Постанова

від 14.01.2019 по справі 686/9028/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 січня 2019 року

м. Київ

справа № 686/9028/15-ц

провадження № 61-39176св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6,

відповідачі: публічне акціонерне товариство Укртелеком , товариство з обмеженою відповідальністю Електронні системи ,

представник публічного акціонерного товариства Укртелеком - Іванов Олексій Валентинович,

представник товариства з обмеженою відповідальністю Електронні системи - Пелюшок Леонід Олександрович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство Хмельницьке бюро технічної інвентаризації , служба у справах дітей Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство Укртелеком (далі - ПАТ Укртелеком ), ОСОБА_4 і ОСОБА_5, яка діяла у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, звернулися до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Електронні системи (далі - ТОВ Електронні системи ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство Хмельницьке бюро технічної інвентаризації , служба у справах дітей Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про розірвання договору і скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 04 травня 1998 року між ТОВ Електронні системи і Хмельницькою міською телефонною мережею ОДПЕЗ Хмельницьктелеком (далі - ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком ) було укладено договір відчуження майна, за умовами якого ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком зобов'язалася передати у власність ТОВ Електронні системи квартиру АДРЕСА_1, а ТОВ Електронні системи - повернути борг у розмірі 14 635,00 грн і прийняти цю квартиру у власність, списавши борг ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком за договором № 6/1 у розмірі 22 730,00 грн.

Вказували, що ТОВ Електронні системи свої зобов'язання по оплаті спірної квартири не виконало.

25 грудня 2002 року спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку Хмельницької дирекції відкритого акціонерного товариства Укртелеком (далі - ВАТ Укртелеком ), правонаступником якого є ПАТ Укртелеком , ОСОБА_4 і членам його сім'ї видано ордер НОМЕР_1 на спірну квартиру АДРЕСА_1.

Вважаючи правомірною передачу їм спірної квартири у користування, ПАТ Укртелеком , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просили суд розірвати договір відчуження майна від 04 травня 1998 року № 66, укладений між ТОВ Електронні системи і ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком , у зв'язку з невиконанням ТОВ Електронні системи своїх з оплати вартості майна і скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2016 року провадження у справі в частині вимог ПАТ Укртелеком до ТОВ Електронні системи про розірвання договору і скасування державної реєстрації права власності закрито у зв'язку з тим, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5,яка діяла у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, подали уточнену позовну заяву, в якій просили суд розірвати договір відчуження майна від 04 травня 1998 року № 66, укладений між ТОВ Електронні системи і ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволено. Розірвано договір відчуження майна від 04 травня 1998 року № 66, укладений між ТОВ Електронні системи і ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ Електронні системи свої зобов'язання за договором відчуження квартири перед ХМТМ ОДПЕЗ Хмельницьктелеком з оплати вартості придбаної квартири не виконало, тому цей договір підлягає розірванню. При цьому позивачі є заінтересованими особами, за позовом яких може бути вирішено питання розірвання договору, оскільки відповідно до ордера, виданого 25 грудня 2002 року на підставі спільного рішення Центру експлуатації місцевого телефонного зв'язку відкритого акціонерного товариства Укртелеком і первинної профспілкової організації, проживають у цій квартирі та є перешкодою для реалізації у майбутньому їх прав користування цим майном.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Електронні системи задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ Електронні системи по 880,00 грн судового збору з кожного.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, з вимогою про розірвання договору можуть звернутися лише сторони цього правочину.

З указаного вбачається, що позивачі не наділені правом пред'явлення вимог про розірвання договору відчуження майна, оскільки вони не є сторонами цього правочину, що є підставою для відмови у задоволенні їх позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України, а також статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Таким чином, апеляційним судом не враховано, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. З урахуванням вказаного, позивачі, які правомірно проживають у спірній квартирі, мають право на оспорювання договору про відчуження цієї квартири.

У листопаді 2018 року ПАТ Укртелеком подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що договором відчуження майна від 04 травня 1998 року № 66 не вирішувалося питання про права позивачів, оскільки він був укладений задовго до надання їм цієї квартири у користування. При цьому, ПАТ Укртелеком як фактичний володілець не заперечує проти проживання позивачів у квартирі АДРЕСА_1. Вказане свідчить, що оспорюваним правочином не порушуються законні права та інтереси відповідачів.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначеною статтею передбачена реалізація і захист названого права на розірвання договору за пред'явленою вимогою лише сторони договору.

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства .

У порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити чи дійсно порушуються права особи, яка звертається до суду.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, дійшов правильного висновку, що позивачі не наділені правом пред'явлення вимог про розірвання договору відчуження майна, оскільки вони не є сторонами цього правочину, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги, що позивачі як заінтересовані особи мають право на пред'явлення вимоги про розірвання договору, сторонами якого вони не є, на правильність висновків суду не впливають, оскільки суперечать вимогам статті 651 ЦК України.

При цьому доводи касаційної скарги, що інша сторона правочину підтримує цей позов є безпідставними, оскільки у відзиві ПАТ Укртелеком заперечує проти касаційної скарги ОСОБА_4

Посилання касаційної скарги на те, що позивачі, як заінтересовані особи, мають право оспорити правочин, є вірним, проте позов пред'явлено не про визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), а про розірвання, а у статті 651 ЦК України визначено склад сторін спору.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк