Ухвала

від 21.01.2019 по справі 748/2800/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

21 січня 2019 року

м. Київ

провадження № 51-230 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні відносно нього.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за :

- ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці;

- ст. 246 КК України (в редакції статті до 03.09.2017 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , судові рішення щодо яких не оскаржуються.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він у ніч на 12 листопада 2015 року за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, порушуючи встановлений порядок охорони, регіонального використання та відтворення лісу на землях державного лісового фонду України в межах Левковицької сільради Чернігівської області з корисливих мотивів шляхом вільного доступу та без передбаченого законом дозволу здійснив незаконну порубку 9 сироростучих дерев породи «Дуб черешчатий», внаслідок чого погіршились екологічні властивості лісу, його кількість, захисні, водоохоронні функції, чим завдав державі шкоду на загальну суму 55667,39 грн., яка є істотною.

Він же в ніч на 01 вересня 2017 року умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу здійснив незаконну порубку 6 дерев вищезазначеної породи, чим завдав шкоду державі на загальну суму 61770,67 грн., яка є істотною.

07 лютого 2018 року ОСОБА_4 за допомогою інших осіб, які не є співучасниками злочину та не усвідомлювали злочинного характеру його дій, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав три колоди дерева породи «дуб», чим заподіяв шкоду на суму 24309,25 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить змінити судові рішення та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Засуджений зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів в ухвалі достатніх мотивів на спростування доводів сторони захисту щодо суворості призначеного ОСОБА_4 покарання, неврахування місцевим судом обставин, що його пом`якшують, та усіх даних про його особу.

Мотиви Суду

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 не оскаржує висновки суду в частині доведеності його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушеньта кваліфікацію його дій.

Засуджений не погоджується з висновком суду про неможливість його виправлення без реального відбування покарання у виді обмеження волі.

На думку колегії суддів ці доводи засудженого є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, призначене покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.

Як вбачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, при призначенні ОСОБА_4 покарання судами дотримано вимоги статей 50, 65 КК України, оскільки враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини справи, дані про особу винного. Зокрема, враховано те, що він раніше не судимий, не працює, притягувався до адміністративної відповідальності, кількість епізодів злочинної діяльності, останній з яких було вчинено у той період, коли кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 вже було в суді, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення. Також судами було взято до уваги наслідки у виді погіршення екологічних властивостей лісу, розмір завданої шкоди, яка не була відшкодована.

Враховуючи наведене, місцевий суд призначив ОСОБА_4 покарання у межах санкцій статей, за які його засуджено, з реальним відбуванням цього покарання.

Суд апеляційної інстанції розглянув у повному обсязі апеляційну скаргу захисника, в якій останній вказував на суворість призначеного покарання та просив звільнити ОСОБА_4 від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України. Апеляційний суд погодився із рішенням місцевого суду, навів в ухвалі обґрунтовані мотиви на спростування доводів захисника, які є аналогічними доводам, наведеним у касаційній скарзі засудженого, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення винного лише в умовах реального відбування ним покарання. З наведеними в ухвалі апеляційного суду мотивами погоджується і суд касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п.2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги засудженого немає.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_3