, на користь

- Новопсковського районного центру зайнятості, см. Новопсков Луганської області, вул. Шкільна, 3, код 13392190, недоїмку у сумі 4 836 грн. 09 коп., пеню у сумі 1 714 грн. 49 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26.06.2007. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                                           Т.А. Василенко

Спеціаліст 1- ї  категорії                                                            Т.В.Шкуть