Рішення

від 23.01.2019 по справі 662/900/18

НОВОТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

662/900/18

2/662/36/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді Решетов В. В.

секретарсудового засідання - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ФГ Берельох про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

26.04.2018 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з вищеозначеним позовом до ФГ Берельох про визнання правочину недійсним, мотивуючи їх тим, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,59 га., яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. Право власності посвідчено державним актом серії І-ХС №029973 виданим 17.09.2001року. 18 вересня 2007 року він надав земельну ділянку в користування відповідачу на підставі укладеного між ними договору оренди землі, який був зареєстрований 26.02.2008 року, строком на 10 років. На даний час він не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідачем та направив письмові повідомлення відповідачу, на які отримав відповідь про відмову повертати земельну ділянку, так як відповідач ніби то виплатив орендну плату наперед та вказавши, що позивач продовжив дію договору оренди та навіть такий договір було зареєстровано в установленому законом порядку на десять років, з чим він не погоджується, адже він не укладав і не підписував вказаний договір. Просить визнати недійсним договір оренди земльної ділянки від 27.08.2017 року укладений між ФГ Берельох та ним.

Позивач до судового засідання не з'явився, його інтереси були представлені його представником ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в особі директора ОСОБА_3 та представник за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, та підтвердили, те що позивач ОСОБА_5, дійсно не підписував договір оренди землі від 27.08.2017 року з ФГ "Берельох".

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши та перевіривши документи справи, які сторони вважають достатніми для вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз'ясненнями Верховного ОСОБА_1 України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009р. №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що несуперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач, згідно державного акту І-ХС №029973 виданий 17.09.2001 року, є власником земельної ділянки площею 5,59 га, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

За визначенням частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті317 ЦК України). Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку, що також відповідає загальним вимогам вчинення правочину, визначеним цивільним законодавством України. При цьому орендодавцями земельних ділянок є, зокрема, громадяни, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 названого Закону).

За визначенням статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; за загальним правилом частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наведених вимог статті 203 ЦК України, зокрема, частини третьої цієї статті Кодексу (волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі), є підставою для визнання судом недійсності правочину (частини перша, третя статті 215 ЦК України, пункт 8 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Отже, у випадку невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі такий правочин визнається недійсним згідно з частиною третьою статті 203, частинами першою, третьою статті 215 ЦК України.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, зокрема відповідачем, яким визнано позов, що позивач не підписував оспорюваний договір оренди землі від 27 серпня 2018 року, оскільки цей договір укладений не позивачем.

Відповідно до частини першої статті 15, пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті152 Земельного кодексу України).

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, а саме необхідність обов'язкового повідомлення сторони про певні істотні умови договору та його державну реєстрацію, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в договорі оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.

За таких обставин, враховуючи те, що договір оренди землі від 27 серпня 2017 року, ОСОБА_5 не підписував, про що стверджують обидві сторони, суд вважає, що є підстава, передбачена ст. 15 Закону України Про оренду землі , для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до вимог ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею, документально підтверджені судові витрати.

Понесені позивачем витрати становлять: оплата судового збору у сумі 704,80 та витрати на отримання правової допомоги в сумі 2000,00 гривень, які на думку суду є розумними та справедливими.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.4, 16 Закону України Про оренду землі , статей 78, 116, 152 Земельного кодексу України, статей 15, 16, 202, 203, 215, 316, 317, 321 Цивільного кодексу України, керуючись статтями2-4, 12, 13, 82, 89, 141, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 351, 352, 354, 355, підпунктом15.5 пункту1 розділуXIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ФГ Берельох про визнання правочину недійсним - задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, кадастровий номер:6524482000:05:021:0006, укладений 27 серпня 2017 року між фермерським господарством Берельох та ОСОБА_5.

Стягнути з ФГ Берельох на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати на отримання правової допомоги в розмірі 2000,00 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Решетов