Постанова

від 23.01.2019 по справі 826/8758/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8758/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушова О.В., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації Садове товариство Надія на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Садове товариство Надія до Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи - ОСОБА_4, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація Садове товариство Надія звернулось до суду з даним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати в Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки загальним розміром 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для ведення садівництва , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на праві приватної власності, шляхом виключення відомостей (запису) про реєстрацію за нею цієї земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2012 року по даний час ОСОБА_4 не отримала право власності на земельну ділянку, оскільки органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, не прийнято, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку не внесено, а відтак, управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області зобов'язане було скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_4 на земельну ділянку та закрити Поземельну ділянку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності його порушеного права з боку відповідача.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначає, що рішення про прийняття ОСОБА_4 до членів ГО СТ Надія не приймалось, тому були відсутні підстави для виділення їй земельної ділянки, що знаходиться на території даного товариства. Крім того, апелянт наголошує, що судом безпідставно не застосовано положення Порядку №1051, що є порушення норм матеріального права, так як бездіяльність відповідача по невиключенню із земельного кадастру даних щодо земельної ділянки за ОСОБА_4, право власності на яку вона так і не набула, є грубим порушенням прав позивача.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з електронної кадастрової книги Громадська організація АДРЕСА_1, що знаходиться на території товариства, рахується в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_4, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

На запит позивача Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області повідомлено, що 22 лютого 2011 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження №844 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельну ділянку громадянці України ОСОБА_4 для ведення садівництва в садовому товаристві Надія в адміністративних межах Ходосівської сільської ради .

Додатково повідомлено, що 13 жовтня 2011 року у райдержадміністрації за постановою про проведення виїмки слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва було здійснено виїмку розпоряджень стосовно земельних питань, прийнятих у період з 01.01.2011 року до 10.10.2011 року та документів, на підставі яких приймались ці розпорядження.

14 квітня 2017 року позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про виключення даних про земельну ділянку з державного земельного кадастру, проте будь-якої відповіді не отримав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як позивач своїх доводів належним чином не довів і не обґрунтував.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон №3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з цією ж статтею, державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера; реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) за заявою їх власників.

Відповідно до статті 9 Закону №3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Також, відповідно до пунктом 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 (далі - Порядок №1051), внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку.

Відповідно до статті 24 Закону №3613-VI та пунктів 110, 111 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень, під час проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 підстав для відмови в проведенні державної реєстрації виявлено не було.

Відповідно до наданого третьою особою витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого на виконання її заяви від 12 вересня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить на праві приватної власності. Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки внесено на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Частинами 1, 2 та 6 статті 6 Закону №3613-VI встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 60 та 61 Порядку №1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Частиною 10 статті 24 Закону №3613-VI визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Також, відповідно до вимог пункту 114 Порядку №1051 (в редакції, станом на момент звернення позивача із заявою) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.

Позивач стверджує, що рішенням Загальних зборів Громадської організації Садове товариство Надія від 19 квітня 2008 року земельну ділянку по АДРЕСА_1 було виділено під приватизацію для ведення садівництва члену товариства ОСОБА_5, оскільки така ділянка дісталась їй відповідно до проведеного жеребкування, яке проводилось Громадською організацією Садове товариство Надія при першому розподілі території.

При цьому, відповідно до протоколу №4 від 26 червня 2010 року засідання правління Громадської організації Садове товариство Надія , рішення правління товариства від 18 квітня 2010 року протокол №3 в частині виділенні ОСОБА_5 вільної ділянки по АДРЕСА_1 за допущені порушення земельного законодавства й умов конкурсу, проведеного товариством, відмінено; за активну участь у розвитку товариства, добросовісну та чесну роботу бухгалтером-касиром в товаристві виділено вільну ділянку по АДРЕСА_1 подальшої її приватизації ОСОБА_4 з видачею їй всіх необхідних довідок від імені товариства для пред'явлення до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

При цьому, в матеріалах справи міститься розпорядження №844 від 22 лютого 2011 року, видане Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельну ділянку громадянці України ОСОБА_4 для ведення садівництва в садовому товаристві Надія в адміністративних межах Ходосівської сільської ради

Разом із тим, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.10.2018 у справі №369/10050/17, яке набрало чинності, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 22 лютого 2011 року №844 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельну ділянку громадянці України ОСОБА_4 для ведення садівництва в садовому товаристві Надія в адміністративних межах Ходосівської сільської ради .

При цьому, даним судовим рішенням установлено, що спірна земельна ділянка не перебувала і не перебуває в користуванні ОСОБА_4

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, колегія судді приходить до висновку про те, що Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області повинно було задовольнити заяву позивача і, відповідно до ч.10 ст.24 Закону №3613-VI та п.114 Порядку №1051, скасувати в Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію спірної земельної ділянки, що не було враховано судом першої інстанції.

При цьому, висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем факту порушення його права бездіяльністю відповідача суперечать матеріалам справі, які свідчать про протилежне.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з ясуванні обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації Садове товариство Надія задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Громадської організації Садове товариство Надія задовольнити.

Зобов'язати Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі України земельної ділянки загальним розміром 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на праві приватної власності, шляхом виключення відомостей (запису) про реєстрацію за нею цієї земельної ділянки .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12, код ЄДРПОУ 39904061) на користь Громадської організації Садове товариство Надія (08173, с. Ходосівка, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Панаса Мирного, 2, код ЄДРПОУ 24883151) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4243,00 (чотири тисячі двісті сорок три) гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк